Рішення № 13616378, 31.01.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2011 р.           Справа № 10/86. За позовом прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, за дорученням якої діє Чернівецька філія, м. Чернівці до відкритого акціонерного товариства “Кельменецька сільськогосподарська машинно-технологічна станція”, с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області

про повернення предмету лізингу та стягнення коштів у сумі 3505,90 грн. грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Продан Л.Д., дов. № 14/20-37-11 від 11.01.2011 р.

Від відповідача –Зварич В.П., голова правління

В засіданні приймали участь прокурор Балицька Р.С.

СУТЬ СПОРУ:          

Прокурор Садгірського району м. Чернівці звернувся з позовом в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, за дорученням якої діє Чернівецька філія, до відкритого акціонерного товариства “Кельменецька машинно-технологічна станція” про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 3505,90 грн., у тому числі 2953,59 грн. боргу та 552,31 грн. 3% річних, а також про зобов’язання відповідача повернути позивачеві об’єкти лізингу –одну борону БДН-2,6 та три плуги ПЛН-3-35.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору фінансового лізингу Кельменецька державна сільськогосподарська МТС, правонаступником якого є відповідач, отримала у ДП “Украгротех”, права якого у спірних відносинах в установленому порядку перейшли до позивача, в лізинг сільськогосподарську техніку, за яку зобов’язалася сплачувати лізингові платежі згідно з погодженим графіком, однак своєчасно оплату на проводила, у зв’язку з чим нараховано 3% річних та висунуто вимогу про повернення предмета лізингу.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.12.2010 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 20.01.2011 р. за участю представників сторін і прокурора, в судовому засіданні 20.01.2011 р. оголошувалася перерва до 10-30 год. 31.01.2011 року.

Представник позивача і прокурор в судовому засіданні 31.01.2011 р. позовні вимоги підтримали, представник відповідача позов визнав.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання та розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судовим розглядом справи встановлено наступне.

20.04.2000 року між Державним підприємством по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу “Украгротех” (Лізингодавець) і Кельменецькою машинно-технологічною станцією (Лізингоодержувач), право наступ-ником якої є відповідач, було укладено договір фінансового лізингу № 162, згідно з яким відповідач отримав у фінансовий лізинг сільськогосподарську техніку: борону БДН-2,6 (1 шт.) вартістю 4500 грн. та плуги ПЛН-3-35 (3 шт., по 1710 грн. кожний) по акту передачі-приймання № 31 від 12.06.2000 р. і зобов’язався сплачувати лізингові платежі у відповідності до умов договору згідно погоджених графіків (додатки №№ 1,2 до договору, а.с. 40-43,46,46).

Угодою № 1 від 12.05.2003 р. до договору фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 р. внесено зміни, замінено Лізингодавця ДП “Украгротех” його правонаступником ВАТ “Украгротех”, а Лізингоодержувача Кельменецьку машинно-технологічну станцію її правонаступником ВАТ “Кельменецька сільськогосподарська машинно-технологічна станція” (а.с. 44).

Термін лізингу становить 5 років з дати, вказаної в Акті приймання-передачі.

Згідно з договором № 50-1-3/3 від 28.04.2004 р. ВАТ “Украгротех” передав, а Чернівецька філія НАК “Украгролізинг” набула право власності на майно, придбане ДП “Украгротех” у 1999, 2000 роках, у тому числі на сільгосптехніку, передану відповідачеві по договору фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 р., та набула право вимоги боргових зобов’язань до суб’єктів господарської діяльності по договорах лізингу, укладених останніми з ДП “Украгротех” (а.с. 15-17).

Абз. 2 п. 5.1 договору фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 р. передбачено, що в разі переходу права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

Згідно з графіками лізингових платежів до договору фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 р. Лізингоодержувач зобов’язався 15 числа останнього місяця півріччя (15 червня, 15 грудня) сплачувати лізингові платежі в обумовленому розмірі, проте, станом на 16.11.2010 р. не сплатив лізингові платежі за борону БДН-2,6 у розмірі 1020,28 грн. за червень, грудень 2004 р. та червень 2005 р., та не сплатив такі платежі за плуги ПЛН-3-35 в сумі 1933,31 грн. за 2003-2005 роки, а всього заборгував 2953,59 грн. (а.с.45,46, розрахунок а.с. 47-48).

Представник відповідача в судовому засіданні наявність боргу в сумі 2953,59 грн. по лізингових платежах визнав, це підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 15.12.2010 р. (а.с. 50).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 16 Закону “Про лізинг” передбачено обов’язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі у встановленому розмірі відповідно до графіку сплати.

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 р. цей Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Строк позовної давності по вимогах щодо стягнення несплачених лізингових платежів, що є предметом спору в даній справі, станом на 01.01.2004 р. не сплив, тому позовна давність до зазначених вимог може застосуватися лише за заявою сторони відповідно до ч. 3 ст. 261 ЦК, проте відповідач такої заяви не подавав, борг визнав та підтвердив його актом звірки розрахунків, у зв’язку з чим вимоги про стягнення боргу в сумі 2953,59 грн. та 3% річних за період з 16.06.2003 року по 16.11.2010 р. у сумі 552,31 грн. підлягають задоволенню.

Належить задовольнити також вимоги про зобов’язання відповідача повернути позивачеві сільгосптехніку, яка є предметом лізингу відповідно до договору фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 р.

У відповідності до п. 2.4 зазначеного договору Лізингоодержувач (відповідач) зобов’язаний у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу Лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу.

Зазначене порушення (несплата лізингових платежів) відповідачем допущено. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що майно, яке є предметом лізингу, знаходиться у відповідача і позивачу не повернуто.

Сплата лізингових платежів за умовами договору № 162 не є підставою для виникнення у Лізингоодержувача права власності на борону БДН-2,6 та плуги ПЛН-3-35, оскільки відповідно до п. 5.4 Лізингоодержувач після закінчення терміну лізингу викуповує майно по залишковій вартості. Залишкова вартість повинна бути сплачена не пізніше 10-денного терміну з дня закінчення строку лізингу, однак такого в даній справі не відбулося. Відповідно до п. 5.1 договору протягом всього терміну його дії майно є власністю Лізингодавця.

Відтак, незважаючи на задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором лізингу, відповідно до п. 2.4 договору фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 р. та ст.ст. 8, 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” відповідача належить зобов’язати повернути позивачеві одержану у фінансовий лізинг сільгосптехніку.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,12, 29, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство “Кельменецька сільськогосподарська машинно-технологічна станція” (с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 30157173) повернути відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Чернівецької філії НАК “Украгролізинг” (м. Чернівці, вул. Головна, 44, код ЄДРПОУ 25957779) борону БДН-2,6 (1 шт.) вартістю 4500 грн. та три плуги ПЛН-3-35 вартістю по 1710 грн. кожний, які є предметом лізингу за договором фінансового лізингу № 162 від 20.04.2000 року.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Кельменецька сільськогосподарська машинно-технологічна станція” (с. Оселівка Кельменецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 30157173):

- на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Чернівецької філії НАК “Украгролізинг” (м. Чернівці, вул. Головна, 44, рах. № 260076226 в ЧОД АППБ “Аваль”, код ЄДРПОУ 25957779) 2953,59 грн. боргу та 552,31 грн. процентів річних;

- в доход Державного бюджету України 131,36 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (стягувач –державна податкова інспекція у Кельменецькому районі (смт. Кельменці Чернівецької області, вул. Бессарабська, 49).

З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

У судовому засіданні 31.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 31.01.2011 р.

СуддяТ.І. Ковальчук