Рішення № 136175551, 30.04.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/116/26

Провадження № 2/293/306/2026

30 квітня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

29.01.2026 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою, за змістом якої просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 15.11.2013 у розмірі 111311,20грн.

Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернулась до AT КБ Приватбанк (далі позивач) 15.11.2013 з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву №б/н та приєдналася до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 100000,00 грн.

24.12.2022 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 10/26, тип - Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредити-рахунком. Починаючи з 24.12.2022 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42%.

27.03.2025 відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду №SAMDNWFC00005888081_01 до кредитного договору від 27.03.2025.

За умовами вказаного договору, відповідачу відкрито не відновлювальну кредитну лінію, строком на 12 місяців з пролонгацією, встановлено процентну ставку 12,0% річних.

Позивач зазначає, що відповідач в процесі користування кредитним лімітом припинив надавати своєчасно погашати кредит відповідно до умов кредитного договору від 15.11.2013, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 111311,20грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 95234,09 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 16077,11 грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.01.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, 10.02.2026 суд отримав відомості щодо зареєстрованого місце проживання відповідача ОСОБА_1

11.02.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Розгляд справи по суті призначено на 16.03.2026.

Ухвалою суду від 16.03.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 13.04.2026.

Ухвалою суду від 13.04.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 30.04.2026.

30.04.2026 сторони в судове засідання не прибули. 30.04.2026 представник позивача Бурець Н.С. звернулась до суду із заявою про розгляд справи без участі представника АТ КБ «Приватбанк», позов підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибула в судове засідання. Причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву на позов не скористалась. До суду повторно повернувся конверт направлений на адресу реєстрації місця проживання відповідача з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 178, 181,198).

У постанові від 14.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 16.03.2026 та 13.04.2026.

Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 30.04.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Визначальним є додержання письмової форми договору.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 15.11.2013 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений б/н договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.92).

У анкеті-заяві від 15.11.2013 зазначено, що відповідач згодна із тим, що ця анкета-заява разом із Пам`ятковою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася та погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Має місце у анкеті-заяві від 15.11.2013 й застереження про те, що Умови і правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.com.ua. Клієнт зобов`язалася виконувати вимоги Умови і правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.com.ua.

Отже, жодної інформації про конкретно узгоджений сторонами кредитний ліміт, умови його зміни, строки виконання зобов`язання, базову або іншу процентну ставку, її тип, неустойку тощо анкета-заява від 15.11.2013 не містить.

Позивач зазначає, що в процесі користування рахунком відповідачу надано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до 03/19, тип Універсальна; 5168742359391251, строком дії до 10/20, тип Універсальна GOLD та №4149629382345999, строком дії до 01/23, тип Універсальна GOLD.

Однак, доказів видачі вказаних кредитних карток відповідачу позивачем не надано.

Також позивач на обґрунтування своїх вимог надав копію витягу з Умов і правил надання банківських послуг, які не містять підтвердження ознайомлення із ними відповідача (а.с.130-164).

Так, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 15.11.2013, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем анкети-заяви від 15.11.2013 містили умови щодо сплати процентів за користування кредитом, зміну процентної ставки, відповідальності за неналежне виконання умов договору саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 і не спростовано позивачем при розгляді справи, тобто кредитор міг додати до позовної заяви копію Умов і правил, що найбільш сприятливі для задоволення його позову.

Без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві від 15.11.2013 домовленості сторін про розмір процентної ставки за користування кредитом, відповідальності за неналежне виконання умов договору витяг із Умов і правил не можна вважати складовими частинами кредитного договору, що укладений за анкетою-заявою від 15.11.2013, оскільки вони не підписані відповідачем.

Отже, недодержання письмової форми кредитного договору щодо встановлення кредитного ліміту та процентної ставки, відповідальності за неналежне виконання умов договору не дає підстав розцінювати умови, прописані у витягу з Умов і правил, як невід`ємні складові частини змісту договору від 15.11.2013, а тому суд не вважає їх складовою частиною кредитного договору від 15.11.2013.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.

Також на обґрунтування своїх вимог позивач надав підписаний відповідачем 26.05.2022 паспорт споживчого кредиту (а.с.121-125). Проте, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту від 26.05.2022, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене відповідає правовим висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.

24.12.2022 відповідач підписала заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, у якій сторони узгодили: розмір кредитного ліміту: 200000,00 грн. для карт «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців із пролонгацією; процентну ставку: 42% річних - для карт Універсальна та 40,8% річних для карт Універсальна Gold; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором; процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту: 84% річних - для карт Універсальна та 81,6% річних - для карт Універсальна Gold; оплату частинами та миттєву розстрочку; порядок повернення кредиту - здійснення платежів щомісяця рівними частинами до дати оформлення угоди згідно з графіком погашення кредиту тощо (а.с. 93-102).

Крім того, 27.03.2025 відповідач підписала заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг №250327В1ІD17937DYKOMAIN та додаткову угоду №SAMDNWFC00005888081_01 до кредитного договору від 27.03.2025. За умовами заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг №250327В1ІD17937DYKOMAIN сторони погодили тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, розмір кредитного ліміту, строк кредитування, процентну ставку, відсотків річних, тип процентної ставки, порядок та зміни змінювальної процентної ставки, тощо (а.с.105-120).

Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг наступних змін: строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї угоди, процентна ставка, відсотків річних: 12,0%, мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100,00грн., щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення додаткової угоди, тощо (а.с.168-170).

Разом з тим, хоча відповідач і підписала вказані заяви від 24.12.2022 та від 27.03.2025 про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, але у змісті цих заяв не має жодного посилання на те, що вони є складовою частиною анкети-заяви б/н від 15.11.2013 та за вимогами позову АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути заборгованість саме за договором про надання банківських послуг від 15.11.2013 №б/н.

Згідно з наданим банком розрахунком за відповідачем рахується заборгованість станом на 15.12.2025 у сумі 111311,20грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 95234,09 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 16077,11 грн. (а.с.24-43).

Виписка за договором №б/н за період із 12.06.2014 по 17.12.2025 про рух коштів за картрахунками ОСОБА_1 підтверджує не лише отримання відповідачем кредиту та користування ОСОБА_1 кредитними коштами, а й здійснення банком у період з 31.08.2014 по 24.12.2022 погашення процентів за користування кредитом за ставками 2,5%, 2,9%, 3,6% у місяць, нарахування штрафів за прострочення кредиту, які відповідачем у письмовому вигляді у анкеті-заяві від 15.11.2013 №б/н не були погоджені.

Матеріали справи не містять доказів того, що за цей період банк у спосіб, передбачений законом, погодив би із відповідачем жодну процентну ставку за користування кредитом або її зміну. Такі дії банку носять незаконний характер, оскільки заява від 24.12.2022 та від 27.03.2025 не мають зазначень невід`ємності до договору від 15.11.2013 № б/н та їх сила не може бути зворотною щодо правовідносин, які виникли 15.11.2013 та за якими банк просить стягнути заборгованість.

Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 15.11.2013, що виготовлений банком станом на 15.12.2025, підтверджує незаконність погашення банком за рахунок коштів, які вносила відповідач на повернення коштів, погашення процентів за ставками, які сторонами анкетою-заявою від 15.11.2013 не погоджувалися.

За відсутності тіла кредиту відсутня база для нарахування процентів. Окрім того, як вже зазначалося вище, матеріали справи не містять беззаперечних доказів погодження сторонами розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом у будь-якому розмірі за анкетою-заявою від 15.11.2013 б/н, заборгованість за якою поросить стягнути позивач. Позивачем не доведено укладення із відповідачем договору про надання банківських послуг від 15.11.2013 б/н на умовах, яких вважає його укладеним позивач.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягають.

ІV. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, зважаючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

адреса місцезнаходження:

01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д

код ЄДРПОУ 14360570

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_3

Повне рішення складено та підписано 30.04.2026.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ