Рішення № 13616367, 28.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 рокуСправа №11-09/1126

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т. В., за участю представників сторін: позивача Кулик В.Б. за довіреністю, відповідача Бабенко О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом спілки фермерів "Деметра" до сільськогосподарського приватного підприємства „Агро-Прогрес-І” про спонукання нечинити перешкод у здійсненні права власності майном та усунути перешкоди у здійсненні права користування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом до фермерського господарства „Ольвія” у якому просив:

- зобовязати відповідача не чинити позивачу перешкод у здійсненні права власності майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- зобовязати відповідача розблокувати ворота та забезпечити постійний доступ позивача до належного йому майна.

Рішенням суду від 06.07.2010р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р. позов було задоволено частково, а саме: зобовязано фермерське господарство “Ольвія” усунути перешкоди у здійсненні спілкою фермерів “Деметра” права користування коморою №1, яка знаходиться по АДРЕСА_1, для чого у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили, забезпечити доступ до його майна шляхом відкриття заварених воріт. У решті позову відмовлено.

За результатами перегляду вказаного рішення у касаційному порядку постановою Вищого господарського суду від 2.11.2010р. воно було скасовано а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування рішення судом касаційної інстанції названо передчасний висновок суду про вчинення перешкод позивачу у користуванні належним йому майном саме відповідачем, невстановлення яка саме особа вчиняє такі перешкоди та не залучення цієї особи до участі у справі.

В ході нового розгляду ухвалою суду від 12.11.2010 р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог було залучено сільськогосподарське приватного підприємства „Агро-Прогрес-І”.

Ухвалою суду від 30.12.2010 р. було задоволено клопотання позивача та здійснено заміну відповідача на належного - сільськогосподарське приватне підприємство „Агро-Прогрес-І”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником комори №1 (літ.В) з прибудовою (літ. в), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначені обєкти розташовані на одній території з майном токового господарства, власником якого є відповідач. Відповідач не допускає працівників позивача на територію токового господарства, чим перешкоджає позивачу користуватись належним йому майном.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із підстав, заявлених у ньому.

Відповідач у письмовому відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили, пославшись на те, що відповідач є законним власником майна токового господарства та користувачем земельної ділянки, на якій воно знаходиться. Договір оренди земельної ділянки не містить будь - яких обтяжень, у тому числі щодо прав позивача. До будівлі, що належить позивачу, існує інший підїзд, що не повязаний з майном відповідача, а відтак він вважає позовні вимоги безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

02 квітня 2009 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (продавці) та спілкою фермерів “Деметра” в особі Волинця Григорія Івановича (покупець, позивач у справі) укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавці в рівних частинах продали, а покупець купив обєкт нерухомості, який відповідно до правовстановлюючого документа значиться як комора №1 (літ. В) з прибудовою (літ.в), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. 02 квітня 2009 року, зареєстровано в реєстрі за №1204.

Право власності за позивачем на зазначений обєкт нерухомості зареєстровано Шполянським відділком комунального підприємства “Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 26989394, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22420380 від 08 квітня 2009 року.

Згідно схеми розміщення обєктів фермерського господарства належна позивачу комора №1 (літ.В) з прибудовою (літ.в) розташовані на території токового господарства дільниці №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке огороджене парканом. Окрім зазначеної комори №1 з прибудовою, на території токового господарства знаходяться наступні обєкти: контора-склад (літ.А), вагова (літ.Б), піднавіс току (літ.в1), комора №3 (літ.Г), ЗАВ-40 (№1), покриття току (№2), які належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2010 року, укладеного ним та приватним підприємством “ДАВАРТ ГРУП”. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_3 21 квітня 2010 року, зареєстровано в реєстрі за №2213. Вся територія огорожена парканом, заїзд здійснюється через металеві ворота.

Земельна ділянка, на якій розташоване майно відповідача перебуває у його користуванні на умовах договору оренди від 28.10.2010 р., укладеного з Матусівською сільською радою.

Листом від 21 червня 2010 року №101/06 відповідач повідомив позивача, що як власник нерухомого майна, а саме: покриття току дільниці №2, ЗАВ-40 дільниці №2 та вісової дільниці №2, він не заперечує щодо вільного доступу та пересування через головні ворота та проїзд до комори №1 дільниці №2 з прибудовою по АДРЕСА_1. Більш детальніше щодо пересування та вільного доступу до своїх обєктів по АДРЕСА_1 пропонує обговорити за столом переговорів у зручний для них час, повідомивши про це письмово заздалегідь.

Однак відповідач не допускає працівників позивача до приміщення комори, про що останніми складені акти від 25, 26, 27 листопада 2010 р.та в тіж дні направлені письмові заяв-вимоги з повідомленням щодо допуску до цього приміщення.

Крім того вже в ході нового розгляду справи позивачем направлялись на адресу відповідача заяви-вимог про допуск його працівників до приміщення комори від 26, 27 листопада 2010 р, від 12 січня 2011 р., та в ці ж дні було складено акти про недопуск.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 41 Конституції України, на яку посилається позивач як на правову підставу своїх вимог, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Зазначена норма Конституції України відображена у Цивільному кодексу України, статтею 321 якого встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, заслухавши доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази та приписи наведеного вище законодавства приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується відповідачем, що в с. Матусів, Шполянського району за адресою АДРЕСА_1, на огородженій території знаходиться токове господарство, у складі якого є контора-склад (літ.А), вагова (літ.Б), піднавіс току (літ.в1), комора №3 (літ.Г), ЗАВ-40 (№1), покриття току (№2), які належать відповідачу. Крім того на цій території знаходиться нежитлова будівля - комора №1 з прибудовою, яка належить на праві власності позивачу. При цьому заїзд на територію токового господарства здійснюється через металеві ворота, які належать відповідачу.

Доводи відповідача про існування іншого підїзду до комори, що належить позивачу, з посиланням на комісійний акт обстеження внутрішньо дворового проїзду з вулиці Чернишевського та токового господарства дільниці №2 в с. Матусів Шполянського р-ну Черкаської області від 26.01.2011 р., суд вважає безпідставним, оскільки даний акт не містить підписів всіх посадових осіб, що входили до складу цієї комісії та посилань на повноваження такої комісії.

Доводи позивача щодо неможливості доступу до його майна іншим шляхом, а ніж через ворота токового господарства доводяться наявними у справі доказами, а саме:

-довідкою Матусівської сільської ради про відсутність на балансі ради ґрунтової дороги для підїзду до комори позивача;

-ситуаційним планом місця розміщення обєкта архітектури в АДРЕСА_1;

-рішення Матусівської сільської ради від 3-.12.2010 р. №№ 4-19/VI, 4-20/VI, щодо розробки документації для виділення земельної ділянки, на існування проїзду по якій до комори позивача посилається відповідач;

-комплексним висновком №32 щодо відповідності земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державним будівельним нормам і правилам від 15.06.2009 р.

Таким чином доводи позивача стосовно порушення його права користування належним на праві власності обєктом нерухомості (комора для зберігання зерна) відповідають наявним у справі доказам.

Доводи відповідача про те, що до комори позивача існує інший заїзд а тому відповідач не створював перешкод позивачу у користуванні належним йому майном, спростовуються наявними у справі доказами.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про захист порушеного права власності шляхом зобовязання відповідача не чинити позивачу перешкод у здійсненні права власності майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобовязання відповідача розблокувати ворота та забезпечити постійний доступ позивача до належного йому майна такими що відповідають приписам ст. 16 ЦК України, а тому вони підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати сільськогосподарське приватне підприємство „Агро-Прогрес-І”, Шполянський район, с. Матусів, вул.. Кравченка, 7, код 34118211 не чинити перешкод у здійсненні Спілкою фермерів “Деметра”, Черкаська область, Шполянський район, с.Матусів, вул.Полтава, 58, код 25584930 права користування коморою №1, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та зобовязати приватне підприємство „Агро-Прогрес-І” розблокувати ворота та забезпечити постійний доступ спілки фермерів “Деметра” комори №1, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Стягнути з приватного підприємства «Агро-Прогрес-І», Шполянський район, с. Матусів, вул.. Кравченка, 7, код 34118211 на користь Спілки фермерів “Деметра”, Черкаська область, Шполянський район, с.Матусів, вул.Полтава, 58, ідентифікаційний код 25584930 85 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯДовгань К.І.

Повне рішення складено та підписано 01 лютого 2011 року