Ухвала суду № 136170852, 01.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2026 р. Справа № 520/10390/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук`яненко, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України в особі командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, припису, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та командира Військової частини НОМЕР_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_2 ) для проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 :

2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №29 від 14.04.2025 року та Припис №29 від 14.04.2025 року в частині призову ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до складу Військової частини НОМЕР_1 ;

3. визнати протиправним та скасувати наказ №326 від 18.04.2025 року командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_2 ) до списків особового складу та на всі види забезпечення;

4. зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_2 ) зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

По-перше, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є три вимоги немайнового характеру разом з похідними, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 3993,60 грн. (1331,20 грн. х 3).

До позовної заяви позивачем подано квитанцію про сплату судового збору від 23.04.2026 лише на суму 1331,20 грн.

Отже, належного документу про сплату судового збору позивачем до суду не надано.

По-друге, частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Однак, позивачем до позовної заяви не надано копії оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №29 від 14.04.2025 року та Припису №29 від 14.04.2025 року, клопотання про витребування вказаних вище наказу та припису також не надано.

По-третє, відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даному випадку позивачем оскаржуються дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та командира Військової частини НОМЕР_1 щодо мобілізації позивача для проходження військової служби, проведені у квітні 2025; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №29 від 14.04.2025 року та Припис №29 від 14.04.2025 року в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до складу Військової частини НОМЕР_1 ; наказ №326 від 18.04.2025 року командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків особового складу та на всі види забезпечення.

До суду з даним позовом позивач звернувся 28.04.2026 (надіславши позовну заяву поштовим відправленням 24.04.2026), тобто з порушенням як місячного, так і шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що про порушення свого права позивач дізнався 16.02.2026, коли адвокат йому роз`яснив про наявність у позивача права на відстрочку від мобілізації. Також, посилався на те, що не мав фізичної можливості на звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач перебуває у слідчому ізоляторі за ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 30.12.2025.

Вирішуючи подану заяву, суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словосполучення «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 "Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.".

Окрім того, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16: 1) День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; 2) Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; 3) Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У поданій заяві позивач посилається на те, що про порушення свого права дізнався 16.02.2026, коли адвокат йому роз`яснив про наявність у позивача права на відстрочку від мобілізації, та відсутність фізичної можливості на звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач перебуває у слідчому ізоляторі за ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 30.12.2025.

Водночас, у спірних правовідносинах, позивачем оскаржуються дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та командира Військової частини НОМЕР_1 щодо мобілізації позивача для проходження військової служби, проведені у квітні 2025; наказ та припис про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до складу Військової частини НОМЕР_1 ; наказ про зарахування позивача до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Як встановлено судом, позивача з 14.04.2025 призвано на військову службу та 18.04.2025 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

У поданій заяві позивач зазначив, що 09.06.2025 він самовільно залишив місце військової служби та у період з часу з 09.06.2025 по 30.12.2025, до часу свого затримання, нікуди не звертався.

Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних доказів того, що йому заважало у період з 09.06.2025 по 30.12.2025 звернутися до відповідного органу зі спірного питання.

Щодо відсутності фізичної можливості, то до матеріалів позовної заяви позивачем не надано жодних доказів відсутності у позивача фізичної можливості звернутися до адвоката раніше 16.02.2026.

У даному випадку, ані у позові, ані у поданій заяві позивачем не викладено жодних юридично спроможних аргументів та не подано жодних доказів існування об`єктивних перепон/перешкод (істотних труднощів чи значних ускладнень) для вчинення процесуальної дії з подачі позову до суду в частині згаданих вище вимог у межах строку звернення до суду, передбаченого положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.

Вказані вище обґрунтування не є тією причиною, що є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

А тому, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд не може визнати поважними.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- оригінал документу про доплату судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника);

- копії оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №29 від 14.04.2025 року та Припису №29 від 14.04.2025 року або клопотання про їх витребування;

- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших належних обґрунтувань поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марина Лук`яненко