Рішення № 136161122, 23.04.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/380/26

Провадження № 2/548/414/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Повний текст)

23.04.2026 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Лідовець Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Хорол цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (далі ТОВ «Айкон Дебт Коллекшн») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 05.03.2020 було укладено кредитний договір № 463843 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер телефону відповідачки. Умови кредитування: сума кредиту 3600,00 грн, строк кредитування 29 днів, дата надання кредиту 05.03.2020, відсоткова ставка 1,9% на добу. ТОВ «ФК «Джобер» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.

30.11.2023 між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило на користь ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 463843 від 05.03.2020.

У зв`язку з неналежним виконанням кредитних зобов`язань ОСОБА_1 , позивач просить стягнути заборгованість з відповідачки за кредитним договором № 463843 від 05.03.2020 заборгованість в розмірі 91630 грн, що включає заборгованість за сумою кредиту - 3600 грн, заборгованість за відсотками 88030 грн, понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 27.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду, до суду представник товариства не з`явився. Відповідно до позовної заяви просив розгляд даної справи проводити без його участі, позовні вимоги задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подала, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань до суду не направила.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом ухвалено здійснити заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 05.03.2020 укладено кредитний договір № 463843 від 05.03.2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом прийняття акцепту (заяви про прийняття пропозиції укласти договір про надання коштів у позику). Сума кредиту 3600,00 грн. Строк кредитування 29 днів до 01.04.2020 включно. Дата надання кредиту 05.03.2020. Спосіб та строк надання кредиту - безготівковий переказ грошових коштів на вказаний споживачем рахунок банківської платіжної картки протягом 3-х календарних днів з моменту укладення договору. Відсоткова ставка 1,9% на добу від суми позики, що на рік становить 693,50%. Проценти за користування позикою нараховуються позикодавцем в день надання позики у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період списання коштів за позикою з поточного рахунку позикодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок позикодавця, але не більше строку, на який надається позика (а. с. 12).

Продовження дії (пролонгація) Договору можливе за умови, якщо позичальник повністю сплатив нараховані проценти за весь строк користування позикою не пізніше останнього дня цього строку (пункт 9.4 Пропозиції укласти Договір № 463843) (а. с. зворот 10).

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5ЕТЕС, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а. с. 13).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Джобер» підтверджено акцепт договору позичальником ОСОБА_1 (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: 5ЕТЕС, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 05.03.2020, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор НОМЕР_1 (а. с. 17).

Листом ТОВ «Платежі Онлайн» повідомило ТОВ «ФК «Джобер» про успішне здійснення операції згідно з кредитним договором: ордер 2087980, дата видачі 05.03.2021, сума 3600,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , згідно з договором № 463843 (а. с. зворот 28).

ТОВ «ФК «Джобер» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконала, згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 463843 від 05.03.2020 у відповідачки ОСОБА_1 утворилась заборгованість станом на 26.12.2025 у розмірі 91630 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту - 3600,00 грн, 88030,80 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 15).

30.11.2023 між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило на користь ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 463843 від 05.03.2020 (а. с. 18-20).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Джобер» за кредитним договором № 463843 від 05.03.2020, дата закінчення договору 02.04.2020, складає: сума кредиту 3600,00 грн, залишок за відсотками 88 030,80 грн, разом 91 630 грн (а. с. 16).

26.12.2025 ТОВ «ФК «Акон Дебт Коллекшн» направило відповідачці за адресою проживання вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором в сумі 91630,80 грн (а. с. 14).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн»виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «ФК «Джобер», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та надані у справі докази, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт укладення Договору № 463843 від 05.03.2020 між ТОВ «ФК «Джобер» і ОСОБА_1 та отримання останньою кредитних коштів належними, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказами.

На підставі укладеного Договору відступлення прав вимоги №1-30/11/2023 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло прав кредитора до боргових зобов`язань ОСОБА_1 за Договором № 463843 від 05.03.2020. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Суд встановив, що відповідач з моменту укладення кредитного договору не здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитом, зокрема за тілом кредиту, тому дійшов до висновку, що отриманий кредит у розмірі 3600 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає таке. Право на нарахування процентів, умови, розміри та періоди дії ставок визначено умовами кредитного договору. Як вбачається із розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ «ФК«Джобером», проценти нараховувалися за кожен день користування кредитом у період з 05.03.2022 до 26.12.2025, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відповідно до пункту 3 Договору №463843 від 05.03.2020 строк кредитування складає 29 днів до 01.04.2020 включно. Пролонгація договору можлива згідно із пунктом 9.4 Оферти № 463843 від 05.03.2026 за умови, якщо позичальник повністю сплатив нараховані проценти за весь строк користування позикою не пізніше останнього дня цього строку. З огляду на наданий розрахунок заборгованості, позичальником невиконані умови пролонгації, отже, строк дії договору визначений до 01.04.2020. Тому нарахування процентів за користування кредитними коштами за межами вказаного строку суперечить вимогам чинного законодавства. Висновок узгоджується з усталеними у судовій практиці правовими висновками, викладеними, зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, у Постанова КЦС ВС від 01.08.2024 № 751/6006/21 (61-11475св23), згідно з якими проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За наведених обставин розмір процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1983,60 грн (3600 грн* 1,90% *29 днів).

Беручи до увагиневиконання позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за Договором № 463843 від 05.03.2026, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в сумі 3600 грн (заборгованість по тілу кредиту), та 1983,60 грн (заборгованість по процентам), а всього 5583,60 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 від 20.01.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019 (а.с.21-22).

Однак, у порушення вимог частини третьої статті 137 ЦПК України в матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) у справі боржниці ОСОБА_1 , виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У позовній заяві представником позивача- адвокатом Пархомчуком С. В. не заявлено про можливість подання доказів понесених витрат на правничу допомогу впродовж 5 днів відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Отже, підстав для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні.

Позивачем по справі було понесено судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 158 грн (6% від 2662,40 грн), які відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280,282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Айкон Дебт Коллекшн»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айкон Дебт Коллекшн»заборгованість за кредитним договором №463843 від 05.03.2020 у розмірі 5583 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три) гривні 60 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айкон Дебт Коллекшн»витрати по сплаті судового збору в розмірі 158 (сто п`ятдесят вісім) гривень. У стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ: 44002941, місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 28.04.2026.

Суддя Т. М. Лідовець