Вирок № 136163882, 17.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12668/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2026 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі трьох суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарях судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000645 від 19 травня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов`язаний, військовослужбовець, який самовільно залишив частину, осіб на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

21 січня 2025 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч.1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становило 17 000 гривень (шраф не сплачено);

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин, який набув чинності з дня його опублікування 24 лютого 2022 року.

Згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15 березня 2022 року, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб. У подальшому цей строк неодноразово продовжувався відповідними Законами України, діє він і станом на теперішній час.

ОСОБА_6 , відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, був призваний на військову службу по мобілізації на особливий період. Перебуваючи на посаді старшого стрільця-оператора 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 , ВОС- 100868A, будучи призначеним наказом командира військової частини НОМЕР_2 №165 від 06.06.2024, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 травня 2024 року, у ОСОБА_6 , якому достовірно було відомо про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, виник злочинний умисел, направлений на вчинення підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.

ОСОБА_6 , використовуючи власний мобільний телефон марки Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , у телеграм-чаті у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», отримав повідомлення від користувача з ніком « ОСОБА_14 » та ім`ям користувача ОСОБА_15 , в якому останній запропонував ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень здійснити підпал релейної шафи.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , використовуючи свій особистий мобільний телефон марки Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , за допомогою месенджеру «Telegram», погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особою з ніком « ОСОБА_14 » та ім`ям користувача ОСОБА_15 , за грошову винагороду вчинити підпал та вивести із ладу релейну шафу, яка розташована за координатами 50.467632, 30.591068, та зафіксувати вказану дію на відеозапис.

При цьому, ОСОБА_6 було достовірно відомо про наслідки вчинення таких підпалів, а саме: унеможливлення використання залізничної колії Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на окремих ділянках, що призведе до ослаблення держави та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське, а також оборонне значення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження релейної шафи, що розташована за координатами 50.467632, 30.591068, шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 19 травня 2025 року о 13 годині 14 хвилин на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 11Б, для підпалу релейної шафи придбав бензин, яким наповнив каністру темно-зеленого кольору.

Цього ж дня близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на території Дніпровського району м. Києва, відшукав релейну шафу, розташовану за координатами 50.467632, 30.591068. Знаходячись біля релейної шафи, ОСОБА_6 облив її бензином та здійснив її підпал.

Після чого, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи з ніком «ІНФОРМАЦІЯ_14» та ім`ям користувача ОСОБА_15 , ОСОБА_6 здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу на власний мобільний телефон марки Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та надіслав цей відеозапис невстановленій досудовим розслідуванням особі.

У подальшому, 19 травня 2025 року на карту а-банк ОСОБА_6 були перераховані грошові кошти у сумі 4000 гривень, як оплата за вчинення підпалу релейної шафи.

Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою із невстановленою особою з ніком « ОСОБА_14 » та ім`ям користувача ОСОБА_15 у період воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив підпал релейної шафи Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», що розташована за координатами 50.467632, 30.591068, тобто пошкодив об`єкт, який має важливе народногосподарське та оборонне значення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, показав, що У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні та показав, що він був мобілізований на службу, однак у 2024 року він самостійно залишив військову частину. Він приїхав до міста Києва, де проживала його родина, жив окремо, але надавав дружині та донці матеріальну допомогу. Працював водієм, але заробітку не вистачало. Ще під час перебування у військовій частині він познайомився з хлопцем на ім`я ОСОБА_16 , вони деякий час спілкувалися. У 2025 році ОСОБА_16 у месенджері «Telegram» надіслав йому повідомлення з пропозицією підпалити ящик на залізниці. Він погодився, суму винагороди не обговорював. Він вирішив імітувати підпал для отримання коштів, для цього придбав бензин та пішов до залізничних колій. Він побачив шафу без будь яких знаків, що в ній знаходилося він не знав. Він відчинив каністру, облив шафу бензином, вона загорілася, пожар він записав на відеокамеру мобільного телефону, для відправки на бот у месенджері «Telegram» Після чого він пішов з місця події. Коли він перелазив через паркан, то зламав ногу і не міг пересуватися самостійно. Відеозапис він не відправляв, грошей не отримував, він не знав, що це за шафа, не розмірковував чому за її підпал платять гроші, а тому відсутні підстави для його покарання.

Відповідаючи на питання обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_16 знав про його проблеми матеріального характеру та розповідав про людину з якою можливо заробити, але контактів не надав та не повідомляв про чат-бот. Коли через місяць він отримав повідомлення про заробіток від боту, він був впевнений, що його контакт надав ОСОБА_16 . Він не телефонував ОСОБА_16 та не з`ясовував цей факт. На той час, вони з ОСОБА_16 не підтримували стосунки. Цей бот він зберіг та підписав як « ОСОБА_17 ». Одразу після спілкування він кожного разу видаляв інформацію. Підпал шафи був найпростішим способом швидко заробити гроші. Він узяв вдома каністру, поклав її до пакету та на АЗС за власні 120 гривень придбав бензин. Потім пішки пішов до залізничних колій. Він дійшов до лінії п`ятиповерхових гаражів, які розташовуються вздовж залізничних колій. Він пройшов усі гаражі. Він не пам`ятає чи були по шляху його руху інші шафи. Шафу для підпалу він вибрав навмання. Він облив її бензином, підпалив, каністру залишив на місці, зняв відео для відправки та намагався втекти. Коли він переплигнув через паркан, то пошкодив ногу, тому не зміг втекти з місця злочину. Щодо записів у мобільному телефоні про те, що він отримав гроші, то він в « ОСОБА_17 » просив кошти на таксі, щоб поїхати з місця події. Мабуть це про гроші, які надійшли за таксі. Грошей за підпал він не отримував. У нього розрядився мобільний телефон, тому він не знав про отримання грошей. Таксі він не викликав. Він вважає, що його дії кваліфіковані неправильно, він не визнає вину та не заслуговує на таке суворе покарання, бо нічого не згоріло.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав суду, що 19 травня 2025 року перебував на території кооперативу поблизу залізничної колії (ділянка між станціями Київ-Дніпровський та Городня), де надавав допомогу ОСОБА_19 в ремонті автомобіля. На відстані близько 20 метрів він помітив спалах, який спочатку сприйняв як займання транспортного засобу, проте з`ясувалося, що горить залізнична шафа. Біля вогню він побачив раніше незнайомого ОСОБА_6 , який стояв і здійснював відеофіксацію пожежі на мобільний телефон. У цей час відстань між ОСОБА_6 та палаючою шафою становила 3-4 метри. При спробі ОСОБА_20 наблизитися до ОСОБА_6 , той почав тікати. Він разом з ОСОБА_21 вжили заходів щодо ліквідації загоряння, засипали полум`я піском, на місці події знайшли зелену каністру, викликали співробітників поліції. Важливою обставино є те, що орієнтовно через 30 хвилин після підпалу, цією колією мав прослідувати ешелон із військовою технікою.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав суду, що 19 травня 2025 року, перебуваючи на робочому місці в гаражному кооперативі на вул. Маланюка, близько 15 години він побачив раптове загоряння будки електрощитка на залізничній дорозі. Поруч із місцем події він побачив раніше невідомого ОСОБА_6 , який фіксував пожежу на камеру мобільного телефону. На крик, що ти робиш, ОСОБА_6 почав тікати. Маючи намір наздогнати хлопця, він переліз через паркан, але той вже втік на відстань. Тому він одразу почав гасити пожежу. На місці події він бачив каністру для бензину. Окрім ОСОБА_6 , на місці події нікого не було. Він добре розгледів особу обвинуваченого, що дозволило йому впізнати його при проведенні впізнання.

Як вбачається з даних, що містяться:

- у протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що оперуповноважений ВКП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_23 прийняв усну заяву від ОСОБА_24 про те, що 19 травня 2025 року близько 14 години 30 хвилин внаслідок умисного підпалу шафи зв`язку, яка знаходиться на залізничній колії, що поблизу буд. 115 по вул. Є. Маланюка, невідомою особою було пошкоджено корпус даної шафи, працюючих властивостей шафа не втратила, механізми не пошкоджено, механічно шафа справна (т.п. 1 а. 169);

- у протоколі огляду місця події та ілюстрованій таблиці до нього від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_25 на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення, за участю двох понятих, проведеним оглядом встановлено: об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості розміром 10х10м, що розташована поблизу залізничних колій на 20 км 8ПК в парній горловині. Праворуч від оглядової місцевості на відстані приблизно 7 м розташований паркан, за яким знаходиться територія ГБК «Лівобережний-2» за адресою м. Київ, вул. Маланюка, 115. Ліворуч від оглядової місцевості за залізничними коліями у кількості 4 шт. розташована територія ПрАТ «Водоканал». Прямо по напрямку руху оглядової місцевості - Броварський проспект, позаду - станція «Воскресенка». Так, на відстані 2 м від краю головки рейки 2-ої головної колії в напрямку ГБК «Лівобережний-2», розташована розподільча шафа № 2. Присутній на місці події заступник начальника Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку ОСОБА_24 зазначив, що вказана розподільча шафа призначена для стрілочних переводів. Детальним оглядом встановлено, що шафа висотою близько 1,5 м виготовлена з металу, пофарбована у сірий колір, має двійні двері на дві сторони - в напрямку вказаного гаражного кооперативу та залізничних колій. На момент огляду шафа має на собі сліди горіння. Двері до шафи відчинені. В середині шафи розміщені електричні кабелі, реле для переміщення, на них відсутні ознаки горіння. Зі слів ОСОБА_24 , пристрої працюють нормально, внутрішніх пошкоджень не виявлено, сліди механічного пошкодження релейної шафи відсутні. На відстані близько 1,1 м від розподільчої шафи в напрямку ГБК на землі виявили металеву каністру темно - зеленого кольору, об`ємом 5л, яка має на собі сліди горіння. У нижній частині каністри виявлені сліди корозії (ржавчини). Каністру було вилучено до спец упакування - паперового конверту коричневого кольору скріпленого стяжкою № В703056. На місці події поблизу розподільчої шафи виявлені сліди вигорівшої трави. З розподільчої шафи було вилучено: 1) змив на спиртову серветку - поміщено до спец пакету WAR 0034090; 2) змив на ватний аплікатор змочений дистильованою водою, що поміщено до спец. пакету WAR0034091, 3) фрагмент ганчірки зі слідами горіння з правої двері, що поміщено до спец. пакету WAR0034088, 4) фрагмент ганчірки зі слідами горіння з лівої двері, що поміщено до спец. пакету WAR0034089, 5) білий пакет марки «АТБ» з різким запахом бензину, що поміщено до картонної коробки та скріплено пломбою NPU-2292553. Під час огляду, на території ГБК «Лівобережний-2» на стовпі виявлено камеру відеоспостереження яка можливо направлена на місце події. Протокол підписаний усіма учасниками, доповнень та зауважень не надходило. (т.п. 1 а. 170- 178);

- у акті про застосування службової собаки від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що молодшим інспектором кінологом ОСОБА_26 , ознайомившись з обставинами, застосовано службову собаку: СРС «Логан» взяв слід від місця, де сидів ймовірний злочинець. Собака взяла слід та попрямував у напрямку паркану, повернула праворуч, та пройшовши близько 50 м втратила слід біля паркану (т.п. 1 а.179);

- у акті Ш433-2 ОСОБА_46., В.о. ДС Микільсько Слобідська ОСОБА_47 , ст. стрільця НОР1 ОСОБА_27 від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що невідомою особою було вчинено спробу підпалу з`єднувальної шафи, яка знаходиться на 20 км 8 КП в парній горловині. Без внутрішніх пошкоджень, підгар зовні, пристрої працюють нормально. Сліди механічних пошкоджень відсутні (т.п. 1 а. 180);

- у протоколі обшуку від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що старший слідчий СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київські області ОСОБА_28 , за участю двох понятих та ОСОБА_6 , провів обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , в коридорі якої було виявлено мобільний телефон Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який було надано добровільно разом із паролем, а також на якому містяться відео вчинення кримінального правопорушення, а також одяг в якому останній вчинив підпал релейної шафи. Дані предмети були вилучені та поміщені в окремі поліетиленові пакети, опечатані та скріплені написами слідчого та понятих. Протокол підписаний понятими, доповнень за зауважень від учасників не надходило. Проведення вищезазначеного обшуку зафіксовано відеозаписом, що знаходиться на диску, який є додатком до вказаного протоколу обшуку від 19 травня 2025 року (т.п. 1 а. 181-186);

- у протоколі затримання підозрюваного від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що старший слідчий СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київські області ОСОБА_28 19 травня 2025 року о 22 годині 55 хвилин затримав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України (т.п. 1 а. 187-189);

- в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року, з яких вбачається, що підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.п. 1 а. 190);

- в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, з яких вбачається, що на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_3 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: мобільний телефон Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , куртку коричневого кольору, накладено арешт (т.п. 1 а. 191);

- у протоколі огляду від 20 травня 2025 року, з яких вбачається, що старший слідчий 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_28 провів огляд мобільного телефону, Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який був вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та який належить ОСОБА_6 . Під час огляду, встановлено, що в галереї міститься відеозапис з підпалу релейної шафи, а також переписка з замовником вчинення кримінального правопорушення (Фото №№ 1-11). Під час огляду застосовані технічні засоби: фотокамера мобільного телефону «Iphone12». За результатами огляду Фото № 6 та Фото № 7 встановлено, що телефон, який належить ОСОБА_6 та яким він одноосібно користувався, має застосунок «Telegram» до якого прив`язаний аккаунт з ім`ям « ОСОБА_29 » та номером мобільного телефону НОМЕР_5 . За результатами огляду Фото № 8 та Фото № 9 встановлено, що в застосунку «Telegram» міститься переписка з користувачем у якого нік « ОСОБА_14 » та ім?я користувача ОСОБА_15 . За результатами огляду Фото № 10 та Фото № 11 встановлено, що ОСОБА_6 переслав користувачу у якого нік « ОСОБА_14 » та ім`я користувача ОСОБА_15 відеозапис підпалу релейної шафи, у відповідь на яке користувач з ніком « ОСОБА_14 » попросив у ОСОБА_6 номер банківської карти для переказу оплати за виконану роботу. У відповідь ОСОБА_6 відправив номер карти а-банку НОМЕР_6 . Проведеним оглядом встановлено, що мобільний телефон Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який був вилучений під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 містить відомості, що стосуються кримінального провадження (т.п. 1 а. 192-196);

- у постанові про визнання предметів речовими доказами від 20 травня 2025 року, з яких вбачається, що: мобільний телефон Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , в якому міститься відеозапис з підпалом релейної шаф, змив з спиртової серветки, що поміщено до спец. пакету WAR0034090, змив на ватний аплікатор змочений дистильованою водою, що поміщено до спец. пакету WAR0034091, фрагмент ганчірки зі слідами горіння з правої двері, що поміщено до спец. пакету WAR0034088, фрагмент ганчірки зі слідами горіння з лівої двері, що поміщено до спец. пакету WAR0034089, білий пакет марки «АТБ» з різким запахом бензину, що поміщено до картонної коробки та скріплено пломбою NPU-2292553, металева каністра темно-зеленого кольору об`ємом 5 л зі слідами горіння, що поміщено до паперового конверту коричневого кольору та скріплено стяжкою B703056 - визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. (т.п. 1 а. 197-198);

- у протоколі огляду від 20 травня 2025 року, з яких вбачається, що старший слідчий 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_28 провів огляд мобільного телефону, Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який був вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та який належить ОСОБА_6 . Під час огляду мобільного телефону Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , встановлено, що в галереї міститься відеозапис з підпалу релейної шафи, а також переписка з замовником вчинення кримінального правопорушення (Фото №№ 1-7). Під час огляду застосовані технічні засоби: фотокамера мобільного телефону «Iphone12». Проведеним оглядом встановлено, що в мобільному телефоні Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який був вилучений під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , містяться відомості, що стосуються кримінального провадження (т.п. 1 а. 199-201);

- у розписці ОСОБА_6 від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що він добровільно надав мобільний телефон Huawei разом із паролем, графічним ключем та паролем від месенджера Телеграм, та не заперечує щодо втручання в його особисті переписки, фото та відео зображення (т.п. 1 а. 202);

- у протоколі огляду від 02 червня 2025 року та додатку до нього DVD-R диску, з яких вбачається, що старшим оперуповноваженим Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майором ОСОБА_30 , у приміщенні кабінету № 17 Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 14-А), з використанням службового ноутбуку «Lenovo», серійний номер МР226КС7, виконуючи доручення старшого слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_31 №51/12-966мп від 20.05.2025 з дотриманням вимог ст.ст. 104, 105, 106, 223, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, з використанням службового ноутбуку «Lenovo», здійснено огляд носія, диска DVD-R My MEDIA 4.7 GB від 19 травня 2025 року з відеозаписом наданим з ПрАТ АК «Київводоканал», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старосільська 1.

При відкритт даного диску встановлено, що на диску міститься файл під назвою: «ch14_20250519144314», «дата изменения 19.05.2025 20:17», «тип Файл AVI», «размер 919 315 КБ». При відкритті файлу виявлено відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована на території ПрАТ АК «Київводоканал», яка захоплює територію та технічну будівлю за адресою: м. Київ, вул. Старосільська 1. На початку відео фіксується дата «05-19-2025 Mon» та час «14:43:14». Під час огляду відеозапису спостерігається особа чоловічої статі, яка знаходиться біля технічної будівлі. Особа вдягнута у спортивну куртку з білими полосами на рукавах, темні штани, взуття білого кольору. Особа чоловічої статі шкутильгаючи підходить до каналізаційного люку, розташованого на території ПрАТ АК «Київводоканал» та сідає на нього, в руках тримає річ схожу на мобільний телефон. Далі зазначена особа встає на коліна, прикладає мобільний телефон до вуха та з кимось веде бесіду, при цьому постійно обертається по сторонам. В подальшому до цієї особи підходить особа чоловічої статі, вдягнута у спеціальну форму працівників «Київводоканалу» та починає розмову. Особа вдягнута у спортивну куртку з білими полосами на рукавах, темні штани, взуття білого кольору встає, шкутильгаючи починає йти за працівником ПрАТ «Київводоканал». Відеозапис продовжується, але події які відображаються на ньому, відносини до вчинення підпалу релейної шафи не мають. З урахуванням проаналізованих даних, можливо стверджувати, що на відеозапису від 19 травня 2025 року зафіксований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після здійснення підпалу релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв?язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця», знаходячись на території ПрАТ АК «Київводоканал» за адресою: м. Київ, вул. Старосільська 1, на яку він потрапив перестрибнувши паркан та пошкодивши ліву ногу (т.п. 1 а. 203-208);

- у протоколі огляду від 02 червня 2025 року та додатку до нього DVD-R диску, з яких вбачається, що старшим оперуповноваженим Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майором ОСОБА_30 , у приміщенні кабінету № 17 Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 14-А), з використанням службового ноутбуку «Lenovo», серійний номер МР226КС7, виконуючи доручення старшого слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_31 №51/12-966мп від 20.05.2025, з дотриманням вимог ст.ст. 104, 105, 106, 223, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, з використанням службового ноутбуку «Lenovo», здійснено огляд носія, диска DVD-R My MEDIA 4.7 GB від 19 травня 2025 року з відеозаписом з гаражного кооперативу «Лівобережний - 2», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 115.

При відкриті даного диску встановлено, що на диску міститься файл під назвою: «XVR ch12 main_20250519140008 20250519150008», «дата изменения 20.05.2025 18:06», «тип Файл MР4», «размер 1 857 437 КБ». При відкритті файлу виявлено відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована в ГК «Лівобережний-2», захоплює залізничне полотно та релейну шафу за адресою: м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 115. На початку відео фіксується дата 19.05.2025 та час 12:55:17. Під час огляду відеозапису встановлено особу чоловічої статі, яка прямує вздовж залізничних колії зі сторони станції «Київ-Дніпровський» у напрямку релейної шафи та тримає у руці невідомий предмет. Особа вдягнута у куртку коричневого кольору, темні штани, взуття білого кольору. У подальшому, особа одягнута у куртку коричного кольору, зупиняється поруч з релейною шафою та оглядається по сторонам, у руці тримає предмет, схожий на каністру. Далі, на відеозапису, особа одягнута у куртку коричного кольору, встає та підходить впритул до релейної шафи. В подальшому, з каністри починає обливати невідомою речовиною релейну шафу та підпалює її. Після чого зазначена особа одягнута у куртку коричного кольору, починає тікати з місця вчинення злочину, зупиняється та робить відеозапис підпалу релейної шафи. Далі біжить у напрямку ПрАТ «Київводоканал», добігає до паркану, який належить ПрАТ «Київводоканал», та зникає у кущах. Відеозапис продовжується, але події які відображаються на ньому, відносини до вчинення підпалу релейної шафи не мають. 3 урахуванням проаналізованих даних, можливо стверджувати, що на відеозапису від 19 травня 2025 року зафіксований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в момент здійснення підпалу релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв?язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Маланюка (т.п. 1 а. 209- 215);

- у протоколі огляду від 16 червня 2025 року та додатку до нього DVD-R диску, з яких вбачається, що старшим оперуповноваженим Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області майором ОСОБА_30 , у приміщенні кабінету № 17 Лівобережного МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 14-А), з використанням службового ноутбуку «Lenovo», серійний номер МР226КС7, виконуючи доручення старшого слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_31 №51/12-966мп від 20.05.2025, з дотриманням вимог ст.ст. 104, 105, 106, 223, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, з використанням службового ноутбуку «Lenovo», здійснено огляд носія, диска DVD-R My MEDIA 4.7 GB з відеозаписом наданим з АЗС «WOG», яка знаходить за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 11б. При відкриті даного диску встановлено, що на диску міститься файли під назвою: ? ??«2025-06-06 at 17.31.54», «дата изменения 06.06.2025 11:14», «тип Файл Р4», «размер 2 159 КБ»; ? ??«2025-06-06 at 17.30.34», «дата изменения 06.06.2025 11:15», «тип Файл MР4», «размер 3 627 КБ»; ? ??«2025-06-06 at 11.37.23», «дата изменения 06.06.2025 11:16», «тип Файл МР4», «размер 7 062 КБ»; ? ??«2025-06-06 at 17.31.12», «дата изменения 06.06.2025 11:15», «тип Файл MP4», «размер 4 967 КБ»; ? ??«2025-06-06 at 17.31.37», «дата изменения 06.06.2025 11:15», «тип Файл МР4», «размер 2 776 КБ». При відкритті файлу під назвою «2025-06-06 at 17.31.54», виявлено, що на ньому знаходиться відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 11б. На початку відео фіксується дата 19.05.2025 та час 13:13:36. Під час огляду вказаного відеозапису, встановлена особа, чоловічої статі, яка прямує на АЗС «WOG» та тримає у руці невідомий предмет поміщений у поліетиленовий пакет. Особа вдягнута у куртку коричневого кольору, темні штани, взуття білого кольору. Відеозапис закінчується. При відкритті файлу під назвою «2025-06-06 at 17.30.34» виявлено, що на ньому знаходиться відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 11б. На початку відео фіксується дата 19.05.2025 та час 13:14:05. У ході огляду вказаного відеозапису встановлена особу чоловічої статі, одягнута у куртку коричного кольору, темні штани, взуття білого кольору, яка підходить до колонки, звертається до оператора та передає невідомий предмет в поліетиленовому пакеті, та направляється до адміністративної будівлі АЗС. Відеозапис закінчується. При відкритті файлу під назвою ««2025-06-06 at 11.37.23» виявлено, що на ньому знаходиться відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 11б. На початку відео фіксується дата 19.05.2025 та час 13:14:58. Під час огляду вказаного відеозапису встановлена особа чоловічої статі, одягнута у куртку коричного кольору, темні штани, взуття білого кольору, яка заходить у приміщення, де розташовані каси АЗС «WOG» та робить замовлення бензину марки А-95 у кількості 2 літрів. Після чогорозраховується платіжною карткою. Відеозапис закінчується. При відкритті файлу під назвою «2025-06-06 at 17.31.12» виявлено, що на ньому знаходиться відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 11б. На початку відео фіксується дата 19.05.2025 та час 13:15:32. Під час огляду вказаного відеозапису встановлено як оператор наливає у невідомий предмет бензин. Далі до нього підходить особа чоловічої статі, одягнута у куртку коричного кольору, темні штани, взуття білого кольору, та забирає предмет у поліетиленовому пакеті і направляється на вихід з території АЗС. Відеозапис закінчується. При відкритті файлу під назвою «2025-06-06 at 17.31.37» втановлено, що на ньому знаходиться відеозапис з камери відеонагляду, яка розташована на АЗС «WOG» за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 11б. На початку відео фіксується дата 19.05.2025 та час 13:16:29. Під час огляду вказаного відеозапису встановлено як особа, чоловічої статі, вдягнута у куртку коричневого кольору, темні штани, взуття білого кольору, прямує на вихід з АЗС «WOG» та тримає у руці предмет поміщений у поліетиленовий пакет. Відеозапис закінчується. З урахуванням проаналізованих даних, можливо стверджувати, що на відеозапису від 19 травня 2025 року зафіксований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в момент здійснення покупки на АЗС «WOG» (м. Київ, пр-т Броварський, 11б, бензину А-95 у кількості 2 літрів, який в подальшому використав для підпалу релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв?язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 115 (т.п. 1 а. 216-226);

- у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 червня 2025 року та додатку до нього, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_18 серед чотирьох представлених на фото осіб, на фото № 2 впізнав особу, яка 19 травня 2025 року поруч з ГК «Лівобережний - 2» здійснила підпал релейної шафи. Згідно довідки, на фото № 2 ОСОБА_6 (т.п.1 а. 227-230);

- у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 червня 2025 року та додатку до нього, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_22 серед чотирьох представлених на фото осіб, на фото № 2 впізнав особу, яка 19 травня 2025 року поруч з ГК «Лівобережний - 2» здійснила підпал релейної шафи. Згідно довідки, на фото № 2 ОСОБА_6 (т.п.1 а. 231-234);

- у постанові про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого від 02 червня 2025 року, про те, що АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 400075815) визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 22025101110000645 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2025 року (т.п. 1 а. 235-236);

- у довідці про збитки, складеній Начальником виробничого підрозділу Дарницька дистанція сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно - Західна залізниця АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_32 та Головним інженером виробничого підрозділу Дарницька дистанція сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно - Західна залізниця АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_33 про те, що виробничий підрозділ Дарницька дистанція сигналізації та зв?язку повідомляє, що 19 травня 2025 року на ст. Микільська Слобідка було виявлено акт незаконного втручання сторонніх осіб в роботу пристроїв залізничного транспорту, а саме підпал шафи з`єднання стрілочного кабелю парної горловини ст. Микільська Слобідка. Матеріальні збитки - відсутні (т.п. 1 а 237);

- у висновку за матеріалами перевірки факту пошкодження об`єкта залізничного транспорту від 20 травня 2025 року, з яких вбачається, що електромеханік СУБ ОСОБА_35 та заступник начальника дистанції СУБ ОСОБА_36 , за дорученням начальника ВП Дарницька дистанція сигналізації та зв`язку ОСОБА_37 , склали висновок на підставі акту технічного стану пошкодженого об`єкта, особистих пояснень причетних, про те, що 19 травня 2025 року о 15 годині 20 хвилин працівник НОР-1 повідомив ОСОБА_38 , що сторонніми особами здійснено підпал шафи в парній горловині станції. Прибувши на місце, ОСОБА_35 виявив підпал шафи з`єднання стрілочного кабелю парної горловини см. Микільська Слобідка, обладнання СУБ не пошкоджено, після гасіння пожежі пристрої працюють справно, шафа має сліди нагару зовнішніх стінок і дверей. Шафа необладнана додатковими запірними пристроями і не має інформаційних наліпок про кримінальну відповідальність. Наявні передумови аварійної небезпечної ситуації. У висновку зазначено псування, яке не призвело до пошкодження обладнання сигналізації, централізації та блокування (т.п. 1 а. 238);

- у акті технічного стану пошкодженого об`єкта від 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що електромеханік СУБ ОСОБА_35 та заступник начальника дистанції ОСОБА_24 за дорученням начальника ВП Дарницька дистанція сигналізації та зв`язку ОСОБА_37 , провели огляд шафи з`єднання стрілочного кабелю парної горловини станції Микільська Слобідка з 15 години 40 хвилин до 16 години 00 хвилин, при сонячній погоді. Оглядом встановлено, що сторонніми особами було здійснено підпал шафи з`єднання стрілочного кабелю парної горловини станції Микільська Слобідка. Обладнання СУБ не пошкоджено, пристрої працюють нормально, шафа має нагар на зовнішніх стінках. Дана шафа не була обладнана додатковими запірними пристроями, не мала інформаційних наліпок про кримінальну відповідальність. До акту долученіписьмові пояснення: ОСОБА_39 від 19 травня 2025 року, про те, що 19 травня 2025 року о 15 годині 22 хвилини ОСОБА_40 повідомила його, що в парній горловині ст. Микільська Слобідка горить шафа. Прибувши на місце о 15 годині 30 хвилин він виявив підпал з`єднувальної шафи стрілчатого кабеля парної горловини станції. Шафа була без внутрішніх пошкоджень, підгар зовні. Обладнання СУБ не пошкоджено, прилади працюють справно, сліди механічного пошкодження шафи відсутні. Провідомив про це ОСОБА_38 ; та ОСОБА_41 від 19 травня 2025 року, про те, що 19 травня 2025 року о 15 годині 20 хвилин працівник НОР-1 повідомив, що по ст. Микільська Слобідка в парній горловині горить шафа. Прибувши на місце ОСОБА_35 виявив підпал шафи з`єднання стрілочного кабеля парної горловини. Повідомлено чергового ЗОРК Івтушенко о 15 годині 25 хвилин; ОПЕРАТОРА 102 ОСОБА_44 звернення № 230740101 о 15 годині 27 хвилин; чергового СБУ ОСОБА_48 о 15 годині 33 хвилини; чергового по району ОСОБА_45 о 15 годині 35 хвилин; ШД ОСОБА_43 о 15 годині 36 хвилин. При огляді виявлено, що обладнання СУБ не пошкоджено, пристрої працюють нормально, шафа має підгар зовнішніх стінок. Складено акт спільно з працівником Дніпровського УП ГУНП в м. Києві (ЄО № 38024) (т.п. 1 а. 239 - 241);

- у протоколі проведення слідчого експерименту від 19 червня 2025 року та компакт диску DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_6 , з яких вбачається, що старший слідчий слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області лейтенант ОСОБА_28 , за участі двох понятих, провів слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_6 з метою перевірки відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При відкриті диску встановлено, що на ньому міститься відеозапис. Під час відтворення відеозапису виявлено, що на пропозицію слідчого розповісти про обставини вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_6 розповів учасникам слідчої дії, що 19 травня 2025 року близько 12:00 години він вийшов з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та направився до автомобільної заправки «WOG» за адресою: м. Київ, проспект Броварський 11б. Він вийшов із заздалегідь підготовленою каністрою зеленого кольору для зберігання бензину та направився на АЗС для придбання бензину. Він розрахувався за 2 л бензину А-95, після чого залив його до каністри зеленого кольору та направився до заздалегідь встановленої релейної шафи за координатами 50.467632, 30.591068. На місце вчинення злочину він прийшов приблизно о 14 годині 40 хвилин. Пересвідчившись, що поряд нікого немає, усвідомлюючи, що завдання йому делегував працівник фсб рф, що за ці дії передбачена кримінальна відповідальність, він, відкрив каністру зеленого кольору, в якій знаходився бензин, на виконання завдання облив релейну шафу за координатами 50.467632, 30.591068 та здійснив її підпал. У цей час він, використовуючи особистий мобільний телефон марки Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , фіксував дану подію для подальшої звітності куратору працюючому в фсб рф, який в месенджері Telegram має нік «ІНФОРМАЦІЯ_14» та ім' я користувача ОСОБА_15 . Зафіксувавши даний підпал, він відправив відео куратору, після чого той на його особисту карту А-банка з номером НОМЕР_6 відправив кошти в сумі 4000 гривень. На цьому слідчий експеримент завершено. Запитання, зауваження учасників слідчого експерименту не надходило (т.п. 2 а. 7-12);

- у відповіді командира військової частини (номер зазначено) та наданих наказів, ОСОБА_6 , будучи призваним на службу 06 червня 2024 року, 18 вересня 2024 року самовільно залишив місце служби; 01 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 62024170040002351 були внесені відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України (т.п.1 а. 244-248);

- у відповіді АТ «Укрзалізниця» про надання інформації, про те, що регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» уважно розтянуто Ваш лист від 10.07.2025 № 51/12-2400 вих, щодо територіального розташування з`єднувальної шафи (географічні координати 50.467632, 30.591068) та повідомляємо наступне: - натільні пристрої, які знаходяться на балансі регіональної фіті не мають поштових адрес та географічних координат, а розташовуються та мають назви відповідно до нормативно-технічної документації підприємства. В межах географічних координат 50.467632, 30.591068 у м. Києві розташована шафа з з`єднання стрілочного кабелю парної горловини залізничної станції Микільська Слобідка (раніше - Київ-Дніпровський), спробу підпалу якої було здійснено 19.05.2025 сторонніми особами. Адміністративна будівля залізничної станції Микільська Слобідка розташовується за поштовою адресою: м. Київ, проспект Георгія Нарбута, 15, який знаходиться в Дніпровському районі м. Києва. Також, слід зазначити, що на місце спроби підпалу з`єднувальної шафи виїздили представники Дніпровського УП ГУНП України у м. Києві, що підтверджується складеним спільним актом, що додається. Отже, з вищезазначеного слідує, що з`єднувальна шафа парної горловини залізничної станції Микільська Слобілка знаходиться у Дніпровському районі міста Києва (т.п. 2 а. 129-130);

- листі начальника служби з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії «Південно Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» про надання інформації, про те, що для підготовки відповіді на запит ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (Вхідний № ПЗЗ H-15/619 від 10.07.2025) служба з управління майновими і земельними ресурсами регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» повідомляє, відповідно до відомостей щодо меж районів м. Києва, які визначені рішенням Київської міської ради від 27.04.2001 № 280/1257 «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи», запитувана релейна шафа, яка розташована за географічними координатами 50.467632, 30.591068, знаходиться в межах Дніпровського району м. Києва. Для уточнення та конкретизації межі району, вказуємо інтерактивне картографічне посилання з розмежуванням території Дніпровського району м. Києва: https://maps.visicom.ua/c/30.62467.50.42503.15/F/DSTIR72lang=uk (т.п. 2 а. 131).

Аналізуючи вищенаведені показання обвинуваченого, свідків, вищевказані докази, надані стороною обвинувачення, що були досліджені судом під час судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч.5 ст.9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Євпропейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of December 1998, Series A no.146, p.33, § 77).

Аналогічне відображення принципів презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини міститься і в положеннях ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України.

Згідно позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року у справі №753/11828/13-к, у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.

Порядок, встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (постанова Верховного суду України від 16 березня 2017 року у справі №671/463/15-к).

У даному кримінальному провадженні порядок, встановлений КПК України дотримано, при цьому, колегія суддів при оцінці доказів враховує, що згідно зі ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Наведені вище докази, згідно вимог ст.ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими.

Поряд з цим, слід зазначити, що підстав для визнання доказів недопустимими колегією суддів не встановлено, оскільки під час судового розгляду не було встановлено фактів істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників кримінального провадження, регламентованих положеннями ст.87 КПК України.

При оцінці доказів колегія суддів дійшла вказаних висновків, виходячи з наступного.

Так, частиною 1 статті 87 КПК України визначено, що для визнання доказу недопустимим необхідно встановити, що при його отриманні були істотно порушені права і свободи людини, гарантовані Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з тим, частина 2 цієї ж статті встановлює, яке саме порушення суд має визнати істотним, істотність порушення прав і свобод у інших випадках має вирішуватися судом, виходячи з обставин порушення та їх впливу на отримання доказів.

Згідно постанови Верховного Суду від 01 грудня 2020 року у справі №318/292/18 вищенаведені норми процесуального закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості, з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким саме чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

У постановах від 28 січня 2020 року у справі №359/7742/17 та від 8 жовтня 2019 року у справі №639/8329/14-к Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, Суд повинен виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 8 жовтня 2019 року у справі №639/8329/14-к, суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК України, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Крім того, суд, вирішуючи питання щодо недопустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, що воно зумовило визнання такого доказу недопустимим.

В постанові від 06 липня 2021 року у справі №720/49/19 Верховний Суд зазначив, що будь-яке процесуальне порушення, допущене в ході збирання доказів, саме по собі не може бути підставою для визнання їх недопустимими, а тому, за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів, визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

Безумовно, істотним порушенням фундаментальних прав і свобод особи є отримання доказів, внаслідок поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та на правову допомогу захисника, що не може бути прийнятним в системі правосуддя.

Водночас, порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок проведення кримінального розслідування чи вчинення окремих процесуальних дій, які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися, виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті злочину і покаранні злочинця та важливості цих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.

В постанові від 15 лютого 2018 року у справі №357/14462/14-к Верховний Суд вказав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів.

А тому, виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав, передбачених ст.87 КПК України для визнання наданих стороною обвинувачення доказів недопустимими у даному кримінальному провадженні немає, оскільки визнання доказів недопустими в розрізі положень ст.87 КПК України може мати місце не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

У судовому засіданні були ретельно перевірені доводи сторони захисту про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України, та визнані такими, що не відповідають дійсності та спростовуються зібраними і дослідженими під час судового розгляду доказами.

Щодо клопотання адвоката про визнання недопустимими доказів, а саме протоколу обшуку від 19 травня 2025 року, під час якого у ОСОБА_6 вилучили мобільний телефон, та всіх похідних від нього доказів у зв`язку з проведенням цієї дії без адвоката та з порушенням вимог ст. 208, 223 КПК України, то затримання в порядку ст. 208 КПК України за визначенням, є несподіваною для його учасників подією, що зумовлює й неможливість забезпечити присутність захисника в той час і в тому місці, де може відбутися таке затримання. Таким чином, відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, та під час обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону. Відсутність роз`яснення права на захисника в обставинах затримання і обшуку не призвело до обмеження у користуванні правовою допомогою, оскільки ці дії могли бути проведені без участі захисника.

Виходячи з встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що оспорені стороною захисту докази були отримані в ході законного обшуку у ОСОБА_6 після його законного затримання за підозрою у вчиненні злочину. Не залишаючи поза увагою відсутність на той час складеного протоколу затримання, а також відсутність роз`яснення засудженому права зберігати мовчання, колегія суддів не погоджується з твердженнями адвоката про, що ці докази були отримані внаслідок цих порушень у значенні ч.1 ст. 87 КПК України. Крім того, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду від 19 травня 2025 року було надано справо працівникам поліції на проведення обшуку та вилучення мобільного телефону. Тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката.

У той же час, незгода сторони захисту з наданими стороною обвинувачення доказами у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими, а є лише способом захисту обвинуваченого і намагання спростувати докази, отримані на підставі слідчих дій, з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинене.

Щодо тверджень адвоката про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого та фактично вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, то предметом посягання у даному кримінальному провадженні є елемент залізничної інфраструктури - шафа з`єднання стрілочного кабелю станції Микільська-Слобідка, яка, будучи складовою системи електричної централізації, забезпечує безпечний та безперебійний рух поїздів. З огляду на її функціональне призначення, особливо в умовах воєнного стану, вказаний об`єкт має важливе народногосподарське та оборонне значення, а вчинені щодо нього дії об`єктивно створюють загрозу безпеці руху, життю і здоров`ю людей та можуть спричинити тяжкі наслідки для держави, тому твердження адвоката є необґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив підпал з метою ослаблення держави, спрямованого на зруйнування та пошкодження об`єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчиненого в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, що він не одружений, не працює, військовослужбовець, самовільно залишив військову частину у 2024 році, має неповнолітню дитину, вчинив кримінальне правопорушення не відбувши покарання, призначене вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря психіатра.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_6 , - органом досудового розслідування та колегією суддів не встановлено.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_6 , - органом досудового розслідування не встановлено.

Крім того, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, санкція ч.2 ст. 113 КК України визначає покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

При цьому колегія суддів враховує положенняч. 1 ст. 69 КК України, які надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. (ВС/ККС у справі № 629/2739/18 від 03.02.2021).»

Крім того, Частиною 1 ст. 75 КК України передбачено, якщо суд, (…) при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до вимог ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Органом досудового розслідування та колегією суддів не було встановлено обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , тим більше не було встановлено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для призначення ОСОБА_6 покарання із застосування ст. 69 КК України.

З урахуванням вищенаведеного відсутні підстави для призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

У той же час, аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 можливо призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 113 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене у тому числі з корисливих мотивів, а також з урахуванням конкретних обставин його вчинення та особи обвинуваченого, колегія судів вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 додаткове покарання у вигляді конфіскації усього майна, яке є його особистою власністю.

Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, за яке він засуджується цим вироком, не відбувши покарання призначене вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді штрафу в сумі 17000, то при призначенні остаточного покарання за цим вироком необхідно застосувати вимоги ст. 71, 72 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

На думку колегії суддів, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його фактичного затримання з 19 травня 2025 року.

Враховуючи те, що мобільний телефонHuawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який був визнаний речовим доказом постановою слідчого від 20 травня 2025 року, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, то з урахуванням вимог статтей 96-1, 96-2 КК України, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до цього речового доказу спеціальну конфіскацію на користь держави (т.п. 1 а. 197-198).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки колегія суддів дійшла до висновку про те, що мобільний телефонHuawei ALE-L21 підлягає спеціальній конфіскації, то необхідно залишити в силі ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року, якою накладено арешт на мобільний телефон марки Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (т.п. 1 а. 191).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію всього майна, яке є його особистою власністю.

На підставі ст. 71, 72 КК України, за сукупністю цього вироку та вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію всього майна, яке є його особистою власністю, та штрафу у сумі 17000 гривень, які виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_6 вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його фактичного затримання з 19 травня 2025 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази:

мобільний телефон Huawei ALE-L21, IMEI НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , - конфіскувати в доход держави;

змив з спиртової серветки, що поміщено до спец. пакету WAR0034090, змив на ватний аплікатор змочений дистильованою водою, що поміщено до спец. пакету WAR0034091, фрагмент ганчірки зі слідами горіння з правої двері, що поміщено до спец. пакету WAR0034088, фрагмент ганчірки зі слідами горіння з лівої двері, що поміщено до спец. пакету WAR0034089, білий пакет марки «АТБ» з різким запахом бензину, що поміщено до картонної коробки та скріплено пломбою NPU-2292553, металеву каністру темно-зеленого кольору об`ємом 5 л зі слідами горіння, що поміщено до паперового конверту коричневого кольору та скріплено стяжкою В703056 - знищити (т.п.1 а.197-198).

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же термін з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3