Рішення № 136159591, 30.04.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/129/26

Провадження № 2/375/586/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») адвокат Усенко М.І. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник вказував про те, що 14 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 2921518 у електронній формі. За умовами договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит в сумі 4 800 грн, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

Разом з тим, ОСОБА_1 всупереч чинному законодавству та умовам договору належним чином обов`язки перед товариством не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на дату подачі позову становить 15 744 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту 4 800 грн та заборгованістю за процентами 10 944 грн.

21 квітня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККАУ-21042021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за договором про надання коштів на умовах договору про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2020 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Вважаючи себе кредитором за договором про надання коштів на умовах договору про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15 744 грн, 2 422,40 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 8 000 грн на відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну (правничу) допомогу.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2026 року дану справу розподілено судді Смик М.М., як судді-доповідачу.

З довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (старостинський округ №2) від 2 лютого 2026 року № 18, яка 19 лютого 2026 року зареєстрована канцелярією суду та 24 лютого 2026 року передана судді, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована на АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 24 лютого 2026 року витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію:

- Чи є банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ?

- Чи була успішною транзакція, здійснена 14 вересня 2020 року, на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 4800 грн ?

Якщо так, то:

- Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

- Чи проводилась верифікація особи власника банківськоїкарти№ НОМЕР_1 ?

На виконання вимог ухвали 24 лютого 2026 року АТ КБ «Приват Банк» направило на електронну адресу суду листа, в якому міститься запитувана судом інформація.

Зокрема, АТ КБ «Приват Банк» вказувало, що картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на яку в період з 14 вересня 2020 року до 14 вересня 2020 зараховано кошти у сумі 4 800 грн.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого її місця проживання, проте судова кореспонденція повернулась до суду не врученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 14 вересня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 2921518 у електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Пунктом 1.3 договору про надання фінансового кредиту передбачено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 800 грн. Тип кредиту кредит.

Відповідно до пункту 1.4 договору про надання фінансового кредиту строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.

Пунктом 1.5 договору про надання фінансового кредиту встановлено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Відповідно до пункту 1.5.1 договору про надання фінансового кредиту знижена процентна ставка 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в 1.4 цього договору без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості абр здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Стандартна процента ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пункті 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; та

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пунктів 4.1- 4.6 цього договору; та

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України. Укладаючи цей договір, споживач підтверджує, що підставою для застосування зниженої процентної ставки, передбаченої цим договором є отримання споживачем від Товариства індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку, відповідно до програми лояльності ТОВ «Авентус Україна» для споживачів сервісу «CreditPllus» ( офіційні правила розміщені на веб-сайті). Таке зниження стандартної процентної ставки допускається за умови, що споживачем будуть виконані умови для її застосування повернений кредит у строк та в порядку, що передбачені цим договором. У випадку невиконання споживачем умов для застосування зниженої процентної ставки, користування кредитом для споживача стає доступним виключно на стандартних умовах за стандартною процентною ставкою. При цьому, споживач погоджується, що застосування стандартної процентної ставки не є наслідком погіршення умов користування кредитом для споживача (збільшенням процентної ставки), а є лише наслідком отримання споживачем послуги фінансового кредиту на звичайних(стандартних) умовах, що доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. (пункт 1.5.2 договору про надання фінансового кредиту)

Мета отримання кредиту: задоволення особистих потреб. (пункт 1.6 договору про надання фінансового кредиту).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті. (пункт 2.1 договору про надання фінансового кредиту).

Пунктом 3.1 договору про надання фінансового кредиту встановлено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 3.2 договору про надання фінансового кредиту встановлено погоджено, що до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до розділу 4 договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктах 4.2.- 4.5 договору. (пункт 4.1 договору про надання фінансового кредиту).

З платіжного доручення виданого ТОВ «ФК «Вер Фор Пей» вих. № 6511-ВП від 16 грудня 2025 року встановлено, що 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання фінансового кредиту № 2921518 отримала кредитні кошти в сумі 4 800 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_4 .

З листа АТ КБ «Приват Банк» від 24 березня 2026 року судом встановлено, що картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на яку в період з 14 вересня 2020 року до 14 вересня 2020 року зараховано кошти у сумі 4 800 грн.

Зі змісту розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором складається із: заборгованості за тілом кредиту 4 800 грн та заборгованості за процентами 10 944 грн, що разом складає 15 744 грн.

21 квітня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККАУ-21042021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за договором про надання споживчого кредиту по продукту № 2921518 від 14 вересня 2024 року, укладеним ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1

12 січня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 20656629 від 12 січня 2026 року, в якій просило сплатити заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2024 року у розмірі 15 744 грн, яка залишена без виконання.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду

від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20),

від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19),

від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

У справі, яка розглядається, суд встановив, що:

за укладеним сторонами договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4 800 грн та зобов`язувалася його повернути і сплатити проценти за користування кредитом;

відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;

матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала наявність кредитних зобов`язань;

надані позивачем докази підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів;

у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2020 року у розмірі 15 744 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4 800 грн та прострочена заборгованість за процентами 10 944 грн;

право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2020 року набуло ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»;

ОСОБА_1 не спростувала належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку

З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню 2 422,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред`явлення позову.

Разом з тим, у позові представник просив стягнути з відповідача кошти у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виклала висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничою допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничної допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частинах четвертійшостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за доцільне врахувати практику ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у пункті 77 рішення від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (заява № 49083/18) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 3447 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 9 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується:

-договором про надання правничої допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року;

- актом наданих послуг (правової (правничої) допомоги № 1169 від 12 січня 2026 року;

-детальним описом наданих послуг до акту № 1169 від 1 липня 2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 12 січня 2026 року.

Розмір заявлених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат на правничу допомогу підтверджений матеріалами справи.

За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у суду відсутні правові підстави для зменшення належно підтвердженого розміру таких витрат з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2020 року у справі № 676/5537/19).

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 8 000 грн на відшкодування цих витрат.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 2921518 від 14 вересня 2020 року у розмірі 15 744 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні), з яких 4 800 грн (чотири тисячі вісімсот гривень) заборгованість за тілом кредиту та 10 944 грн (десять тисяч дев`ятсот сорок чотири гривні) заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн (вісім тисяч гривень), а разом 10 422,40 грн (десять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 30 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцього, 1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Марина СМИК