Постанова № 136175567, 01.05.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/836/26

справа № 294/1361/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

24.05.2025 року о 17 год. 10 хв. в м. Чуднів по вул. Житомирська, 1, водій керував транспортним засобом а саме марки ВАЗ 21121 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Проводилась відеофіксація на нагрудну камеру 857475, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №340468 від 24.05.2025.

Крім того, 29.07.2025 о 17 год 25 хв водій ОСОБА_1 в с. Дідківці, по вул. Лутаї (Гагаріна, 4, Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21121 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння рук. Від проходження тесту на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою Драгера та в спеціалізованому закладі особа яка керувала відмовилася. Порушення вчинено повторно протягом року. Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області 294/620/25 від 16.07.2025 року позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №406345 від 29.07.2025.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Зважаючи на викладене, справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП №294/1361/25 (провадження № 3/294/836/26), ч. 2 ст. 130 №294/1411/25 (провадження № 3/294/842/26) необхідно об`єднати в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер справи №294/1361/25 (провадження № 3/294/836/26).

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданія ОСОБА_1 повідомив, що поліцейські його зупинили неправомірно, будь - яких порушень ПДР він не допускав, зважаючи на те, що часто переслідують його, він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, будь-яких прав та обов`язків йому не роз`яснювали.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно з положенням ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до абз. 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За епізодом за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 24.05.2025

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Сам обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340468 від 21.05.2025 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, що розглядається, долучено оптичний диск марки «DVD-R» із відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на якому наявний відеофайл.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340468 від 21.05.2025, суддя констатує відсутність у ньому будь - яких підписів ОСОБА_1 , у тому числі щодо роз`яснення йому прав та обов`язків.

При перегляді в судовому засіданні диску з відеозаписом події, яка мала місце 24.05.2025 за участю ОСОБА_1 , судом встановлено, що інспектором патрульної поліції під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 дійсно не було роз`яснено його прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59 ,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження огляду. Працівник поліції лише запропонував підписати ОСОБА_1 розписку про роз`яснення йому таких прав, від чого останній відмовився.

Вказані порушення є істотними та такими, що тягнуть за собою визнання недопустимими інших доказів у справі.

Окрім того, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці наданих доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За встановлених обставин, оскільки порядок та процедура проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, передбачені ст. 266 КУпАП, були порушенні, то дані протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані доказом в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, а тому суд визнає їх недопустимими доказами у справі.

Зважаючи, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а суду не було надано достатніх та незаперечних доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, суд приходить до висновку про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, справа у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За епізодом за ч. 2 ст. 130 КУпАП від 24.05.2025

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 цієї статті, якою встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406345 від 29.07.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився; розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від підпису якої водій ОСОБА_1 відмовився; рапортом інспектора САП відділу взаємодії з громадянами Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майора поліції Тетяни Якобчук з якого слідує, що до сектору адміністративної практики поліцейським СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Козлом Володимиром було здано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406345 за ч.2 ст. 130 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 ; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідно якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_2 ; довідкою про належність транспортного засобу, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21121 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 ; постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 16.07.2025, справа №294/620/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік; та відеофайлом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що водій керував транспортним засобом, маючи ознаки алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому лікувальному закладі відмовився.

Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил дорожнього руху не дотримався, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність доходів у ОСОБА_1 , що ускладнить виконання рішення суду, однак зважаючи на його бажання сплачувати штраф, суддя вважає можливим розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу рівними частинами строком на дванадцять місяців.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП №294/1361/25 (провадження №3/294/836/26), ч. 2 ст. 130 №294/1411/25 (провадження № 3/294/842/26) необхідно об`єднати в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер справи №294/1361/25 (провадження № 3/294/836/26).

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату суми штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень строком на 12 (дванадцять) місяців із щомісячним платежем 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 33 коп., зі сплатою кожного платежу до 01-го числа кожного місяця.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА