Ухвала суду № 136169697, 30.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22687/25

УХВАЛА

30 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі 420/22687/25, згідно ст. 382 КАС України.

Заява обґрунтована тим, що заходи, вжиті державним виконавцем з метою примусового виконання рішення суду не забезпечили його виконання. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року, постановленого за результатами розгляду адміністративної справи № 420/22687/25, на момент подання даної заяви до суду є невиконаним.

Заява про встановлення судового контролю доставлена в електронні кабінети відповідачів 26.03.2026, однак заперечення на заяву про встановлення судового контролю до суду не подано, як і доказів виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.382№ КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення щодо обов`язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС cуд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме невиконання рішення суду.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20липня 2004року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково., а саме:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови, викладеної у листі 21.06.2025 року №182/2/1649, у компенсації ОСОБА_1 витрат на лікування;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву від 17.06.2025 року про компенсацію ОСОБА_1 витрат на лікування з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

12.02.2026 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/22687/25 щодо:

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву від 17.06.2025 року про компенсацію ОСОБА_1 витрат на лікування з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

19.02.2026 представником позивача адвокатом Поліщуком Д.О. направлено на адресу військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит про результат виконання рішення суду від 11.12.2025 у справі №420/22687/25.

Станом на день розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, доказів надання відповіді на адвокатський запит сторонами до суду не надано

Старшим державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Браснуєвою Анною Олександрівною винесено постанову від 05.03.2026 про відкриття виконавчого провадження щодо зобов`язання військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву від 17.06.2025 року про компенсацію ОСОБА_1 витрат на лікування з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Отже, доказів виконання рішення суду станом на день розгляду заяви відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 382№ за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Частиною 6 ст. 382№ КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне встановити 30-денний строк для суб`єкта владних повноважень на виконання судового рішення та подання відповідного звіту до суду з дати вирішення порушеного процесуального питання.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 382, 382№ КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 р. у справі №420/22687/25 (вх.№33339/26 від 26.03.2026) задовольнити.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року у справі №420/22687/25 протягом 30 днів з дня постановлення ухвали.

Попередити військову частину НОМЕР_1 , що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати до суду відомості про керівника, відповідального за виконання рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя П.П.Марин