Ухвала суду № 136163119, 07.04.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5756/19

2/705/45/26

УХВАЛА

07.04.2026 Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Заповітряній Д.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Білана О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про встановлення факту припинення трудових відносин,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Уманчанка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про встановлення факту припинення трудових відносин.

На адресу суду надійшла заява розпорядника майна ТОВ «Уманчанка» - арбітражного керуючого Гордієнко А.Г. про передачу матеріалів цивільної справи до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебувають матеріали справи № 916/3495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка».

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 послалася на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 відкрито провадження у справі № 916/3495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46; код ЄДРПОУ 03377395) та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Крім того, ухвалою суду від 23.12.2025 припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» Пагу Ігоря Михайловича та покладено виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Гордієнко Альону Геннадіївну.

На підставі вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки в справі №705/5756/19 позовні вимоги спрямовано безпосередньо до боржника ТОВ «Уманчанка», що може вплинути на процедуру банкрутства останнього, просить суд матеріали справи передати для розгляду Господарським судом Одеської області в межах справи № 916/3495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка».

У судовому засіданні представник позивача Білан О.Є. заперечував проти передачі вказаної справи до Господарського суду Одеської області, оскільки вважає, що в даній справі вирішується спір виключно щодо трудових відносин між сторонами та відсутні будь-які претензії майнового характеру позивача до ТОВ «Уманчанка», тому вважає, відсутні підстави для передачі справи на розгляд господарського суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію свого представника та заперечував проти передачі справи до господарського суду.

Вислухавши позицію позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

21.10.2019 почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та який набрав чинності 21.04.2019.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Згідно приписів ч. ч. 1-3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Судом установлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у господарській справі № 916/3495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 46; код ЄДРПОУ 03377395).

Таким чином, в даному випадку є підстави застосування положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, як прямої норми спеціального закону.

Із введенням у дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).

Процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2020 у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Така правова позиція є сталою згідно постанов Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г.

Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц виснувала, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа підлягає передачі до Господарського суду Одеської області, яким відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», яке є відповідачем у даній цивільній справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства, що регулюють надсилання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, дану цивільну справу слід передати до Господарського суду Одеської області, яким відносно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» відкрито провадження у господарський справі № 916/3495/25 про банкрутство.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 31, 258-263, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали цивільної справи № 705/5756/19 2/705/45/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про встановлення факту припинення трудових відносин надіслати до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» (справа №916/3495/25).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 13.04.2026.

Суддя Р.В. Піньковський