Рішення № 136169898, 30.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18006/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 лютого 2025 року № 6975/15-32-24-06-20.

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 лютого 2025 року № 6971/15-32-24-06-20.

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 лютого 2025 року № 6977/15-32-24-06-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 було здійснено витрати на придбання корпоративних прав розміром 2 558 196 грн. В подальшому ОСОБА_1 , виходячи зі складу засновників отримала дохід у розмірі 2 558 196 грн. шляхом отримання майна та замість сплати вартості було передано майно, вартість якого була еквівалентна розміру належної їй частки корпоративних прав. Так, вартість придбання корпоративних прав та їх продаж відбувся за одну й ту ж саму суму 2 558 196 грн. В силу положень п. 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України ОСОБА_1 здійснила продаж інвестиційного активу загальною вартістю 2 558 196 гривень, а саме повернула майно попередньо внесене особою в якої цей актив був придбаний до статутного капіталу ТОВ «Зокр 1» внаслідок її виходу з числа засновників ТОВ «Зокр 1». Розмір документально підтверджених витрат ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу становить 2 558 196 гривень. Розмір доходу від продажу інвестиційного активу ОСОБА_1 становить 2 558 196 гривень (вартість отриманого майна). Інвестиційний прибуток ОСОБА_1 становить = 2 558 196 грн (дохід від продажу інвестиційного активу) 2 558 196 грн (документально підтверджені витрати на придбання інвестиційного активу) = 0. Отже, можна дійти висновку що інвестиційний прибуток ОСОБА_1 становить 0 гривень, а отже його не було. Податок на доходи фізичних осіб сплачується лише з доходів (інвестиційного прибутку), якого не було, а отже відсутні підстави для сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 6975/15-32-24-06-20 від 17 лютого 2025 року та 6971/15-32-24-06-20 від 17 лютого 2025 року є протиправними, а Відповідач при їх винесенні дійшов помилкового висновку про те, що Позивач отримала інвестиційний прибуток в розмірі 2 558 196 гривень, оскільки безпідставно не взяв до уваги подані Позивачем документи, що підтверджують здійснення витрат на придбання інвестиційного активу. Також, ППР № 6977/15-32-24-06-20 від 17.02.2025 було застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 7 100 гривень у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було надано відповідь на запит контролюючого органу від 21.06.2023 № 8857/КПР/15-32-24-06-06, проте на адресу ОСОБА_1 не надходили будь-які запити від ГУ ДПС в Одеській області, зокрема й в 2023 році. Окрім того, з 07.07.2023 по 15.10.2023 ОСОБА_1 перебувала за межами країни у зв`язку із військовим станом.

Ухвалою від 11.06.2025 року позов залишено без руху та роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2138,40 грн.

Ухвалою від 17.06.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

03.07.2025 року до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що позивачу надіслано запит від 15.10.2024 № 14060/КПР/15-32-24-06 06 фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , щодо надання інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень, щодо сум отриманих доходів та витрат на придбання інвестиційних активів за відповідних період. Вказаний запит платником отримано, тобто ОСОБА_1 була обізнана щодо переліку необхідних документів для проведення перевірки. Відтак, ГУ ДПС в Одеській області прийнято ППР від 17.02.2025 №6977/15-32-24-06-20, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 7 100 грн, за ненадання документів на запит контролюючого органу.

Також, представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 , отримано інвестиційний дохід за 2021 рік на загальну суму 2 558 196,00 гривень. При цьому, розрахункові документи, які підтверджують фактично понесені витрати на придбання інвестиційного активу - частки в статутному капіталі ТОВ «ЗОКР 1» (код ЄДРПОУ 43822137) у фізичної особи ОСОБА_2 на суму 2 558 196, 00 грн, ОСОБА_1 до перевірки та до заперечення не надані, що свідчить про відсутність понесених витрат та придбання такого активу. За результатами перевірки встановлено порушення п.п.162.1.1 п. 162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 ст.163, п.п.164.1.1 п.п.164.1.2 гг.п.164.1.3 п.164.1, п.п.164.2.9 п.164.2. п.164.3 ст.164, п. 164.2 ст. 164, п.п.170.2.1 п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 179.7 ст. 179 ПК України, ОСОБА_1 , занижено податок на доходи з фізичних осіб за 2021 рік у сумі 460 475,28 грн. в наслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб з сум отриманого інвестиційного прибутку. Відтак, ГУ ДПС в Одеській області прийнято ППР від 17.02.2025 №6975/15-32-24-06-20, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 460 475,28 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 115 118,82 гривень та від 17.02.2025 №6971/15-32-24-06-20, яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 38 372,94 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 9 593,24 гривень.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

ГУ ДПС в Одеській області надіслано запит від 15.10.2024 № 14060/КПР/15-32-24-06 06 фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , щодо надання інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень, щодо сум отриманих доходів та витрат на придбання інвестиційних активів за відповідних період.

Згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення запис отриманий 22.10.2024 року.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 10.09.2024 № 9024-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » (копію наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки Позивач не отримувала) 10.10.2024 по 23.10.2024 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства в частині декларування операцій з інвестиційними активами за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

За результатами перевірки було складено Акт № 48376/15-32-24-06-15 від 30.10.2024 року.

ОСОБА_1 було подано заперечення на вказаний акт № 48376/15-32-24-06-15 від 30.10.2024 року.

25.11.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області було видано наказ № 12097-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021 з питань, що стали предметом оскарження.

З 13.01.2025 по 24.01.2025 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства в частині декларування операцій з інвестиційними активами за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

За результатами перевірки було складено Акт № 3869/15-32-24-06-15/3009701521 від 31.01.2025 р., яким встановлено порушення:

1. п.49.1, п.п.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п.п.162.1.1 п. 162.1 ст.162, п.п.164.2.20 п.164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) фізичною особою платником податків ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу Податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2021 рік;

2. п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 ст.163, п.п.164.1.1 п.п.164.1.2 п.п.164.1.3 п.164.1, п.п.164.2.9 п.164.2, п.164.3 ст.164, п. 164.2 ст. 164, п.п.170.2.1 п.п.170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п.179.7 ст.179 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ФОПП ОСОБА_1 , занижено податок на доходи з фізичних осіб за 2021 рік у сумі 460 475,28грн, в наслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб з сум отриманого інвестиційного прибутку;

3. п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 ст.163, п.п.164.1.1 п.п.164.1.2 п.п.164.1.3 п.164.1, п.п.164.2.9 п.164.2, п.164.3 ст.164, п. 164.2 ст. 164, п.п.170.2.1 п.п.170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п.179.7 ст.179, пп.1.2 п 16? підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами і доповненнями), ФОПП ОСОБА_1 , занижено військовий збір за 2021 рік у сумі 38 372,94грн, в наслідок не нарахування та не сплати до бюджету військового збору з сум отриманого інвестиційного прибутку;

4. п.п.73.3.3. п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.

ОСОБА_1 було подано заперечення на вказаний акт № 3869/15-32-24-06-15/3009701521 від 31.01.2025 р. в порядку ст. 86.7.4 ПК України, за результатами розгляду яких прийнято висновок № 45/15-32-24-06-17 від 10.02.2025 року.

17.02.2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 6975/15-32-24-06-20 від 17 лютого 2025 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) на суму 460 475,28 гривень та штрафні санкції в розмірі 115 118,82 гривень;

№ 6971/15-32-24-06-20 від 17 лютого 2025 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) на суму 38 372,94 гривень та штрафні санкції в розмірі 9 593,24 гривень;

№ 6977/15-32-24-06-20 від 17 лютого 2025 року, яким було накладено суму штрафу в розмірі 7100 гривень.

ОСОБА_1 було подано до ДПС України скарги на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 лютого 2025 року № 6971/15-32-24-06-20, № 6977/15-32-24-06-20, № 6975/15-32-24-06-20, за результатами розгляду яких скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим Кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.81-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.

Згідно з п.п.164.2.9. п. 164.2. ст. 164 Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами. Деривативами та корпоративними правами, випущеними інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється пунктом 170.2 статті 170 Кодексу, відповідно до підпункту 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно з підпунком 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об`єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (крім операцій з деривативами).

Підпункт 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачає, що якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від`ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Підпунктом 170.2.6. п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що 13 вересня 2021 року було прийнято рішення № 5/21 одноосібного учасника ТОВ «Зокр 1» (копія рішення додається), відповідно до якого було:

« 1. ЗАТВЕРДИТИ РЕЗУЛЬТАТИ ВНЕСЕННЯ ДОДАТКОВОГО ВКЛАДУ часником товариства ОСОБА_3 у розмірі 2 558 192 (два мільйона п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто дев`яносто дві) гривні 00 копійок у формі:

- садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м.): 126, житлова площа (кв.м): 62,2, реєстраційний номер майна: 2234073351237;

- земельної ділянки загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер: 5123755800:01:002:3537, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вартість зазначеного майна оцінюється в розмірі 2 558 192 (дві мільйони п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто дев`яносто дві) гривні 00 копійок. МАЙНО, ЩО ВНОСИТЬСЯ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

2. Затвердити розмір частки учасника товариства ОСОБА_3 та її номінальної вартості з урахуванням фактично внесеного ним додаткового вкладу: ОСОБА_3 розмір вкладу 2 558 887,00 грн., частка учасника у Статутному капіталі 100 %.

3. ». ЗАТВЕРДИТИ ЗБІЛЬШЕНИЙ РОЗМІР СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА.

13 вересня 2021 року було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна (копія акта додається) між ТОВ «Зокр 1» та ОСОБА_3 , відповідно до якого: « 1. У ЗВ`ЯЗКУ ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ РОЗМІРУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ : , на підставі рішення учасника ТОВ «ЗОКР 1» № 5/21 від 13 вересня 2021 року, Сторони склали цей акт про те, що здійснено приймання-передачу наступного нерухомого майна- садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м.): 126, житлова площа (кв.м): 62,2, реєстраційний номер майна: 2234073351237;- земельної ділянки загальною площею 0,0159 га, кадастровий номер: 5123755800:01:002:3537, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 …».

Із вказаного Рішення та Акту слідує, що ОСОБА_3 було внесено до статутного капіталу ТОВ «ЗОКР 1» нерухоме майно (садовий будинок та земельна ділянка). Тобто, після 13 вересня 2021 року зазначені садовий будинок та земельна ділянка перебували в статутному капіталі ТОВ «Зокр 1».

29 вересня 2021 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу частини частки (корпоративних прав на частину частку) у статутному капіталі ТОВ «Зокр 1».

Відповідно до п. 1 договору Продавець на умовах, передбачених цим договором, відступає шляхом продажу, тобто передає у власність, а Покупець приймає у власність частину частки (корпоративні права на частину частки) статутного капіталу ТОВ «Зокр 1» в розмірі 99,973, яка в грошову еквіваленті становить 2 558 196 грн.

Згідно п. 4 Договору продаж частини частки Товариства за погодженням сторін вчиняється за 2 558 196 грн.

Відповідно до п. 5 Договору покупець зобов`язаний за цим договором розрахуватися з Продавцем у повному обсязі протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору.

На виконання п. 5 Договору ОСОБА_1 здійснила оплату грошових коштів за набуття нею корпоративних прав ТОВ «Зокр 1», що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 29 вересня 2021 року (копія платіжного доручення додається) із цільовим призначенням перерахування коштів за частку у статутному капіталі ТОВ «Зокр 1» у розмірі 99,973 %.

Зазначене також підтверджується Випискою по особовому рахунку за період з 29.09.2021 по 05.02.2025 в ПАТ «БК «АкордБанк».

29 вересня 2021 року було прийнято Рішення № 6/21 одноосібного учасника ТОВ «Зокр 1» яким було прийнято ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Зокр 1».

29 вересня 2021 року на підставі вказаного договору було складено Акт приймання передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ «Зокр 1», за яким ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 прийняла частину частки у статутному капіталі ТОВ «Зокр 1» у розмірі 99,973 %.

30 вересня 2021 року було прийнято Протокол № 7/21, яким було вирішено припинити участь у товаристві учасника ОСОБА_1 та за її згодою сплатити їй 2 558 196 грн. та замість сплати вартості її частки у статутному капіталі, здійснити передачу їй майна, яке знаходиться у статутному капіталі Товариства, а саме передати за актом приймання передачу садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м.): 126, житлова площа (кв.м.): 62,2, реєстраційний номер майна: 2234073351237, а також земельну ділянку площею 0,0159 га, к.н. 5123755800:01:002:3537, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 152657321237.

30 вересня 2021 року було складено Акт приймання-передачу нерухомого майна за яким у зв`язку із виходом учасника на підставі вказаного вище протоколу ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Зокр 1» нерухоме майно на загальну вартість 2 558 196 грн.

Відтак, ОСОБА_1 було здійснено витрати на придбання корпоративних прав розміром 2 558 196 грн. В подальшому ОСОБА_1 , виходячи зі складу засновників отримала дохід у розмірі 2 558 196 грн. шляхом отримання майна та замість сплати вартості було передано майно, вартість якого була еквівалентна розміру належної їй частки корпоративних прав.

При цьому, суд звертає увагу, що ФОПП ОСОБА_1 в якості підтвердження здійснення витрат до заперечень було подано Договір-заяву № PRFO-290921/001-15 про відкриття ТА обслуговування банківського рахунку фізичної особи в національній валюті та ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ № 1 ВІД 29 ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ ІЗ ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ « Перерахування коштів за частку у статутному капіталі ТОВ «Зокр 1» (ЄДРПОУ 43822137) у розмірі 99,973 % зг. Договору купівлі продажу», що безпідставно не взято до уваги під час сприйняття оскаржуваних ППР.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем не було отримано інвестиційний прибуток від операції з продажу корпоративних прав в статутному капіталі, у зв`язку з чим відсутній об`єкт оподаткування, а відтак - донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування є необґрунтованим, а тому податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 6975/15-32-24-06-20, № 6971/15-32-24-06-20 від 17 лютого 2025 року підлягають скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 лютого 2025 року № 6977/15-32-24-06-20 в сумі 7100,00 грн., яким визначено податкове зобов`язання з адміністративних штрафів та санкцій, суд виходить з такого.

У вказаному рішенні зазначено, що воно прийнято на підставі порушення позивачем п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Згідно з пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

З огляду на пп.73.3.2 п.73.3 ст.73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пп.73.3.4 п.73.3 ст.73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п`ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

За приписами пункту 121.2. статті 121 ПК України, ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Судом встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області надіслано запит від 15.10.2024 № 14060/КПР/15-32-24-06-06 фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , щодо надання інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень, щодо сум отриманих доходів та витрат на придбання інвестиційних активів за відповідних період.

Згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення запит отриманий 22.10.2024 року.

Разом з тим, досліджуючи наявний в матеріалах запит, суд зауважує, що останній не містить в собі печатки контролюючого органу.

У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 812/1681/16 сформовано висновки про те, що відсутність печатки на письмовому запиті, направленому контролюючим органом на адресу позивача, не можна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Крім цього такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій під час розгляду аналогічних правовідносин (постанова від 26 лютого 2019 року у справі №826/9082/15).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 320/7159/19, законною є перевірка, призначенню якої передує направлення платнику податків запиту, який відповідає встановленим вимогам, та ненадання відповіді на складений у відповідності до вимог ПК України запит контролюючого органу (відповіді на законний запит).

Порушення вимог щодо складання, оформлення, надіслання запиту нівелюють його юридичну значимість та не створюють для платника податків будь-яких правових наслідків для цілей його виконання.

Тобто, платник податків не зобов`язаний виконувати, надавати відповідь на запит, який не відповідає встановленим вимогам.

За тиках підстав, оскільки запит Головного управління ДПС в Одеській області від 15.10.2024 № 14060/КПР/15-32-24-06-06 не містить печатки контролюючого органу, що є порушенням абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а тому на підставі пп.73.3.4 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України позивач ОСОБА_1 була звільнена від обов`язку надання відповіді на такий запит, а отже, до неї не підлягають застосуванню штраф згідно з п.121.2 ст.121 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області безпідставно застосовано до ОСОБА_1 штраф у сумі 7100,00 грн на підставі п.121.2 ст.121 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2025 року № 6977/15-32-24-06-20 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2138,40 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач додав наступні документи: договір про надання правової допомоги від 04.06.2025 року № 04/06/25, додаткову угоду до договору від 04.06.2025 року.

Згідно додаткової угоди від 04.06.2025 року, сторони дійшли взаємної згоди, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за представництво Клієнта у справі за позовом Клієнта до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є фіксованою (незалежно від кількості здійснених адвокатом дій, обсягу наданих послуг, витраченого ним часу, кількості судових засідань тощо) та становить: у суді першої інстанції - 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень; у суді апеляційної інстанції 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст.134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (с.7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути вочевидь завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 50000 грн є необґрунтованим та завищеним.

З урахуванням зазначеного, доводів відповідача, характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, суд вважає за необхідне зменшити розмір таких витрат до 5000 грн, що є пропорційним до предмета спору.

Тому загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, становить 7138,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17 лютого 2025 року № 6975/15-32-24-06-20, від 17 лютого 2025 року № 6971/15-32-24-06-20, від 17 лютого 2025 року № 6977/15-32-24-06-20.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7138,40 грн (сім тисяч сто тридцять вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів