Рішення № 136171088, 29.04.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/7325/25

Провадження № 2/159/342/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 975171 від 19.08.2020 у розмірі 14989,30 грн, судові витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Позов обґрунтовано тим, що 19.08.2020 ОСОБА_1 , шляхом акцептування пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» (далі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ») шляхом обміну електронними повідомленнями, заповнення відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на веб-сайті з використанням одноразового ідентифікатора підписала електронний договір № 975171, відповідно до умов якого отримала в кредит грошові кошти в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності та платності та зобов`язалась повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» свої зобов`язання за Договором № 975171 виконало та надало ОСОБА_1 кредит у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 4000 грн на вказані нею реквізити платіжної картки, а відповідач взяті на себе зобов`язання взагалі не виконала. На підставі договору факторингу від 22.02.2021 № 015-220221 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» відступило право вимоги заборгованості за Договором № 975171 до ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», яке в подальшому на підставі договору факторингу від 21.10.2024 № 20241021/1 відступило це право Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф». Заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 975171 станом на 13.10.2025 становить 14989,30 грн, з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9120 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 1869,30 грн - інфляційне збільшення, яку позивач просить стягнути та судові витрати у справі.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судове засідання відповідач не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоч завчасно і належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не надала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні 14.04.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і у зв`язку зі складністю справи його ухвалення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 13 год. 30 хв. 29.04.2026.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.08.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 975171 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті відповідача на веб-сайті, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 19.08.2020 10:35:30, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст.12, п. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.

За умовами укладеного договору ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти на суму 4000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом на умовах строковості, зворотності, платності, строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,90%, та нараховується в межах всього строку кредиту, знижена процентна ставка 0,95%.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем на карту позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» 19.08.2020 о 10:39:03 було успішно перераховано на картку № НОМЕР_2 кошти в розмірі 4000 грн.

За умовами договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.

В подальшому у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати відповідачем зобов`язань за кредитним договором, відповідач двічі ініціювала продовження користування кредитом, внаслідок чого було укладено:

- додатковий договір від 19.09.2020 до договору № 975171, строк користування кредитом продовжено до 17.10.2020.

- додатковий договір від 27.10.2020 до договору № 975171, строк користування кредитом продовжено до 27.11.2020.

Згідно п. 6.1.3 кредитного договору, кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.

22.02.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за договором № 975171.

21.10.2024 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали договір факторингу № 20241021/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс», включно і до ОСОБА_1 за договором № 975171.

Таким чином, за вказаними договорами факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» перейшло право вимоги за зобов`язанням до ОСОБА_1 за договором № 975171.

Оскільки позичальник не виконала свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 975171 від 19.08.2020, яка згідно наданого розрахунку заборгованості становить 14989,30 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 4000 грн, заборгованості по відсотках - 9120 грн, інфляційне збільшення - 1869,30 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як визначено ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У своєму позові ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просить суд стягнути з відповідача на свою користь нараховане інфляційне збільшення в сумі 1869,30 грн.

Нарахування індексу інфляції від простроченої суми за весь час прострочення до 23.02.2022 відповідає вимогам п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 975171 від 19.08.2020 у розмірі 14989,30 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 4000 грн, заборгованості по відсотках - 9120 грн, інфляційне збільшення - 1869,30 грн.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2422,40 грн, сплачений за ставкою 0,8 за подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд».

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової допомоги № 211090005 від 09.10.2025 з ОСОБА_2 , розрахунок суми судових витрат, Акт №1 прийняття-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 211090005 від 09.10.2025, платіжну інструкцію.

Предметом вказаного договору є надання правової допомоги, що полягає в захисті інтересів клієнта у судовій справі за його позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Однак при визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Збирання доказів, долучених до позовної заяви охоплюється послугою підготовки позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеним як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Крім того, адвокатом не було подано під час розгляду справи судом клопотань, заяв та інших документів.

Оцінені послуги адвоката у сумі 7000 грн є завищеною сумою, з огляду на ціну позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 4000 грн, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за кредитним договором № 975171 від 19.08.2020 в загальній сумі 14989 (чотирнадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят дев"ять) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 29.04.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР