Рішення № 136171231, 22.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1051/26

Провадження № 2/161/2539/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Шульгана Ф.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що шлюбне життя між ними не склалося, після чого вони з відповідачем стали проживати окремо. З народження, дитина постійно проживати з нею, перебуває на повному її утриманні. При цьому, відповідач будь-якої допомоги на утримання сина не надавав. Він свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, про її навчання, не забезпечує необхідним, не спілкується із сином, не створює умов для належного проживання та виховання.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подав. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.03.2017 року (а.с. 7).

Згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2017 року з відповідача стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в сумі 1500 грн. щомісячно (а.с. 9).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.03.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с. 11-12).

Згідно представленого розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 12.01.2026 року становить 156272,00 грн. (а.с 13).

Як з`ясовано судом, малолітній ОСОБА_5 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні (а.с. ).

Згідно інформації КЗ ЗОШ «Луцький ліцей №10 Луцької міської ради» від 23.12.2025 року, ОСОБА_5 навчається у 3-Б класі. Мама приділяє належну увагу навчанню та виховання сина. Батько з сім`єю не проживає, участі у вихованні та навчанні сина не приймає (а.с. 14).

Служба у справах дітей Луцької міської ради у поданому висновку №20 від 09.02.2026 року вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. ).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 106-1 від 17.02.2026 року затверджено даний висновок, з яким суд також погоджується та приймає його до уваги.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Разом з тим це, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з`ясувати та оцінити який позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Як вказано в ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідними матеріально-побутовими умовами, доглядом, вихованням. Зазначені фактори в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини не виконує і не вживає дієвих заходів для цього, а тому вважає, що позбавлення останнього батьківських прав відносно малолітнього сина є доцільним та в його інтересах.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на корись позивача слід стягнути 1331,20 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 164, 165 СК України, ст.18 Конвенції про права дитини, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10-13, 83, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа виконавчий комітет Луцької міської ради, юридична адреса: Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, ЄДРПОУ 04051327.

Повний текст рішення складений 27 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк