Вирок № 136173219, 01.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5823/25

Номер провадження1-кп/205/371/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042120000260 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, має середню освіту, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.10.2004 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70, ст. 104 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

-25.12.2006 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ст. 198, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 1 рік 6 місяців за вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 19.04.2004 року, до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

-27.06.2007 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ст. 198 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів у вигляді 3 років позбавлення волі враховуючи покарання за вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 19.10.2004 року, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбути й строк 1 рік 2 місяці за вироком суду від 19.10.2004 року, до відбуття 4 роки 2 місяці позбавлення волі;

-02.06.2010 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 342 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 3 місяці за вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27.06.2007 року, до відбуття 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

-07.05.2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт;

-13.11.2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України до 2 х років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України повністю приєднано покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014 року, до відбуття 2 роки 15 днів позбавлення волі, 15.01.2015 року апеляційним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 389, ст. 70, ст. 76 КК України до 2 років 15 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-11.12.2015 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 днів позбавлення волі;

-28.12.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбутий строк 1 рік 2 місяці за вироком Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області від 11.12.2015 року, до відбуття 3 роки 8 місяців позбавлення волі;

-21.11.2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 року до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

-25 березня 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2022 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за цим вироком та направлено для відбування покарання, на строком 1рік 6 місяців позбавлення волі;

-02 червня 2022 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 162, ст. 71,72 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 7 місяців;

-09.08.2022 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки шість місяців,

-20.03.2023 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 міс. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.06.2023 року вирок від 20.03.2023 року змінено на підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

-05.05.2023 року Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст, 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 міс. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано строк відбуття покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022, починаючи з 09.08.2022. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2023 року вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.05.2023 року в частині кваліфікації та призначення покарання за ст.309 КК України змінено, перекваліфіковано дії на ч.1 ст.309 КК України та на підставі ст..49 ч.1 п.2 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, в цій частині кримінальне провадження закрито. Вважати засудженим за ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим призначеним за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 року остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17.10.2024 року, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, негайно звільнено засудженого ОСОБА_3 від покарання призначеного вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05.05.2023 року у зв`язку з усуненням караності діяння. Звільнився 03.02.2025 року по відбуттю строку покарання.

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відео конференції захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше судима за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав та знаючи про те, що з 24.02.2022 року Указом Президента України за №64/2022 введено на території України воєнний стан, вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 25.02.2025 року у невстановлений час та місці, але не пізніше 18 години 20 хвилин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло в умовах дії воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), у вказаний час, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 побачив балкон квартири АДРЕСА_4 на першому поверсі, з якого було видно відсутність світла у приміщенні квартири. Так, знаходячись за вказаною адресою, 25.02.2025 року приблизно о 18 годині 20 хвилині, ОСОБА_3 , визначив знаряддям злочину цеглу, яку знайшов біля вищезазначеного будинку, за допомогою якої розбив скло балкону квартири АДРЕСА_5 .

Продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), 25.02.2025 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 через розбите скло вікна заліз до балкону, а в подальшому, відчинивши двері, які були не зачинені, зайшов до приміщення кімнати вказаної квартири, тим самим незаконно проник до житла.

Так, незаконно знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_5 , де також знаходилась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала в післяінсультному стані у положенні лежачи на ліжку, яку ОСОБА_3 у темряві не побачив, у зв`язку з чим вважав, що його дії є таємними, діючи й надалі у межах свого протиправного умислу, повторно, із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, визначив об`єктами свого кримінально-протиправного посягання речі, які знаходились у приміщенні квартири, що належить потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «J2 2018 SM-J250f» золотистого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , вартість якого становить 1338,33 гривень, золотий браслет 585 проби, 18 розміру, загою 3,99 грам, вартість якого становить 16028,24 гривень, систему електронного нагрівача марки «IQOS ILUMA Moss Green» моделі «М0001», вартість якого становить 1529,10 гривень.

В подальшому, 25.02.2025 року о 18 годині 36 хвилин, утримуючи при собі вищезазначені речі, ОСОБА_3 залишив місце скоєння кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 18 895,67 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав частково та суду пояснив, що дійсно він при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час таємно викрав належне потерпілій майно. Так, обвинувачений підтвердив, що у період часу приблизно о 18 годині 20 хвилин 25.02.2025 року він перебував неподалік будинку АДРЕСА_3 , де на першому поверсі побачив балкон квартири АДРЕСА_4 , раптово вирішив проникнути до квартири та викрасти майно. Знаходячись біля балкону, він побачив, що в квартирі темно, постукав у вікно на кухні, зрозумів, що в квартирі нікого немає, частково на балконі була решітка. ОСОБА_3 на ґрунті побачив цеглину, підняв її, та розбив скло на балконі, через розбите скло заліз на балкон, схопив ручку балконної двері, яка була не зачинена, та проник до приміщення квартири. В кімнаті квартири він побачив мобільний телефон марки «Samsung», який був на зарядці, який він поклав собі в кишеню, також в кімнаті була система електронного нагрівача марки «IQOS ILUMA Moss Green». В квартирі він нікого не бачив, було темно, пішов в іншу кімнату, але ж нічого цінного там не знайшов, в цей момент він почув як відчиняються вхідні двері, після чого, утримуючи викрадене майно, з місця скоєння кримінального правопорушення швидко зник. Обвинувачений категорично заперечує викрадення золотого браслету 585 проби. Аргументує тим, що він взагалі в коридорі не бачив трельяжа, не користувався ліхтариком, було темно та золотого браслету не бачив і не міг його бачити. Припускає, що золотий браслет йому навмисно підкинули до літньої кухні співробітники поліції перед обшуком, оскільки він був відсутній за місцем мешкання 4 дні до обшуку. Також, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що куртка, яка визнана по справі речовим доказом та яка була вилучена під час проведення обшуку, не є той курткою в якій він проник до квартири потерпілої, вона належить його знайомому на ім`я ОСОБА_9 . Так вона схожа, але ж він був в іншій куртці. Окрім цього, обвинувачений пояснив, що 25.02.2025 року, коли він проник до квартири потерпілої, він перебував в стані алкогольного сп`яніння та на той час вживав наркотичні засоби, що його і підштовхнуло до скоєння злочину. Зазначив, що на даний час щиро розкаюється, усвідомлює наслідки, має проблеми зі здоров`ям, готовий понести покарання в частинні викрадення мобільного телефону марки «Samsung» та системи електронного нагрівача марки «IQOS ILUMA Moss Green». Разом з тим, вважає, що відсутні докази його вини в частині викрадення золотого браслету, зазначив, що якщо б він і викрав золотий браслет, то він би його відразу заклав в ломбард, а не залишив його майже на місяць.

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Показами допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , яка пояснила, що вона ввечері 25.02.2025 року повернулася з роботи додому, та побачила, що в одній з кімнат двері при вході на лоджію відчинені, двері балкону у кімнаті бабусі також були відчинені, на балконі побачила, що розбито скло, в кімнаті бабусі відкриті шухляди, а тому вона зрозуміла, що в квартирі хтось був. Також, потерпіла пояснила, що в приміщенні квартири, разом з нею і мамою мешкає бабуся, яка перебувала на той час в безпорадному стані після перенесеного інсульту, у положенні лежачи на ліжку, в кімнаті було темно. В квартирі в гостьовій кімнаті встановлена камера відеоспостереження, та відразу подивившись відеозапис, вона побачила, що в квартирі була стороння людина, у зв`язку чим вона викликала поліцію, оглянувши в той момент кімнату, де перебувала бабуся, побачила металевий лом, а на балконі на підлозі побачила цеглу. Потерпіла пояснила, що її квартира знаходиться на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку, тому, вона припустила, що злочинець розбив скло на балконі та проник таким чином до її квартири. Потерпіла зазначила, що саме в день вчинення кримінального правопорушення, вона побачила відсутність мобільного телефону марки «Samsung», який знаходився саме в кімнаті, де на ліжку перебувала бабуся, оскільки вона дуже хвилювалася за неї, щоб її стан здоров`я не погіршився, а тому була з нею постійно всю ніч після вказаних подій. Вже на наступний день або через декілька днів, точно вона не пам`ятає, вона вже оглянула всю квартиру та виявила відсутність ще системи електронного нагрівача марки «IQOS ILUMA Moss Green» та золотого браслету, який знаходився на трельяжу в коридорному приміщенні. Також, потерпіла пояснила, що первісні пояснення вона надавала у себе в квартирі в день вчинення кримінального правопорушення, коли приїхали на місце злочину поліцейські. Другий раз вона приїжджала на допит до слідчого у відділ поліції. В своїх первісних показах вона не писала про викрадення золотого браслету, електронної системи нагрівача, оскільки їх відсутність виявила не відразу. Зазначила, що золотий браслет вона завжди залишала зверху на трельяжі в коридорному приміщенні та чітко пам`ятає, що 25.02.2025 року її золотий браслет залишився саме на цьому місці. Також потерпіла в судовому засіданні, при відтворенні та демонстрації відеозапису з камери відеоспостереження з її квартири, пояснила де знаходиться трельяж, на якому вона залишила свій золотий браслет. Зазначила, що в кадрі відеозапису видно саме кімнату, де знаходилась її бабуся на ліжку, видно також двері зі скляними вставками, за вказаними дверми знаходиться коридорне приміщення та навпроти цих дверей знаходиться трельяж. Крім цього, потерпіла пояснила, що працівники поліції повернули їй під розписку золотий браслет. Просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання на розсуд суду.

Також, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується дослідженими по справі письмовими доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.02.2025 року, згідно якої ОСОБА_8 правоохоронні органи просить прийняти міри до невстановленої особи, яка 25.02.2025 року, в період часу з 15.00 год. по 18.30 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , вчинила крадіжку належного їй майна та пошкодила вікно.

Протоколом огляду від 25.02.2025 року та фототаблицею до нього, складеного за участю понятих, згідно якого об`єктом огляду є приміщення квартири АДРЕСА_5 , яка розміщена на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку, оглянуто приміщення коридору, де розміщені з правого боку кладова, кухня, далі приміщення вітальні з балконом та кімната №1. Навпроти вхідних дверей розміщено з ліва на право приміщення туалету та ванної кімнати. З лівої сторони в кінці коридору розміщена кімната №2. Вхід до вітальні здійснюється через дерев`яні двері зі скляними вставками, навпроти дверей до кімнати вітальні розміщено комод із дерева. У вітальні на кріслі виявлено предмет схожий на металевий лом, який поміщений до спец.пакету, на балконі з лівої сторони наявне пошкодження скла та на підлозі балкону виявлена цегла сірого кольору, яка була поміщена до спец.пакету.

Постановою про визнання речових доказів від 28.02.2025 року, згідно якої речовим доказом визнано металевий лом, який поміщений до спец.пакету № WAR 1850730; цеглу сірого кольору, яка була поміщена до спец.пакету № PSP 4138732, які передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, квитанції № 156 та № 1707.

Паспортом на ювелірний виріб браслет 585 проби, квитанцією про сплату браслета, гарантійним талоном на ювелірний виріб.

Квитанцією на придбання системи електронного нагрівача марки «IQOS ILUMA Moss Green».

Інформаційним носієм CD-R диском із відеозаписом з камери відеоспостереження, яка встановлена у приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_6 , який був добровільно наданий потерпілою, який визнаний речовим доказом, згідно постанови про визнання речових доказів від 01.03.2025 року. Вказаний відеозапис було відтворено та продемонстровано в судовому засіданні.

Протоколом огляду від 11.03.2025 року, об`єктом огляду є інформаційний носій CD-R диск, з відеозаписом з камер відеоспостереження, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , огляд проводився в службовому кабінеті ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, протокол підписано слідчим ОСОБА_10 .

Так, в судовому засіданні відтворено та продемонстровано відеозапис з камери відеоспостереження, з приміщення квартири, за адресою: АДРЕСА_6 , який надано потерпілою ОСОБА_8 . На початку відеозапису в лівому верхньому куті відображено напис «2025-02-25 18:23:21». На відеозапису зафіксовано як на дивані лежить жінка з відкритими очима, кліпає очима. В кадрі відеозапису видно вхідні двері до приміщення кімнати зі скляними вставками, в кадрі з позначкою о 00:00:26 (фактичний час 18:23:48) видно як в кімнаті з`являється чоловік, одягнутий в куртку світлого кольору зі світловідбиваючими смужками, штани темного кольору, на голові одягнутий капюшон темного кольору, обличчя чоловіка не видно. В кадрі з позначкою о 00:00:32 (фактичний час 18:23:54) чоловік протягує руку у бік дивану та бере у руки предмет невеликого розміру темного кольору. В кадрі з позначкою о 00:01:00 (фактичний час 18:24:22) чоловік кладе на диван предмет, схожий на шнур від зарядного пристрою світлого кольору. В кадрі з позначкою о 00:01:09 (фактичний час 18:24:31) чоловік направляється до вхідної двері у приміщення кімнати, після чого відчиняє двері та виходить з приміщення кімнати, о 00:02:14 (фактичний час 18:28:19) чоловік повертається до приміщення кімнати. В кадрі з позначкою о 00:04:05 (фактичний час 18:30:51) видно як чоловік протягує руку в сторону дивана, о 00:07:20 (фактичний час 18:36:45) видно як чоловік прямує в бік вхідних дверей кімнати, після чого, виглянувши з-під дверей приміщення, повертається, зачиняє двері та швидко прямує у протилежний бік вхідних дверей приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що на відеозапису з камери відеоспостереження, з приміщення квартири, за адресою: АДРЕСА_6 , який надано потерпілою ОСОБА_8 , той чоловік, який переміщається по кімнаті в куртці зі світловідбиваючими смужками, саме він.

Також, провина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими по справі іншими письмовими доказами.

Інформаційним носієм - картою пам`яті 32 ГБ із відеозаписом з камери відеоспостереження «Безпечне місто», за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. № 19, яка визнана речовим доказом по даному кримінальному провадженню, згідно постанови про визнання речових доказів від 08.03.2025 року, вказаний відеозапис було відтворено та продемонстровано в судовому засіданні.

Протоколом огляду від 08.03.2025 року, об`єктом огляду є карта пам`яті на 32 ГБ із відеозаписом з камери відеоспостереження «Безпечне місто», за адресою: м. Дніпро, вул. Данили Галицького, буд. № 19, огляд проводився в службовому кабінеті ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, протокол підписано слідчим ОСОБА_11 .

Так, в судовому засіданні відтворено та продемонстровано відеозапис з камери відеоспостереження «Безпечне місто», за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. № 19. На початку відеозапису в правому верхньому куті відображено напис «25-02-2025 15:59:43». З відтвореного та продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису видно двір будинку, на якому знаходяться транспортні засоби, в кадрі відеозапису видно обвинуваченого ОСОБА_3 , який був одягнений у куртку червоного кольору, штани чорного кольору, кросівки темного кольору, із капюшоном сірого кольору, із сумкою темного кольору, яка одягнена через плече, він прямує вздовж дороги та озирається, підходить до під`їзду будинку, на цьому зникає з поля зору відеокамери.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що на вищевказаному відеозапису саме він.

Крім цього, провина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими по справі такими письмовими доказами.

Протоколом обшуку від 24.03.2025 року з додатком до нього, а саме інформаційним носієм флеш накопичувачем на 32 Гб, на якому міститься безперервний відеозапис слідчої дії, який було відтворено та продемонстровано в судовому засіданні, згідно якого у присутності понятих, за участю оперуповноваженого СКП ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_13 , на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.03.2025 року слідчим СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 проведено обшук у приміщенні літньої кухні домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_3 . В ході обшуку виявлено та вилучено при вході у приміщення з лівої сторони штани чорного кольору, які запаковані до спец.пакету PSP 4138734; куртку червоного кольору зі світловідбиваючими смужками, яка запакована до спеціального пакету PSP 4138733; на підвіконні позаду горщика із квітами браслет із металу жовтого кольору із кільцями, який запакований до спеціального пакету PSP 2131115. Виявлені в ході обшуку речі вилучені до ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області. Протокол наданий для особистого ознайомлення учасникам проведеного обшуку, які поставили свої підписи, зауваження від учасників обшуку не надходили.

Постановою про визнання речових доказів від 24.03.2025 року, згідно якої речовими доказами у кримінальному провадженні визнано штани чорного кольору, які запаковані до спец.пакету PSP 4138734 та передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція 201.; браслет із металу жовтого кольору із кільцями, який запакований до спеціального пакету PSP 2131115, повернуто потерпілій ОСОБА_8 , під зберігальну розписку від 10.04.2025 року.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується показами свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні.

Так, в судовому засідання у якості свідка допитано слідчу ОСОБА_10 , яка проводила слідчу дію, а саме обшук за адресою: АДРЕСА_2 , та нею був складений протокол обшуку від 24.03.2025 року, яка в судовому засіданні свідчила, що вона 24.03.2025 року прибула за зазначеною адресою, оперуповноважені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 розшукали понятих. По приїзду за адресою проведення слідчої дії, на подвір`ї домоволодіння вона побачили ОСОБА_3 , після чого ввімкнули камеру та розпочали слідчу дію обшук. Свідок пояснила, що нею в голос була зачитана ухвалу слідчого судді, та ОСОБА_3 вона надала копію вказаної ухвали, до проведення відеофіксації слідчої дії до приміщення літної кухні ніхто не заходив. Свідок пояснила, що під час обшуку літньої кухні виявлено червону куртку з світловідбиваючими смужками, штани, а в іншому приміщенні на підвіконні, яке знаходилось біля ліжка, виявлено браслет з металу жовтого кольору. Свідок зазначила, що під час виявлення майна, нею оголошувалось в голос та зверталась увага понятих, всі виявлені речі були вилучені та запаковані в спец.пакети. Свідок зазначила, що ОСОБА_3 під час обшуку постійно перебував в приміщенні, вона ставила йому питання, однак, що саме відповідав ОСОБА_3 не пом`ятає, зауважень у учасників слідчої дії не було.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_12 оперуповноважений СКП ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, який проводив відеофіксацію слідчої дії обшуку від 24.03.2025 року, який в судовому засіданні свідчив, що на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.03.2025 року проведено обшук у приміщенні літньої кухні домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 . Обшук житла в присутності двох понятих проводила слідча ОСОБА_14 , також приймав участь оперуповноважений ОСОБА_13 . Обшук проходив в приміщенні літньої кухні, з якої вийшов ОСОБА_3 , основна будівля була зачинена. Так, під час обшуку оперуповноважений ОСОБА_13 , який безпосередньо проводив обшук, в дальній кімнаті на підвіконні, чи біля вазону з квітами чи під ним, конкретно не пам`ятає, виявив ювелірний виріб - браслет з металу жовтого кольору, на який відразу звернув увагу оперуповноважений ОСОБА_13 , а потім в присутності всіх учасників слідчої дії його помістили до спец.пакету. Свідок зазначив, що ОСОБА_3 постійно перебував поруч, всі учасники слідчої дії знаходились разом в приміщенні, де безпосередньо проводився обшук.

Також, в судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_13 - оперуповноважений СКП ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, який безпосередньо проводив обшук речей та в судовому засіданні пояснив, що він, оперуповноважений ОСОБА_12 та слідча ОСОБА_10 , в присутності двох понятих, за участю ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.03.2025 року проводили слідчу дію обшук приміщення літньої кухні домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 . З самого початку слідчий зачитав ухвалу, при цьому здійснювалась безперервна відео зйомка слідчої дії, спочатку до приміщенні зайшли поняті, потім всі інші учасники слідчої дії, зокрема він та оперуповноважений ОСОБА_12 . Приміщення було маленьке, достатньо освітлене, він особисто перевіряв всі речі, шукав куртку, ювелірні вироби, щось від системи електронного нагрівання «IQOS. Під час обшуку він перевіряв всі шухляди, полички. Свідок зазначив, що ним, під час проведення слідчої дії, на підвіконні за горщиком з рослинами виявлений золотий браслет, також була виявлена червона куртка та темні штани. Свідок зазначив, що він проводив обшук з використанням рукавичок. Пам`ятає, що під час обшуку ОСОБА_3 скаржився на стан здоров`я, інших зауважень від нього не було.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_15 , яка була понятим при обшуку 24.03.2025 року та свідчила, що ОСОБА_3 їй знайомий як квартирант її знайомого на ім`я ОСОБА_16 , який є співвласником домоволодіння по АДРЕСА_2 . Так, 24.03.2025 року співробітники поліції її запросили бути понятим під час проведення слідчої дії обшуку у приміщенні літньої кухні домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , на що вона погодилася. Вона разом з іншими учасниками слідчої дії зайшли до приміщення, разом з нею був ще один понятий, співробітник поліції ввімкнув відеозапис та проводив зйомку до самого завершення обшуку, слідчий зачитала ухвалу слідчого судді та вручила обвинуваченому документ, після чого розпочався обшук під час якого співробітник поліції перевіряв речі, шухляди, а слідча все записувала на папір. Свідок пояснила, що з приміщення, в якому було проведено обшук, вилучена одежа, куртка, якого кольору не пам`ятає, чи жовта, чи червона, на підвіконні був виявлений браслет з металу жовтого кольору, який було поміщено до спец.пакету та опечатано. Свідок уточнила, що сам момент як оперуповноважений бере до своїх рук браслет вона не бачила, а звернула увагу тоді, коли її другий понятий штовхнув, щоб вона подивилася на майно. Свідок вказала, що ніхто з учасників не відлучався, всі були разом в приміщенні, де проводився обшук, поруч був і ОСОБА_3 . Пам`ятає, що жодних зауважень щодо проведення обшуку у нього не було. Також свідок пояснила, що коли побачили на підвіконні ланцюжок вона здивувалася. Свідок в судовому засіданні пояснила свої емоції тим, що обстановка в приміщенні була бідною, а контингент, який там проживав, неблагополучний, тому побачити золотий браслет було дивно. Також свідок пояснила, що останній раз бачила ОСОБА_3 приблизно за два місяці до цих подій. Зазначила, що літня кухня зачинялася тільки з середини.

Крім цього, провина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні також підтверджується дослідженими по справі такими письмовими доказами.

Протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 25.03.2025 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 у присутності понятих на фотознімку під № 3 впізнала належний їй браслет із металу жовтого кольору, за наявності на плетінні кілець зі стразами у кількості трьох штук, які з`єднані між собою овальним плетінням.

Висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/11824-ТВ від 25.03.2025 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, з додатком, згідно якої ринкова вартість викраденого майна, станом на 25.02.2025 року, а саме, мобільного телефону «Samsung» моделі «J2 2018 SM-J250f» золотистого кольору, могла складати 1338,33 грн.

Висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/11826-ТВ від 25.03.2025 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, згідно якого ринкова вартість викраденого майна станом на 25.02.2025 року, а саме, золотого браслета 585 проби, масою 3,99 г., придбаного 19.02.2020 року могла складати 16028,24 грн.

Висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/11825-ТВ від 25.03.2025 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, з додатком, згідно якої ринкова вартість викраденого майна станом на 25.02.2025 року, а саме, системи електронного

нагрівання «IQOS ILUMA Moss Green» моделі «М0001», придбаної в лютому 2025 року може складати 1529,10 грн.

Протоколом огляду від 10.04.2025 року, з додатком, згідно якого слідчим ОСОБА_10 в приміщенні службового кабінету № 105 ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області проведено огляд, об`єктом огляду є браслет, який поміщений до спеціального пакету PSP 2131115. При розпакуванні пакету виявлено жіночий браслет із металу жовтого кольору. На плетінні браслету наявні кільця у кількості трьох штук із каміннями білого кольору, які з`єднані між собою плетінням у вигляді овальних кілець у кількості чотирьох штук. Овальні кільця з`єднані із подвійними ланцюгами з обох сторін. На ланцюгу з одного боку, біля застібки наявне гравіювання «ЗВ» та зазначена проба 585. Після проведення огляду описаний браслет повернуто власнику ОСОБА_8 .

Таким чином, зібрані у справі докази, що були досліджені судом, суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Суд вважає неспроможними та відкидає показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині заперечення викрадення ним золотого браслета, виходячи з сукупності досліджених у судовому засіданні об`єктивних доказів.

По-перше, вина обвинуваченого підтверджується відеозаписом з камери спостереження ( АДРЕСА_6 ), аналізуючи вказаний відеозапис, вбачається, що ОСОБА_3 перебував у квартирі не менше 13 хвилин. Зокрема, о 18:24:38 зафіксовано, як обвинувачений відчиняє двері до коридору, де навпроти розташований трельяж, і зникає з поля зору камери на понад три хвилини, повернувшись до кімнати лише о 18:28:19. Зазначений таймінг свідчить про наявність у ОСОБА_3 реальної можливості викрасти золотий браслет, що знаходився на поверхні трельяжа. Твердження обвинуваченого про неможливість бачити майно через відсутність освітлення та невикористання ліхтарика суд відкидає як такі, що суперечать іншим його показанням. Зокрема, у судовому засіданні ОСОБА_3 детально описав планування квартири, розташування кімнат та балконів, а також підтвердив факт викрадення мобільного телефону та системи електронного нагрівача в іншому приміщенні. Така деталізація свідчить про те, що рівень освітленості був достатнім для ідентифікації цінних речей.

Місце знаходження трельяжу, на якому зверху знаходився золотий браслет підтверджується показами потерпілої ОСОБА_8 та протоколом огляду від 25.05.2025 року.

По-друге, факт заволодіння майном підтверджується результатами обшуку від 24.03.2025 року. Під час проведення вказаної слідчої дії за місцем проживання обвинуваченого, у приміщенні літньої кухні, на підвіконні за горщиком із квітами було виявлено та вилучено браслет із металу жовтого кольору (запакований у спецпакет PSP 2131115). Факт виявлення та вилучення саме цього речового доказу підтверджується безперервним відеозаписом, що є додатком до протоколу обшуку та був безпосередньо досліджений судом. Окрім того, обставини проведення обшуку та належність вилученого майна підтвердили допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , показання яких є послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

По-третє, версію обвинуваченого про нібито підкидання йому золотого браслета до початку обшуку суд розцінює виключно як спосіб самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності. Дані твердження є голослівними, оскільки обвинувачений не зміг конкретизувати час, осіб чи спосіб потрапляння браслета до його оселі, а також не навів жодного мотиву для таких дій з боку сторонніх осіб. Враховуючи, що саме ОСОБА_3 був зафіксований на місці злочину, а згодом це ж майно було знайдене у його фактичному володінні в прихованому місці, суд приходить до переконання про повну доведеність його вини.

Стосовно доводів сторони захисту щодо порушень вимог КПК під час проведення слідчої дії обшуку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Суд зауважує, що стороною захисту під час судового розгляду не було надано жодних конкретних фактів або обґрунтованих посилань на порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли поставити під сумнів законність проведення обшуку від 24.03.2025 року. Узагальнені твердження про наявність порушень КПК без їхньої деталізації та без подання відповідного клопотання про визнання доказу недопустимим у порядку ст. 89 КПК України, не можуть бути підставою для відхилення цього доказу.

Крім того, під час безпосереднього дослідження протоколу обшуку та перегляду відеозапису цієї слідчої дії, судом не встановлено жодних порушень прав людини чи процедурних норм, передбачених статтями 234-236 КПК України.

Зокрема, на відеозапису чітко зафіксовано виконання слідчим усіх процесуальних обов`язків: оголошення ухвали слідчого судді та вручення її копії ОСОБА_3 . Під час фіксації анкетних даних обвинувачений особисто підтвердив на камеру, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Слідчою в установленому порядку було встановлено особи двох понятих та двох оперуповноважених, а також роз`яснено всім учасникам слідчої дії їхні права та обов`язки.

Окрему увагу суд звертає на те, що протягом усієї слідчої дії велася безперервна відеозйомка. На запису чітко зафіксовано момент виявлення оперуповноваженим браслета жовтого кольору в місці, описаному в протоколі. Безперервний характер відеофіксації та злагодженість дій учасників повністю виключають можливість стороннього втручання або підкидання речей, що спростовує твердження обвинуваченого та підтверджує об`єктивність зафіксованих результатів.

Таким чином, за результатами дослідження вказаного відеозапису, у суду не виникає жодних сумнівів щодо допустимості та достовірності даного доказу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що протокол обшуку є належним та допустимим доказом, отриманим у встановленому законом порядку, а доводи захисту в цій частині є лише стратегією заперечення вини, яка не ґрунтується на матеріалах справи.

Доводи сторони захисту щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до змін, внесених Законом України № 2117-IX від 03.03.2022, статтю 185 КК України було доповнено кваліфікуючою ознакою вчинення злочину в умовах воєнного стану. Згідно з цією нормою, вчинення будь-якої крадіжки (таємного викрадення чужого майна) в період дії воєнного стану на території України кваліфікується за частиною 4 статті 185 КК України, незалежно від вартості викраденого майна (за умови досягнення порогу кримінальної відповідальності) чи інших обставин.

Судом встановлено, що інкримінований злочин ОСОБА_3 вчинив 25.02.2025 року, тобто в період дії воєнного стану на всій території України, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та неодноразово продовженого відповідними законами.

Виходячи з роз`яснень Верховного Суду та сталої судової практики, для кваліфікації дій за ч. 4 ст. 185 КК України достатньо самого факту вчинення злочину в умовах воєнного стану. При цьому не має значення, чи використовував обвинувачений умови воєнного стану для полегшення вчинення злочину, та чи відбувалося викрадення безпосередньо в зоні бойових дій. Сам правовий режим воєнного стану в державі є обтяжуючою обставиною, що підвищує суспільну небезпечність будь-якого корисливого злочину проти власності.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна в період дії особливого правового режиму, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, в судовому засіданні було допитано свідка зі сторони захисту ОСОБА_17 , яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 товаришував з нею та з її чоловіком ОСОБА_18 , та вони дозволили йому проживати деякий період в себе в приміщенні за адресою: АДРЕСА_7 . Свідок пояснила, що зі слів її чоловіка ОСОБА_18 , в якийсь день 2025 року до них прийшли співробітники поліції та забрали куртку, яка належить її чоловіку, це була спортивна червона куртка з написом «Адідас». Пояснила, що ОСОБА_3 проживав у них приблизно 3-4 тижня до дня, коли поліцейські забрали куртку її чоловіка.

Між тим, суд не бере до уваги вищезазначені покази з огляду на їхню непереконливість та суперечливість.

По-перше, свідчення ОСОБА_17 щодо обставин вилучення куртки не є безпосередніми, оскільки вона сама не була очевидцем цієї події, а відтворює інформацію зі слів свого чоловіка.

По-друге, твердження свідка про тривале проживання обвинуваченого за іншою адресою (на вул. Данила Галицького) суперечать показанням самого ОСОБА_3 . Останній, під час судового розгляду та під час проведення обшуку зазначив, що був відсутній за місцем свого проживання лише протягом чотирьох днів. Така суттєва розбіжність у часових проміжках вказує на неправдивість показів свідка.

По-третє, показання ОСОБА_17 є нечіткими та не містять конкретних дат, що в сукупності з іншими матеріалами справи свідчить про їхню необ`єктивність.

Між цим, в судовому засіданні було оглянуто куртку червоного кольору зі світловідбиваючими смужками, яка запакована до спеціального пакету PSP 4138733 та визнана по кримінальному провадженню речовим доказом.

Під час безпосереднього дослідження вказаного об`єкта в судовому засіданні було встановлено наявність певних розбіжностей між вилученою курткою та тією, у яку був одягнений ОСОБА_3 25.02.2025 року під час вчинення злочину (згідно з відеозаписами систем «Безпечне місто» та внутрішньої камери потерпілої). Зокрема, встановлено невідповідність у розташуванні світловідбиваючих смужок, конфігурації кишень та типу застібки. Обвинувачений також підтвердив, що під час події був одягнений в іншу куртку.

Між тим, встановлена невідповідність куртки не спростовує факт вчинення злочину саме ОСОБА_3 . Суд наголошує, що ідентифікація особи обвинуваченого на відеозаписах проводилася за сукупністю доказів, а не виключно за верхнім одягом. Більше того, сам ОСОБА_3 не заперечував факт свого перебування у квартирі потерпілої та викрадення частини майна.

Оскільки встановлено, що вилучена куртка не була знаряддям злочину та не зберегла на собі слідів його вчинення, вона не має значення для встановлення обставин справи як речовий доказ, а тому підлягає поверненню законному власнику. При цьому суд підкреслює, оскільки перебування ОСОБА_3 на місці злочину підтверджено безпосереднім відеозаписом камери спостереження та показаннями самого обвинуваченого в частині викрадення телефону та електронного нагрівача, розбіжність щодо конкретного елемента одягу (куртки) є технічною деталлю, яка не спростовує сукупність інших належних та допустимих доказів.

Отже, надані суду докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України оцінюються з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідно процесуального рішення.

Наведені вище і досліджені судом докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення злочину) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними.

Відповідно до роз`яснень, які містять в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Як неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду, необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа. Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: незаконність вторгнення (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.

В даному випадку, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи факт незаконного потрапляння до житла, цеглиною розбив скло на балконі, потрапив в середину квартири, та викрадав чуже майно, а тому в його діях наявна така кваліфікуюча ознака, як проникнення.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_3 , в скоєнні кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено, оскільки вину обвинувачений визнав частково, не встановлено щирого каяття.

Суд зазначає, що визнання обвинуваченим вини лише в частині викрадення мобільного телефону та електронної системи нагрівача, при одночасному запереченні викрадення золотого браслета, свідчить про відсутність щирого каяття.

Щире каяття передбачає не лише визнання факту вчинення злочину, а й критичну оцінку своєї протиправної поведінки, готовність нести відповідальність та прагнення усунути заподіяну шкоду. Позиція ОСОБА_3 , яка полягає у вибірковому визнанні обставин справи та намаганні ввести суд в оману щодо обставин вилучення браслета, вказує на відсутність справжнього засудження своїх дій та небажання виправлятися.

Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено рецидив злочинів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, 2012 року народження, враховуючи стан його здоров`я, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває на обліку в амбулаторно-поліклінічному відділенні Дніпропетровської багатопрофільної лікарні № 4 з діагнозом «Хронічний гепатит В (+HBSAg) з мінімальною біохімічною активністю, відсутність пом`якшуючих обставин та наявність обтяжуючих обставин.

Враховуючи усі встановленні обставини справи, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі у межах наближених до мінімального розміру установленою санкцією статті обвинувачення.

Підстав для застосування норм ст.ст. 69, 75. 76 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дана правова норма має змогу бути застосована, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю його застосування за кожний вчинений злочин. Роль і значення покарання багато в чому залежить від обґрунтованості його призначення і реалізації.

У зв`язку з чим суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того, враховуючи відношення обвинуваченого до скоєного та наслідків, що настали, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній «тримання під вартою».

Встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 27.03.2025 року накладено арешт на майно, вилучене 24.03.2025 року в ході обшуку майно, а саме, на штани чорного кольору, які запаковані до спец.пакету PSP 4138734; куртку червоного кольору зі світловідбиваючими смужками, яка запакована до спеціального пакету PSP 4138733.

У зв`язку з тим, що на даний час потреба минула у застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, арешт необхідно скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-25/11824-ТВ від 25.03.2025 року, витрати на яку складають 1591,80 грн.; судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-25/11825-ТВ від 25.03.2025 року, витрати на яку складають 1591,80 грн.; судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-25/11826-ТВ від 25.03.2025 року, витрати на яку складають 1591,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме, з 04.04.2025 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Скасувати арешт на штани чорного кольору, які запаковані до спец.пакету PSP 4138734; куртку червоного кольору зі світловідбиваючими смужками, яка запакована до спеціального пакету PSP 4138733, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 27березня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1591,80 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна гривня 80 копійок), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/11824-ТВ від 25.03.2025 року; 1591,80 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна гривня 80 копійок), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/11825-ТВ від 25.03.2025 року; 1591,80 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна гривня 80 копійок), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № № СЕ-19/104-25/11826-ТВ від 25.03.2025 року.

Речові докази:

-металевий лом, який поміщений до спец.пакету № WAR 1850730; цеглу сірого кольору, яка була поміщена до спец.пакету № PSP 4138732, які передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області знищити;

-інформаційний носій CD-R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження, яка встановлена у приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_6 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження продовжити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-карта пам`яті 32 ГБ із відеозаписом з камери відеоспостереження «Безпечне місто», за адресою: м. Дніпро, вул. Данили Галицького, буд. № 19, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - продовжити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-штани чорного кольору, куртку червоного кольору зі світловідбиваючими смужками, що передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області повернути за належністю;

-браслет із металу жовтого кольору із кільцями, що повернутий потерпілій ОСОБА_8 під зберігальну розписку повернути потерпілій ОСОБА_8 за належністю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя: ОСОБА_1