Рішення № 136166741, 01.05.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1622/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Запорізькій області №032450007576 про відмову у перерахунку пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01.10.2023 по 01.04.2024 майстром гірничим підземної дільниці ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», з 02.04.2024 по 31.12.2025 директором технічним перший заступник генерального директора ДП «Волиньвугілля» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного пільгового підземного страхового стажу та отриманих доходів (заробітної плати) при обчисленні розміру пенсії, з дня звернення за перерахунком пенсії, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). 16.01.2026 позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру. За результатом розгляду заяви, рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.01.2026 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за період роботи з 01.10.2023 по 31.12.2025.

З таким рішенням ОСОБА_1 не погоджується та вважає його протиправним, оскільки із довідок про заробітну плату вбачається, що із заробітної плати утримувались суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позов відповідач-2 позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що 16.01.2026 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України №1058-IV. За наслідками розгляду заяви та матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що страховий стаж врахований по 30.09.2023 складає 16 років 08 місяців 01 день; додатковий стаж за Списком №1 складає 09 років. Відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.10.2023 по 31.12.2025 відсутня сплата страхових внесків. За зазначений у зверненні позивачем період, звітність подавалась відповідно до вимог Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 10.06.2004 №7-6 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за № 1000/9599, згідно пункту 1.3 розділу 1 страхувальники один раз на рік були зобов`язані подати до територіального органу Пенсійного фонду комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Отже, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі виявлення такого порушення позивач повинен звернутися до суду з вимогами до підприємства щодо сплати страхових внесків. За викладених обставин, відповідач вважає, що діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Отже, рішенням від 23.01.2026 №032450007576 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку відповідно до заяви від 16.01.2026 №168 у зв`язку з відсутністю законних підстав.

У відзиві на позов ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги заперечило та у їх задоволенні також просило відмовити з підстав правомірності оскаржуваного рішення від 23.01.2026 №032450007576.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

16.01.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV, надавши документи згідно з розпискою-повідомленням.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області, рішенням якого від 23.01.2026 №032450007576 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що за матеріалами електронної пенсійної справи встановлено, що страховий стаж врахований по 30.09.2023 складає 16 років 08 місяців 01 день; додатковий стаж за Списком №1 складає 09 років (стаж, враховуючи пільговий за Списком №1 з 01.04.2019 по 04.12.2020 та з 07.12.2020 по 30.09.2023 враховано за рішенням суду); заробітна плата врахована по 30.06.2014; індивідуальний коефіцієнт складає 2,41130. Відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 зараховано весь стаж; за період з 01.10.2023 по 31.12.2025 відсутня сплата страхових внесків.

Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IVу цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IVстраховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IVвизначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IVплатниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IVобчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

В даному випадку спір між сторонами виник з приводу зарахування позивачу до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.10.2023 по 01.04.2024 у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та з 02.04.2024 по 31.12.2025 у ДП «Волиньвугілля» і, як наслідок, проведення перерахунку пенсії з урахуванням цього стажу.

Також необхідно зауважити, що позивачу страховий та пільговий стаж обчислено 30.09.2023. На момент звернення із заявою про перерахунок пенсії (16.01.2026) позивач пропрацював безперервно більше як 24 місяці та саме цією обставиною обумовлена його вимога про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV.

У відзивах відповідачі зазначили, що період роботи позивача з 01.10.2023 по 31.12.2025 не зарахований до страхового та пільгового стажу у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків за вказаний період.

Зі змісту рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області вбачається, що страховий та пільговий стаж позивачу зараховано по 30.09.2023 та складає 16 років 08 місяців 01 день; додатковий стаж за Списком №1 складає 09 років (стаж, враховуючи пільговий за Списком №1 з 01.04.2019 по 04.12.2020 та з 07.12.2020 по 30.09.2023 враховано за рішенням суду)

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) видно, що спірний період роботи позивача з жовтня 2023 року по квітень 2024 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 00176259) та з квітня 2024 року по грудень 2025 року у ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 32365965) дійсно не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача.

Між тим у вказаних відомостях (довідка форми ОК-5) відображена інформація про нарахування ОСОБА_1 ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та ДП «Волиньвугілля» заробітної плати за вказаний період. Нарахування позивачу заробітної плати за період роботи з жовтня 2023 року по квітень 2024 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» підтверджується також довідкою ВП Шахта Бужанська ДП Волиньвугілля від 21.12.2023 №1062/9.3/01-19 про доходи, а за період з квітня 2024 року по грудень 2025 року у ДП «Волиньвугілля» довідкою від 28.01.2026 №70/1.8/10-39 про доходи.

Зі змісту цих довідок слідує, що з нарахованої позивачу заробітної плати страхувальником (роботодавцем) нараховано та сплачено страхові внески (єдиний соціальний внесок) у розмірі, не менше мінімального страхового внеску.

Таким чином, наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з жовтня 2023 року по квітень 2024 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та з квітня 2024 року по грудень 2025 року у ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої у свою чергу страхувальником нараховувалися та сплачувалися страхові внески (єдиний внесок) у розмірі, не менше мінімального страхового внеску, тому вказаний період роботи повинен бути зарахований до страхового стажу.

Відповідно до пунктів 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731), до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637).

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Спірний період роботи позивача підтверджується, крім записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.04.2024 №39 та від 12.01.2026 №31/1.11/10-39, витягом з наказу про результати проведення атестації робочих місць від 30.04.2024 №89.

Відтак, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що у спірний період з 01.10.2023 по 01.04.2024 у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», з 02.04.2024 по 31.12.2025 у ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески (єдиний внесок), то цей період повинен бути зарахований до його страхового та пільгового стажу. Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.

За правилами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1затверджено Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.06.2018 за №714/32166, далі Порядок №10-1).

Пунктом 6 Порядку №10-1 установлено, що особам, які після призначення (попереднього перерахунку) працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, перерахунок проводиться відповідно до пунктів 3, 4 цього Порядку.

За заявами осіб, вказаних в абзаці першому цього пункту, та додатково наданою уточнюючою довідкою, виданою відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, з урахуванням результатів атестації робочих місць пенсія перераховується у строки, встановлені частиною четвертою статті 45 Закону. При перерахунку пенсії пільговий стаж обчислюється по лютий місяць включно.

З наведених положень слідує, що у випадку, коли особа після призначення пенсії продовжувала працювати, органи Пенсійного фонду кожних два роки після призначення (попереднього перерахунку) пенсії проводять перерахунок пенсії з урахуванням додатково набутого страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Судом також враховано, що оскільки перерахунок пенсії ініційований позивачем, то у такому разі застосовуються положення частини четвертої статті 45 Закону №1058-IVв частині визначення строку проведення перерахунку пенсії (з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа).

Зважаючи на те, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії 16.01.2026 року, то такий перерахунок з урахуванням стажу з 01.10.2023 по 31.12.2025 йому слід здійснити з 01.02.2026.

Суд при вирішенні вимог зобов`язального характеру також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 зі змінами, далі Порядок №22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.

У межах спірних правовідносин заява позивача про перерахунок пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Запорізькій та за результатом її розгляду прийнято рішення від 23.01.2026 про відмову в проведення перерахунку пенсії позивача.

Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову в перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб`єкт, який здійснює виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання.

Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.01.2026 №032450007576 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій здійснити позивачу перерахунок та виплату призначеної пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01.02.2026 відповідно до Закону №1058-IV, зарахувавши до пільгового та страхового стажу позивача період роботи з 01.10.2023 по 01.04.2024 майстром гірничим підземної дільниці у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», з 02.04.2024 по 31.12.2025 директором технічним перший заступник генерального директора у ДП «Волиньвугілля», та про відмову у задоволенні решти позовних вимог, а саме до ГУ ПФУ у Волинській області (з огляду на те, що діями або рішенням цього відповідача права позивача порушені не були).

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, у зв`язку із частковим задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Запорізькій області судовий збір в сумі 532,47 грн, що був сплачений в розмірі 1064,96 грн квитанцією від 09.02.2026.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, суд застосовує такі приписи статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, подав копію договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Свередюк Ю.А., квитанцію до прибуткового касового ордера від 26.01.2026 №1 про сплату коштів в сумі 7000,00 грн.

Згідно із пунктом 3.1 вказаного договору фіксований розмір гонорару встановлюється для вчинення окремої дії на виконання договору: написання адвокатського запиту 100 грн; написання заяви по суті справи (зокрема позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, кожна дія окремо) 7000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначило, що витрати на правову допомогу є суттєво завищеними та не підлягають відшкодуванню.

На думку суду, застосовуючи критерії, визначені частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви; обсяг наданих адвокатом послуг), зважаючи також на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.01.2026 №032450007576 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2026 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), зарахувавши до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.10.2023 по 01.04.2024 майстром гірничим підземної дільниці у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», з 02.04.2024 по 31.12.2025 директором технічним перший заступник генерального директора у ДП «Волиньвугілля».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,47 грн. (п`ятсот тридцять дві грн 47 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платка податків НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, 158б, ідентифікаційний код юридичної особи 20490012).

Суддя О. О. Андрусенко