Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2026 року м. Київ справа №320/55469/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут
медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»
про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2025 № ЦО-7294,-
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) до з адміністративним позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 13.08.2025 №ЦО-7294.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом розгляду поданих документів та огляду ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності на строк: безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ №337632 від 17.08.2022. Позивач також зазначає, що в першій половині жовтня 2025 року він не отримав пенсію, у зв`язку з чим звернувся до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання. Так, позивачу пояснили, що його групу інвалідності скасовано за результатами перевірки рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.08.2025 №ЦО-7294 (далі - оскаржуване рішення), а також надано копію листа відділу з питань відрахувань Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 №1000-0404-8/121120 та копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 13.08.2025. З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 13.08.2025 вбачається, що II групу інвалідності із безстроковим строком змінено на III групу інвалідності з 16.08.2022 по 01.09.2023 з датою повторного переогляду 16.08.2023.
Позивач звертає увагу, що якщо є сумніви щодо визначення інвалідності або групи інвалідності, відповідач повинен здійснити повторне оцінювання особи так як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ № 1338, про шо повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Проте ОСОБА_1 самостійно для проведення повторного оцінювання не звертався, а жодних повідомлень з приводу проведеного повторного оцінювання не отримував. Повторне оцінювання проведено без участі та без належних результатів медичного обстеження, які були б проведені на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, у зв`язку з чим позивач неправомірно позбавлений прав на об`єктивне повторне оцінювання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшов лист №2024/119/2402024 від 17.01.2024 року з ГУНП в Харківській в рамках кримінального провадження №12023220000000867 від 28.07.2023 року, якими доручено Відповідачу здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення. Серед інших медико-експертних справ до Відповідача була передана й справа позивача. Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонал стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому у 2022 році II групи інвалідності, загальне захворювання, безстроково, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо визнання позивача особою з інвалідністю. 13.08.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико - експертної справи позивача було встановлено, що II група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце помірні патологічні зміни з боку серцево-судинної системи, які відповідають критеріям встановлення третьої групи інвалідності, загальне захворювання строком на 1 рік (перебіг захворювання потребує нагляду в динаміці) з 16.08.2022 року по 01.09.2023 року, переогляд 16.08.2023 року (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009 року). Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення другої групи інвалідності, загальне захворювання, безстроково, позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 13.08.2025 року.
Додатково відповідачем зазначалося, що чинним на сьогоднішній день законодавством ЦОФСО надається право самостійно вирішувати питання необхідності проведення повторного оцінювання особи під час проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, а отже, зазначена умова (повідомлення про прибуття на медичне обстеження під час проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК) не має обов`язкового характеру. Неповідомлення особи у цьому випадку не тягне за собою порушення процедури перевірки та не перешкоджає прийняттю рішення за результатами дослідження документів медико-експертної справи особи, щодо якої таку перевірку ініційовано. Посилання Позивача про порушення процедури перевірки та визначення проведення повторного оцінювання особи (повного медичного обстеження) як обов`язкової передумови прийняття рішення ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК є помилковими та суперечать підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, абзацам 11, 12, 13 пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338. Отже, не повідомлення особи про необхідність повторного оцінювання та розгляд питання без її участі, не може розцінюватися судами як порушення прав особи під час перевірки, оскільки проведення безпосереднього огляду особи передбачається лише у разі прийняття рішення про проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.03.2026 відповідачем до суду на виконання ухвали суду подано належним чином засвідченні копії документів.
10.03.2026 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
17.08.2022 ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності «Загальні захворювання». Інвалідність встановлена з 16.08.2022 безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 337632.
Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» та інших нормативно-правових актів, ОСОБА_1 отримував пенсію, призначену по інвалідності ІІ групи.
Як зазначає позивач у позовній заяві, в першій половині жовтня 2025 року ОСОБА_1 не отримав пенсію, у зв`язку з чим звернувся до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання.
Листом від 11.09.2025 за № 1000-0404-8/121120 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача, що за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи змінено рішення медико-соціальної експертної комісії, яким ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю.
З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 13.08.2025 №ЦО-7294 вбачається, що II групу інвалідності із безстроковим строком змінено на III групу інвалідності з 16.08.2022 по 01.09.2023 з датою повторного переогляду 16.08.2023.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-ХІІ).
Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Положення частин 1, 2 статті 6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.
Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який у подальшому продовжений та триває станом на цей час.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, визначено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25.10.2024 № 1207 та 08.11.2024 № 1276, якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Далі, 19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).
Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 розділу ІІ Закону №4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.
З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України виніс постанову «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 (далі - Постанова №1338), якою, з поміж іншого, визнав такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" ( далі - Постанова №1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.
Постановою №1338 також встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико- соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року та зазначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 3 Постанови №1338 з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин, що виникли між сторонами в справі, основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі - Положення про експертні команди в редакції постанови № 641 від 04.06.2025).
Згідно з пп. 2 п. 8 Положення про експертні команди Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
В свою чергу, згідно з пп. 5 п. 8 Положення про експертні команди Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.
У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Аналогічні положення закріплено в Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338, який визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та згідно з приписами п. 51 якого, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
У пункті 53 Порядку зазначено, що після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Аналіз процитованих норм свідчить про те, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, із обов`язковою присутністю особи, відносно якої здійснюється така перевірка. При цьому рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, надсилається на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди
При вирішенні цієї справи суд звертає увагу, що доказів того, що позивачу направлялися листи, повідомлення чи будь-яка інша кореспонденція від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» відповідачем суду не надано, а тому, позивач не може вважатися таким, що був належним чином повідомлений про прийняте рішення Центром оцінювання функціонального стану особи про необхідність повторного оцінювання.
У той же час, витягом із рішення ЦО-7294 від 13.08.2025 відповідно до якого, в період з 02.01.2025 року по 13.08.2025 року Команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безтерміново встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце помірні патологічні зміни з боку серцево-судинної системи, які відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності та надають підстави визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю ПІ групи, загальне захворювання, строком на 1 рік (перебіг захворювання потребує і нагляду в динаміці) з 16.08.202.2 р. по 01,09.2023р, переогляд 16.08.2023р (Постанова КМУ №1317 від 1 03.12.2009р.).
Як було встановлено вище, на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладені повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та їх скасування. При цьому, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.
За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.
І лише у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду документів, що слугували підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу групи інвалідності відповідно до вимог Положення №1317.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшов лист №2024/119/2402024 від 17.01.2024 року з ГУНП в Харківській області в рамках кримінального провадження №12023220000000867 від 28.07.2023 року, якими доручено Відповідачу здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2026 у справі № 280/4630/25 сформував висновок про те, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338. Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку №1338 судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.
У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07.08.2019 у справі №826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.
Частиною 3 статті 110 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно із частинами 5-6 статті 110 Кримінально-процесуального кодексу України Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
У разі необхідності постанова слідчого, прокурора виготовляється в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, або створюється з використанням Інформаційно-комунікаційної системи досудового розслідування відповідно до статті 106-1 цього Кодексу.
Отже, лист Головного управління Національної поліції в Харківській області не є процесуальним рішеннями в розумінні Кримінального процесуального кодексу України, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі вказаних документів.
Суд звертає увагу, що копію даного листа відповідачем було надано суду на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2025. З даного листа вбачається, що ГУНП в Харківській області, як додаток до даного листа було долучено: полімерний пакет (мішок), який скріплено стяжкою жовтого кольору з написом «Укрпошта», до якого поміщено медико-експертні справи осіб за списком.
При цьому, ГУНП в Харківській області відповідачу копії постанови/ухвали слідчого, прокурора, визначених приписами п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 та які є достатніми підставами для проведення Центром оцінювання функціонального стану особи перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, надано не було.
Незважаючи на це, Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України» 16.08.2025 прийнято рішення, яким рішення МСЕК №1 від 10.11.2023 про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності скасовано.
Як зазначає позивач у позовній заяві, про прийняте рішення позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.09.2025 за № 1000-0404-8/121120 в якому зазначено, що за результатами рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи змінено рішення медико-соціальної експертної комісії, яким ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю.
Водночас, суду не надані будь-які належні докази того, що позивач отримував рішення чи повідомлення про необхідність проведення щодо нього повторного оцінювання, запрошення на огляд від Центру оцінювання функціонального стану особи при державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Протилежне відповідач суду не довів.
Доводи відповідача про те, що чинним на сьогоднішній день законодавством відповідачу надається право самостійно вирішувати питання необхідності проведення повторного оцінювання особи під час проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, а отже, зазначена умова (повідомлення про прибуття на медичне обстеження під час проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК) не має обов`язкового характеру суд відхиляє та зазначає, що в даному випадку перегляд рішення про встановлення позивачу групи інвалідності відбувся із підстави, як зазначає відповідач, «на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді». Отже, за таких обставин відповідач повинен повідомити позивача про перегляд рішення МСЕК згідно положень пункту 10 Положення № 2022, підпункту другого пункту 8 Положення № 1338, Пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Також не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, проведених щодо нього необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова; не надані докази того, що позивач від проходження повного медичного обстеження/оцінювання стану здоров`я.
В контексті забезпечення права особи на участь у адміністративній процедурі щодо неї додатково слід врахувати норми Закону України від 17.02.2022 №2073-ІХ "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон №2073-ІХ).
Так, статтею 4 Закону №2073-ІХ визначені принципи адміністративної процедури, серед яких є: верховенство права, у тому числі відкритість; гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Вказані принципи розкрито у статтях 12, 17 Закону №2073-ІХ, які передбачають, що адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї
Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.
Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
На підставі частини 1 статті 63 Закону №2073-ІХ учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.
Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.
Отже, в силу наведених норм відповідач зобов`язаний був забезпечити участь особи у перевірці обґрунтованості рішення, раніше прийнятого медико-соціальною експертною комісією відносно даної особи, оскільки це рішення (в даному випадку про скасування рішення МСЕК про встановлення інвалідності) безпосередньо впливало на його права, свободи та законний інтерес.
Частини друга та третя статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури.
Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості та скасування зазначеного рішення відповідача без наявності належних підстав з порушенням порядку, здійснено всупереч принципам «юридичної визначеності й леґітимних очікувань» та «належного урядування», що порушує вимогу «якості закону», про що неодноразово було зазначено в рішеннях ЄСПЛ та в постанові Верховного Суду від 21.07.2016 у справі № 909/1172/15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21.
У постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20 зазначено, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Системний аналіз правових норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі № 200/14695/19-а».
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності" МОЗ України при прийнятті оскаржуваного рішення від 13.08.2025 №ЦО-7294 діяв з порушенням процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або перегляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, а отже спірне рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VI. Судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Макаревського Феодосія, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 13.08.2025 №ЦО-7294.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.
Судове рішення № 136168326, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/55469/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: