Рішення № 136179515, 28.04.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/750/26

провадження 2/527/762/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Павлійчук А.В.,

за участю секретаря Козинко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

Представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, виконавчим листом №2-213/11 виданим 22.03.2011 року із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак, у Позивача народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Виконавчим комітетом Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області складено відповідний актовий запис №15 від 10.03.2015 року та видано свідоцтво про народження. Наразі син проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні. Тож у зв`язку зі зміною сімейного стану Позивача та збільшенням матеріальних витрат після народження другої дитини, погіршився його матеріальних стан у зв`язку зі сплатою аліментів на дитину та витрат на утримання малолітнього сина, в результаті чого Позивач знаходиться в скрутному матеріальному становищі. Також згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи і єдиним його джерелом доходу являється пенсія.

Крім того, відповідно до довідки Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №7696/19.2-30 від 18.02.2026, станом на 01.02.2026 року заборгованість по сплаті аліментів становить 56292,12 грн. Оскільки дана заборгованість виникла із 2019 року, а сімейний стан позивача змінився із дати народження другої дитини, а саме із ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважаємо за доцільне та необхідне просити суд зобов`язати Глобинський ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України перерахувати заборгованість з урахуванням висновків суду із 24.02.2015 року.

З цих підстав просив суд:

- Зменшити розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 згідно виконавчого листа № 2-213/11 виданого 22.03.2011 року Глобинським районним судом Полтавської області, з 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 (однієї шостої) частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і до повноліття дитини.

- Зобов`язати Глобинський ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України перерахувати заборгованість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , 24.04.2009 року з урахуванням висновків суду.

- Виконавчий лист № 2-213/11 від 22.03.2011 року виданий Глобинським районним судом Полтавської області з дня набрання рішенням законної сили визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та представник в судове засідання не з`явилися, на адресу суду направили клопотання, в якому просили проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримували в повному обсязі та прохали їх задовольнити

Відповідач у судове засідання не з`явилася, до суду звернулася із заявою про розгляд справи без її участі, позов визнала частково, не заперечувала проти зменшення розміру аліментів, однак просила відмовити в задоволення позовних вимог, що стосуються перерахування заборгованості.

Клопотання від сторін та їх представників про відкладення розгляду справи не надходили.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без повідомлення причин неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, , вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ст. 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 22.03.2011 видано виконавчий лист Глобинського районного суду Полтавської області у справі №2-213/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 щомісячно стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує із виконавчого напису, батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_1 батько; ОСОБА_3 мати, що також підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 12.05.2009.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , зареєстроване та видане Виконавчим комітетом Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кременчук Полтавської області про що 10.03.2015 складено відповідний актовий запис №115, батьками записано : батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_6 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має ще одну малолітню дитину ОСОБА_5 .

Відповідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.02.2026 № 295 ОСОБА_5 24.02.2015 зареєстрований за однією адресою в с-ще Градизьк із своїм батьком ОСОБА_1 .

Крім того позивач є інвалідом другої групи, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 .

Таким чином, сімейний стан позивача змінився. На день розгляду справи у суді позивач має на утриманні, окрім неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , також неповнолітнього сина ОСОБА_8 , від інших стосунків.

Також в цій частині позов Відповідач визнала.

Аналізуючи зміст ст. 192 Сімейного кодексу України, суд відзначає, що підставами для зміни розміру аліментів є:

- зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів;

- погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів;

- інші випадки, передбачені Сімейним кодексом України.

Аналогічні положення закріплені і в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Тобто, звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів платник аліментів, відповідно до вимог ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, повинен довести те, що після визначення судом відповідного розміру аліментів, відбулись зміни в його матеріальному або сімейному стані, погіршився стан його здоров`я чи відбулось поліпшення стану здоров`я одержувача аліментів або існують інші обставини, визначені в Сімейному кодексі України, які свідчать про необхідність зміни розміру аліментів.

Аналіз ст.192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

За нормою ст.11 цього Закону, сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 192СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно роз`яснень, даних у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Так, частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Керуючись принципом розумності та справедливості, а також необхідністю забезпечення рівності прав усіх дітей позивача, суд вважає, що розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має становити 1/6 частину усіх видів доходу ОСОБА_1 .

Позивач просить суд також зобов`язати Глобинський ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України перерахувати заборгованість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з урахуванням висновків суду.

Згідно ч.1 ст.447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Суд вважає, що така вимога ОСОБА_1 , розглядаються в порядку визначеному розділом VII ЦПК України - судовий контроль за виконанням судових рішень, оскільки вони стосуються рішення суду, яке набрало законної сили та перебуває на виконанні у Глобинський ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, а тому позовна вимога зобов`язати державного виконавця вчинити дії не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-213/11 від 22.03.2011 року виданий Глобинським районним судом Полтавської області з дня набрання рішенням законної сили, слід зазначити наступне - зменшення розміру аліментів, що підлягають для стягнення, автоматично не визнають документ на підставі якого здійснюються такі стягнення, таким, що не підлягає виконанню вказана позовна вимога нічим не обґрунтована, тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 192 СК України, ст. ст. 4-5, 12-13, 76, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп: НОМЕР_5 , згідно виконавчого листа № 2-213/11 виданого 22.03.2011 року Глобинським районним судом Полтавської області на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на 1/6 частину всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням законної сили і до повноліття дитини.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду .

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 );

відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_5 );

третя особа: Глобинський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 212, ЄДРПОУ: 34815627).

Повний текст рішення виготовлений 30.04.2026 року.

Суддя А. В. Павлійчук