Ухвала суду № 136170796, 01.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2026 р. № 520/10186/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої - Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити виправлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 , шляхом внесення дійсних даних, а саме: у розділі який визначає статус особи вказати «на обліку», у розділі категорія обліку вказати «військовозобов`язаний», розділ підстава зняття/виключення - прибрати;

- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про придатність ОСОБА_1 до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступеня придатності до військової служби у відповідності до процедури передбаченої Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 з урахуванням частоти епілептичних нападів.

Відповідно до п.3 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 року у справі №990/150/23 виклала такі висновки: "Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги."

Позивач звертаючись з позовною заявою до суду просить суд зобов`язати Військово-лікарську комісію повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступеня придатності до військової служби, при цьому позивач не уточнює до якої саме Військово-лікарської комісії, як суб`єкта владних повноважень.

При цьому, позивачем в якості відповідача визначено лише ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги заявлені до Військово-лікарської комісії, разом з тим не уточнює до якої саме Військово-лікарської комісії, як суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з визначенням змісту позовних вимог, що відповідають положенням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вказане, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій конкретизувати відповідачів та вимоги до них.

Також судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про придатність ОСОБА_1 до служби, однак представником позивача не зазначено ідентифікуючих ознак вищезазначеної постанови, таких, як номер і дата.

Такий недолік позову виключає можливість безсумнівно ідентифікувати оскаржувану постанову, відповідно визначити зміст позовних вимог.

Суд зауважує, що зміст позовних вимог має бути чітко викладеним та зрозумілим, виключаючи множинне трактування.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду: 1) уточнену позовну заяву, в якій конкретизувати відповідачів та вимоги до них, 2) зазначити ідентифікуючі ознаки оскаржуваної постанови про придатність ОСОБА_1 до служби.

Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої - Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви:

1) надати уточнену позовну заяву, в якій конкретизувати відповідачів та вимоги до них;

2) зазначити ідентифікуючі ознаки оскаржуваної постанови про придатність ОСОБА_1 до служби.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ГОРШКОВА