Рішення № 136164221, 30.04.2026, Оболонський районний суд міста Києва

30.04.2026 Справа № 756/1046/26

Справа пр. № 2/756/3832/26

ун. № 756/1046/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року позивач ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16 червня 2021 року між ТОВ "Партнер Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 53/251113305, згідно з умовами якого ТОВ "Партнер Фінанс" надало позичальнику позику у сумі 5000,00 грн строком на 365 календарних днів. Процентна ставка за користування позикою була фіксованою та становила 2 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку передбаченого п. 1.4 та п. 2.2 договору. Комісія за видачу позики складала 28 % від суми позики, що становить 1400,00 грн.

Відповідач належним чином не виконував зобов`язання, взяті на себе за кредитним договором, допустив заборгованість за договором позики від 16 червня 2021 року

№ 53/251113305 у сумі 41500,00 грн, у тому числі заборгованість за позикою у сумі

5000,00 грн, проценти за користування позикою у сумі 35100,00 грн, комісія у сумі

1400,00 грн.

За договором факторингу від 28 грудня 2023 року № 28122023, укладеним між ТОВ "Партнер Фінанс" та ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс", первісний кредитор відступив ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року

№ 53/251113305.

На підставі договору факторингу від 17 квітня 2025 року № 17-04/ФК-25, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305.

Згідно з договором факторингу від 25 серпня 2025 року № 25-08/ФК-25, укладеним між "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" та ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс", ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" відступило позивачу право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305 у сумі 41500,00 грн, а також присудити з нього судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року прийнято до провадження позовну заяву ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначена ухвала була надіслана відповідачу за останньою відомою адресою, за якою зареєстроване його місце проживання, проте поштове відправлення з ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернуто відправнику з проставленням 19 березня 2026 року у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи у місці проживання.

Отже, за положеннями п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві 19 березня 2025 року (зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 14 лютого 2024 року у справі

№ 752/5040/19).

У строк, визначений вказаною ухвалою, відповідач відзив на позовну заяву ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" до суду не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за наявними матеріалами.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1

ст. 1047 ЦК України).

16 червня 2021 року ТОВ "Партнер Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 53/251113305, за умовами якого ТОВ "Партнер Фінанс" зобов`язалось надати позичальнику ОСОБА_1 позику у сумі 5000,00 грн на строк 365 днів (а. с. 21-22).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. п. 3.1 та 3.2 договору позики від 16 червня 2021 року

№ 53/251113305 позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору.

Отже, підписавши договір позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305, ОСОБА_1 підтвердив факт отримання від позичальника ТОВ "Партнер Фінанс" позики у сумі 5000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позичальник ОСОБА_1 зобов`язався повернути суму позики у повному обсязі в термін визначений графіком платежів, проте взяте на себе зобов`язання не виконав, допустив заборгованість за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305, зокрема за тілом позики - у сумі 5000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 2.1 договору позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305 позичальник повинен сплачувати позикодавцю проценти за договором за фіксованою ставкою 2% від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку передбаченого п. п. 1.4. та 2.2. договору у порядку, розміри та строки, встановлені в графіку платежів, що у загальному розмірі становить 35100,00 грн. Нарахування процентів на суму позики починається з 15-го дня користування позикою.

Проценти за користування позикою нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування тривалістю 365 календарних днів (за період з 29 червня 2021 року до 15 червня 2022 року), виходячи з процентної ставки, встановленої в договорі, та складають 35100,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку чи іншій кредитній установі встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Указаний висновок узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21/

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (кредитною установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (у тому числі і в судовому порядку).

Згідно з п. 1.5 договору позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305 комісія за видачу позики складає 28 % від суми позики, що становить 1400,00 грн і підлягає сплаті у строк передбачений графіком платежів.

Комісія не була прихованою. Так, позичальник ОСОБА_1 ознайомився і погодився з її розміром, підписуючи договір позики, та в подальшому не оспорювала її в судовому порядку.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305 становить 41500,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 5000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 35100,00 грн, комісія у сумі

1400,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За договором факторингу від 28 грудня 2023 року № 28122023, укладеним між ТОВ "Партнер Фінанс" та ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс", первісний кредитор відступив ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року

№ 53/251113305.

На підставі договору факторингу від 17 квітня 2025 року № 17-04/ФК-25, укладеного між ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305.

Згідно з договором факторингу від 25 серпня 2025 року № 25-08/ФК-25, укладеним між "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" та ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс", ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" відступило позивачу право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305.

З огляду на викладене суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" заборгованість за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305 у сумі 41500,00 грн, у тому числі заборгованість за позикою у сумі 5000,00 грн, проценти за користування позикою у сумі 35100,00 грн, комісія у сумі 1400,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

(ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги від

10 грудня 2025 року № 45714110, укладений між ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" та адвокатом Горобей Р.Г., акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12 грудня 2025 року

№ 3509702412.

У акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12 грудня 2025 року № 3509702412 зазначено, що виконавець адвокат Горобей Р.Г. надала клієнту такі послуги: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" (витрачено 1,5 год, вартість наданих послуг - 2250,00 грн); 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач (витрачено 3 год, , вартість наданих послуг - 3000,00 грн); 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (витрачено 1 год, вартість наданих послуг - 750,00 грн). Загальна вартість послуг -

6000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" v. Ukraine" ("Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України") від 23 січня 2014 року зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від

19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Ураховуючи те, що обставини справи є стандартними для ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" (стягнення заборгованості за договором позики), обсяг доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є типовими у переважній більшості таких справ, послуги з надання правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" та формування додатків до позовної заяви загальною тривалістю 2,5 год не можна вважати необхідними та обґрунтованими за критерієм їх неминучості. Ці послуги охоплюються складанням позовної заяви ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (тривалість 3 год, вартість - 3000,00 грн).

Отже, виходячи з критеріїв реальності наданих адвокатських послуг та їх обґрунтованості, компенсації з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс" компенсації підлягає судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" (місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17-Б, офіс 503; код в ЄДРПОУ: 45714110) заборгованість за договором позики від 16 червня 2021 року № 53/251113305 у сумі 41500 (сорок одна тисяча п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок, що складається з заборгованості за позикою у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, процентів за користування позикою у сумі 35100 (тридцять п`ять тисяч сто) гривень 00 (нуль) копійок, комісії у сумі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрКонсалт Груп Плюс" (місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17-Б, офіс 503; код в ЄДРПОУ: 45714110) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК