Ухвала суду № 136165073, 21.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №320/1779/26 2-а/760/1349/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м.Київ

Солом`янський районний суду місті Києва у складі:

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі Панкєєвій Ю.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшов вищевказаний позов за підсудністю з Київського окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.

Позов обґрунтований тим, що позивачка звернулася до сервісного центру МВС України з метою обміну посвідчення водія, однак під час перевірки було встановлено наявність трьох постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме: від 10.11.2024 серії 4АВ №08310623, від 01.02.2025 серії 5АВ №09109623 та від 18.05.2025 серії 5АВ №10518494, винесених відносно позивачки.

Позивачка зазначає, що вказані правопорушення вона не вчиняла, транспортним засобом AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначені дати не керувала, а отже відсутній суб`єкт адміністративного правопорушення в її особі. Зі слів позивачки, транспортний засіб належить її чоловікові ОСОБА_2 , який фактично і користувався автомобілем у вказані періоди.

Крім того, позивачка вказує, що її чоловік, як власник транспортного засобу, через державний сервіс «Дія» визначив її як належного користувача транспортного засобу, у зв`язку з чим постанови автоматичної фіксації були винесені на її ім`я. Водночас саме чоловік отримав зазначені постанови, визнав свою вину у вчиненні правопорушень та сплатив штрафи у повному обсязі.

Позивачка наголошує, що матеріали фото- та відеофіксації, долучені до постанов підтверджують, що за кермом транспортного засобу перебував саме її чоловік, а не вона. Незважаючи на це, Департамент патрульної поліції відмовив у задоволенні її заяви про скасування зазначених постанов.

На думку позивачки, винесення постанов відносно неї є протиправним, оскільки суперечить принципу індивідуальної відповідальності, закріпленому, зокрема, статтею 61 Конституції України, а також положенням КУпАП та КАС України, з огляду на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, позивачка вважає, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а провадження у справах про адміністративні правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додатки, додані до неї, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановами про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованими в автоматичному режимі від 10.11.2024, 01.02.2025 та 18.05.2025, позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні позивачкою надано належні та допустимі докази, які підтверджують, що у зазначені дати вона фактично не керувала транспортним засобом AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 . Зокрема, досліджені судом матеріали фото- та відеофіксації свідчать, що за кермом транспортного засобу перебував інший водій чоловік позивачки ОСОБА_2 .

Крім того, судом встановлено, що транспортний засіб належить чоловікові позивачки, який фактично здійснює його постійне користування, що також підтверджено поясненнями сторін, позивачкою ОСОБА_1 та поясненнями самого власника рухомого майна ОСОБА_2 , який зазначив, що він був і є власником автомобіля AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 . Враховуючи, що на даний час він служить у лавах ЗСУ та постійно користується зазначеним автомобілем, на час кладення протоколів про адміністративні правопорушення керував зазначем автомобілем, що підтверджується матеріалами фото- та відеофіксації та іншими доказами, наданими до матеріалів справи.

Суд також враховує, що хоча позивачка була визначена належним користувачем транспортного засобу через державний сервіс «Дія», це саме по собі не є безумовною підставою для покладення на неї адміністративної відповідальності у разі встановлення факту, що правопорушення вчинене іншою особою.

Більше того, як встановлено судом, чоловік позивачки визнав факт вчинення адміністративних правопорушень та сплатив накладені штрафи, що додатково підтверджує обставини фактичного керування транспортним засобом саме ним.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність конкретної особи. Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є наявність вини саме тієї особи, яка притягується до відповідальності.

Згідно зі статтею 14-2 КУпАП, у разі фіксації правопорушення в автоматичному режимі відповідальність може нести належний користувач транспортного засобу, однак така відповідальність не є безумовною і може бути спростована доказами того, що правопорушення вчинене іншою особою.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодекс адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас, згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

Отже, у цій справі саме Департамент патрульної поліції зобов`язаний довести, що оскаржувані постанови винесені правомірно, а позивачка є належним суб`єктом адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування позивачкою транспортним засобом у момент вчинення правопорушень, або спростовували надані нею докази.

Натомість позивачкою подано докази, які у своїй сукупності підтверджують, що транспортним засобом у відповідні дати користувався інший водій її чоловік, власник автомобіля, що узгоджується з матеріалами фото- та відеофіксації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок доказування правомірності прийнятих рішень, що є самостійною підставою для їх скасування.

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд виходить з того, що принцип індивідуальної відповідальності, закріплений у статті 61 Конституції України, передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і не може покладатися на особу за дії іншої особи.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який у своїй практиці зазначає, що у справах щодо адміністративних правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі, належний користувач транспортного засобу має право доводити, що він не був водієм під час вчинення правопорушення, і у разі підтвердження таких обставин притягнення його до відповідальності є протиправним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки вона не є суб`єктом вчинення інкримінованих правопорушень.

Відповідачем, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не доведено правомірність прийнятих рішень, а саме не спростовано надані позивачкою докази щодо відсутності її вини у вчиненні правопорушень.

Таким чином, оскаржувані постанови підлягають скасуванню як такі, що винесені без належних правових підстав, а провадження у справах про адміністративні правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивачки події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 2, 9, 7277, 241246, 286, 292-293, 295 Кодекс адміністративного судочинства України, статтями 9, 14-2, 247, 283, 287 Кодекс України про адміністративні правопорушення, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 10.11.2024 серії 4АВ № 08310623, від 01.02.2025 серії 5АВ № 09109623 та від 18.05.2025 серії 5АВ № 10518494.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, 3) в дохід держави за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір в розмірі 665 (шістсот) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Нестеренко