Рішення № 136160073, 29.04.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/820/26

провадження 2/527/795/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який подано представником позивача Какун Анною Станіславівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що 30 травня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7747857. 26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 26082025, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №3 від 24 жовтня 2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13080,00 грн, з яких: 4 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11,60 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; 8 000,00 грн сума заборгованості за пенею; 1 068,40 грн сума заборгованості за комісією. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄАПБ» у загальному розмірі 13080,00 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 13080,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2026 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що просить проводити розгляд справи у її відсутність та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних документів в його електронний кабінет. Повідомлень про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

30.05.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 7747857, який підписаний одноразовим ідентифікатором oD625r. Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 4000,00 грн; строк користування позикою 30 днів; процентна ставка 0,01%; комісія від суми позики, зазначеної в п.2.1., п.2 складає: 1068,40 грн; дата надання позики 30.05.2025; дата повернення позики 28.06.2025; орієнтовна загальна вартість позики 5080,00 грн (а.с.5-10).

Позичальник ОСОБА_1 зазначив у договорі позики належні йому реквізити платіжної картки на яку буде здійснено переказ кредитних коштів: НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію`електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладено у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

На підставі ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес», ТОВ «Сіроко Фінанс» 30.05.2025 перерахувало грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 4000,00 грн (а.с.11).

Судом встановлено, що ТОВ «Сіроко Фінанс» виконало зобов`язання за Договором № 7747857 та надало відповідачу позику у розмірі 4000,00 грн.

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 26082025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників (а.с.15-19).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 7747857 в сумі 13080,00 грн, яка складається з: 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 11,60 грн заборгованість по відсоткам; 1068,40 грн сума заборгованості за комісією; 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (а.с.23).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за договором позики № 7747857, позичальник ОСОБА_1 не здійснював погашення кредиту на рахунок первісного кредитора (а.с.12-13).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч. 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 4000,00 грн за основною сумою боргу та 11,60 грн заборгованості за відсотками є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1068,40 грн заборгованості по комісії за надання позики, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом з умов договору, комісія грошові кошти, що нараховуються на суму Позики і є платою за надання такої позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом. Комісія від суми позики складає 1068,40 грн (п.1.2, п.2.4).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у договорі ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язаною з наданням позики, суд дійшов висновку, що положення п. 2.4 Договору позики № 7747857 від 30.05.2025 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1068,40 грн заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості пені за договором позики № 7747857 від 30.05.2025 в розмірі 8000,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за договором позики № 7747857 від 30.05.2025 пені в розмірі 8000,00 грн до задоволення не підлягають.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 13080,00 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 4 011,60 грн, що становить 30,66% від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 816,29 грн, що складає 30,66% від 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014 заборгованість за Договором позики № 7747857 від 30.05.2025 у розмірі 4 011,60 грн та сплачений судовий збір у розмірі 816,29 грн, а всього 4 827,89 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ: 35625014);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік