Ухвала суду № 136169629, 01.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 травня 2026 р.№ 400/4750/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІС ГРУП», вул. Адміральська, 27/3, оф.204,м. Миколаїв,54005,

провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або позивач) 01.05.2026 звернулося до суду з "Позовною заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України".

Позовна заява містить вимоги: встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІС ГРУП" Конотопчика Віталія Анатолійовича.

Відповідачами Управління вказало: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІС ГРУП" (далі - Товариство або відповідач 1), ОСОБА_1 .

Правовою підставою у заяві зазначені підпункт 20.1.352 пункту 20.1 статті 20, пункт 87.13 статті 87 Податкового кодексу України; фактичною підставою - наявність податкового боргу Товариства у сумі 25 147 742,40 грн, що не був сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

У тексті позовної заяви наявне посилання на статтю 2892 Кодексу адміністративного судочинства України.

До позовної заяви додані зокрема копія податкової вимоги від 26.06.2025 № 0016695-1302-1429 на суму 25 147 742,40 грн (далі - Податкова вимога) та докази її вручення Товариству 10.07.2025.

240-м днем після вручення Податкової вимоги є 07.03.2026. Цей день Управління вказало як дату виникнення підстав для звернення до суду.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі суд виходив з такого.

01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2011 № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (далі - Закон № 1914).

Згідно з пунктом 5 розділу І Закону № 1944, пункт 20.1 статті 20 ("Права контролюючих органів") Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 20.1.352, яким контролюючим органам, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, було надано право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Пунктом 18 розділу І Закону № 1914 статтю 87 ("Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків") Податкового кодексу України доповнено пунктами 87.13 і 87.14 такого змісту:

"87.13. У разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:

інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

87.14. Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника".

Підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ ("Прикінцеві положення") Закону № 1914 були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України:

- частину першу статті 283 ("Особливості провадження у справах за зверненнями податкових та митних органів") параграфу 2 ("Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ") глави 11 ("Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ") розділу ІІ ("Позовне провадження") Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що "Провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підстави заяви таких органів щодо:" було доповнено пунктом 7 такого змісту:

"7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України";

- частину восьму статті 283 викладено в такій редакції:

"8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню";

- параграф 2 глави 11 розділу II доповненостаттею 2892 такого змісту:

"Стаття 2892. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України

1. У разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

2. Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.

3. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.

4. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи".

Також підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІ Закону № 1914 частину першу статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", в якій вказано, що "Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:" доповнено пунктом 10 такого змісту:

"10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється".

Таким чином, Законом № 1914 були встановлені правові підстави для відповідних обмежень та процесуальні норми для їхнього застосування.

Суд зазначив, що особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів (стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої зокрема передбачено звернення щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України) та особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України (стаття 2892 Кодексу адміністративного судочинства України) співвідносяться як загальні та спеціальні норми. Так, у частині першій статті 2892 вказано, за яких умов податковий орган вправі звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України (пункт 7 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України), - наявність податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, що не був сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, а також визначено, що позовна заява подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представника нерезидента. Частиною другою частини 2892 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви, при тому, що у частині сьомій статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Стаття 2892 Кодексу адміністративного судочинства України не містить норм щодо: строку подання позовної заяви, її змісту, можливості і порядку усунення недоліків і наслідків невиконання відповідних вимог суду; обставин, за яких суд відмовляє у відкритті провадження за заявою; порядку виконання; порядку апеляційного оскарження; змісту рішення суду.

Тому суд має керуватися відповідними нормами, що викладені у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (за винятком норми, якою встановлений строк розгляду справ), оскільки позовна заява, про яку вказано у статті 2892 Кодексу адміністративного судочинства України, є саме тією заявою щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України, про можливість подання якої вказано у пункті 7 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Те, що у статті 2892 йдеться про позовну заяву, а у статті 283 використано слово "заява", не є підставою для висновку про незастосування у даному випадку норм статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

У частині першій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення зазначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява (у тому числі передбачена пунктом 7 частини першої заява щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України) подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Обставини, що зумовили звернення Управління до суду, виникли 07.03.2026, про що вказано вище, а позовну заяву було подано 01.05.2026.

У частині другій статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України наведені вимоги щодо змісту заяви, а частиною третьою цієї ж статті встановлено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше 24 годин, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

У контексті статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України недотримання строку звернення до суду не є недоліком заяви, що може бути усунутий заявником.

Згідно з частиною п`ятою статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України, строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

У частині першій статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться про справи, про які вказано у статтях 273-277, 280-283, 2831, 2832.

Суд, про що вказано вище, дійшов висновку, що позовна заява (стаття 2892 Кодексу адміністративного судочинства України) є формою звернення податкового органу, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, тому наслідком недотримання Управлінням строку 24 години з 07.03.2026 є залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 270, 283, 2892 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду за правилами статей 283, 2892 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна