Рішення № 13616329, 31.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2011 р.Справа № 16/2112-10 За позовом Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Олешин Хмельницького району

про стягнення 7290,74 грн., з яких 6619,34 грн. основного боргу та 671,40 грн. штрафних санкцій

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 7290,74 грн., з яких 6619,34 грн. основного боргу та 671,40 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №06-08-234 від 13.11.2008р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не прибули, натомість ухвали суду від 01.12.2010р., від 14.12.2010р., від 04.01.2011р., від 20.01.2011р. направлялись позивачу із поштовими повідомлення згідно реєстрів суду від 03.12.2010р. №01-5770, від 14.12.2010р. №01-6107, від 05.01.2011р. №01-50, від 20.01.2011р. №01-741.

Крім того, відповідач витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, про причини неявки не повідомив.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення учасників господарського процесу про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Інспекція по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, м. Хмельницький як юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 19.04.2005р., що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію №НОМЕР_2 серія А00, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців згідно довідки управління статистики у Хмельницькій області №656 від 31.05.2006р. Згідно витягу із ЄДР Інспекція по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, м. Хмельницький по коду ЄДРПОУ 14144116 станом на 25.01.2011р. не виключено із ЄДР та знаходиться в стані припинення.

Відповідно до п.2.1. Положення про інспекцію по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, інспекція створена з метою забезпечення чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях на території міста Хмельницького. Предметом діяльності інспекції є, згідно п.2.2.2. є надання дозволу на розміщення оголошень, плакатів та іншого довідкового матеріалу за плату згідно рішення міської Ради від 21.02.2001 року № 23.

Згідно витягу з ЄДР станом на 31.01.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с. Олешин Хмельницький район не виключена із ЄДР та знаходиться в стані припинення.

13.11.2008р. між Інспекцією по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, м. Хмельницький (надалі-інспекція) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Олешин Хмельницького району (надалі-розповсюджувач) було укладено договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій №06-08-234.

Вказаним договором сторони передбачили, що „інспекція” надає „розповсюджувачу” в тимчасове користування місця (Додаток №1), які перебувають у комунальній власності без зміни їх функціонального призначення, для розміщення зовнішньої реклами (надалі-місця).

Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання місця з метою: а) встановлення на місці спеціальних конструкцій, які відповідають вимогам техніки безпеки під час їх розташування та експлуатації для розміщення зовнішньої реклами, знаходяться у „розповсюджувача” на законних підставах та використовуються відповідно умов, не заборонених чинним законодавством (п.п. 1.1 договорів).

Згідно п.п.1.3. договору передбачено, що під час дії вказаних договорів сторони застосовують Закон України „Про рекламу”, Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Типові правила розміщення зовнішньої реклами”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2003р. №2067, інші нормативно-правові акти у галузі розміщення реклами, містобудування, благоустрою, охорони довкілля, прав споживачів і відповідних до них рішень Хмельницької міської Ради та її виконавчого комітету.

Згідно п.п.3.2.1., 3.4.1, 3.4.5 договору передбачено, що „інспекція” зобовязується передати „розповсюджувачу” місце для розміщення зовнішньої реклами на підставі акту прийому-передачі, а „розповсюджувач” зобовязується використовувати місце за цільовим призначенням відповідно до договору та Правил розміщення зовнішньої реклами в місті. Своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами в термін, встановлений договором.

Згідно п.п.6.1 договору, у випадку прострочення платежів, передбачених цим договором, „розповсюджувач” сплачує на користь інспекції пеню в розмірі 0,1% від заборгованої суми за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на період прострочення платежу.

На виконання вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв місця в тимчасове платне користування, про що сторони підписали акт приймання-передачі від 13.11.2008р.

Крім того, сторони узгодили суму плати по договору згідно підписаних відповідачем додатків №1, №2 до договорів: розрахунок розміру щомісячної плати за користування розміщення зовнішньої реклами, перелік місць, які надаються „розповсюджувачу” в тимчасове користування, які підписані сторонами та скріплені печатками.

На виконання умов договору, позивачем направлені відповідачу рахунки на оплату, а саме: №ССК-000118 від 21.01.2009р. на суму 571,34 грн., №ССК-000119 від 21.01.2009р. на суму 1008,00 грн., №ССК-000529 від 30.04.2009р. на суму 1008,00 грн., №ССК-000530 від 30.04.2009р. на суму 1008,00 грн., №ССК-00053 від 30.04.2009р. на суму 1008,00 грн., №ССК-000532 від 30.04.2009р. на суму 1008,00 грн., №ССК-000650 від 30.05.2009р. на суму 1008,00 грн.

У звязку із несплатою коштів, позивач звернувся до відповідача із претензією від 08.07.2010р. за вих.№01-12-06/11 про сплату боргу в сумі 6 619,34 грн. Відповідь на претензію відповідач не направив, кошти не сплатив.

Оскільки станом на 25.11.2011р. у відповідача наявний борг в сумі 6 619,34 грн., позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача, крім вказаної суми боргу також 671,40 грн. штрафу за період прострочення з 13.11.2008р. по 31.05.2009р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій №06-08-234 від 13.11.2008р., згідно якого відповідач взяв на себе зобовязання провести розрахунок з позивачем за надані послуги, проте зобовязань по оплаті не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 6 619,34 грн.

Вказана заборгованість підтверджується рахунками №ССК-000118 від 21.01.2009р., №ССК-000119 від 21.01.2009р., №ССК-000529 від 30.04.2009р., №ССК-000530 від 30.04.2009р., №ССК-00053 від 30.04.2009р., №ССК-000532 від 30.04.2009р., №ССК-000650 від 30.05.2009р., розрахунком розміру щомісячної плати за користування розміщення зовнішньої реклами, переліком місць, які надаються „розповсюджувачу” в тимчасове користування, які підписані сторонами та скріплені печатками, розрахунком заборгованості.

Натомість відповідач доводи, викладені в позові не спростував, докази про сплату боргу суду не надав.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також штраф в розмірі 671,40 грн. за період прострочення з 13.11.2008р. по 31.05.2009р. із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочення.

Щодо стягнення з відповідача 671,40 грн. штрафу судом до уваги приймається наступне:

Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4,5,6 ст. 232 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.258 ЦК України передбачено, що для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 01.12.2010р., про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Хмельницької області за №01-08/2785, тому із урахуванням приписів ч.2 ст.258 ЦК України в межах строків позовної давності для стягнення штрафу позивач повинен врахувати період з 01.12.2009р. по 01.12.2010р.

Натомість, позивач при нарахуванні суми штрафу врахував період з 13.11.2008р. по 31.05.2009р., тобто за межами встановленого ч.2 ст. 258 ЦК України строку давності.

Судом також приймається до уваги, що вимога про оплату боргу в сумі 6619,34 грн. була заявлена позивачем шляхом направлення претензії від 08.07.2010р. за вих.№01-12-06/11, тому порушення зобовязань по оплаті необхідно було обраховувати від дати отримання претензії відповідачем.

Оскільки докази про отримання відповідачем вказаної претензії в матеріалах справи відсутні, а суд не вправі із власної ініціативи визначати новий період прострочення, вимогу про стягнення штрафу в сумі 671,40 грн. суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6 619,34 грн. основного боргу, в решті позовних вимог про стягнення 671,40 грн. штрафу необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД,

В И Р І Ш И В:

Позов Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Олешин Хмельницького району про стягнення 7290,74 грн., з яких 6619,34 грн. основного боргу та 671,40 грн. штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Олешин Хмельницького району (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька,74 (код ЗКПО 14144116) 6619,34 грн. (шість тисяч шістсот девятнадцять гривень 34 коп.) основного боргу, 92,61 грн. (девяносто дві гривні 61 коп.) витрат по оплаті державного мита, 214,27 грн. (двісті чотирнадцять гривень 27 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові про стягнення 671,40 грн. штрафу відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Віддруковано 3 примірника:

1 до матеріалів справи;

2,3-сторонам