Ухвала суду № 136158487, 29.04.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/975/26

1-кс/357/892/26

У Х В А Л А

29 квітня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання : ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3

слідчий: ОСОБА_4 ,

захисник адвокат: ОСОБА_5 ,

підозрюваний: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань № 6 м. Біла Церква, Київської області по кримінальному провадженню №42025112030000385 від 23.10.2025,

клопотання старшого слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Єреван країни Вірменія, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Старший слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді даного з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з можливістю внесення застави в рамках кримінального провадження №42025112030000385 від 23.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, посилаючись на те, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України враховані слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 на даний час не зменшились та продовжують існувати, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 03.05.2026, а направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до суду у вказаний строк не можливо, оскільки 21.04.2026 стороною обвинувачення, у відповідності до вимог ст. 283 КПК України визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, у зв`язку з чим підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику було повідомлено про завершення розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України, станом на 24.04.2026 сторона захисту продовжує знайомитись з матеріалами досудового розслідування. Оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_6 спливає 03.05.2026, а процесуальна дія відкриття матеріалів на даний час триває, виникає об`єктивна необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 9 років з конфіскацією майна.

Водночас, на даний час не зменшилися та продовжують існувати передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які у сукупності з обґрунтованістю підозри ОСОБА_6 обумовлюють продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 9 років з конфіскацією майна, не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, постійно змінює своє місце проживання; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 безпосередньо знайомий із свідками у цьому ж кримінальному провадженні, підтримував із ними постійний зв`язок протягом тривалого часу; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, в разі застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій у провадженні.

Вище зазначені відомості свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

Звільнення підозрюваного з-під варти до завершення ознайомлення та вручення обвинувального акта унеможливить виконання вимог ст. 293 КПК України, оскільки створює умови, за яких підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність направлення обвинувального акту до суду, може розпочати переховування, що призведе до зупинення провадження та оголошення особи у розшук.

Враховуючи поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, розмір грошової вигоди від вчинення кримінального правопорушення, яка становить 8 000 доларів США, просить у разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування застави щодо ОСОБА_6 , встановити її розмір не менше трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень.

Отже, направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до суду у вказаний строк не можливо, а ризики, які були підставою для встановлення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на думку слідчого та прокурора не перестали існувати та не зменшилися, у зв`язку з чим у останніх виникла необхідність продовжити строк запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування. Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін

У судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявності достатніх підстав вважати, що продовжують існуювати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказане свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, при цьому навів доводи викладені в клопотанні.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 , заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав ризики заявлені безпідставно.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не визнав та підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, у ракурсі установлених фактичних обставин

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний - обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України у разі необхідності строк запобіжного заходу може бути продовжений, за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України термін «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. При цьому обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.

Згідно із ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, слідчий суддя, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що 02.02.2026 в 12 год. 15 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі п.1 ч.1 ст.208 КПК України.

3.02.2026 ОСОБА_6 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

21.04.2026 ОСОБА_6 вручено писмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 ; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 ; протоколом огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом огляду речових доказів, які було вилучено в ході особистого обшуку ОСОБА_6 ; протоколом огляду речових доказів, які було вилучено протоколом огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_6 ; протоколом огляду речових доказів, а саме паспорта громадянина Республіки Болгарії та посвідчення водія Республіки Болгарії видані на ім`я ОСОБА_8 ; висновком судово-технічної експертизи документів № 2343/22; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

З огляду на викладене слідством зібрано достатньо доказів причетності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вказаного злочину.

Копія клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу підозрюваному вручено ОСОБА_6 24.04.2026 о 16:31 год. з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Так, 04.02.2026 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 02.04.2026 включно.

Постановою керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області від 26.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025112030000385 від 23.10.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, продовжено до трьох місяців (до 03.05.2026).

01.04.2026 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування тобто до 03.05.2026 включно.

21.04.2026 стороною обвинувачення, у відповідності до вимог ст. 283 КПК України визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, у зв`язку з чим підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику було повідомлено про завершення розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України.

Станом на 24.04.2026 сторона захисту продовжує знайомитись з матеріалами досудового розслідування.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не включається у загальний строк досудового розслідування.

Оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_6 спливає 03.05.2026, а процесуальна дія відкриття матеріалів на даний час триває, виникає об`єктивна необхідність у продовженні строку тримання під вартою.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 9 років з конфіскацією майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу слідчий обґрунтовує тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_6 спливає 03.05.2026, а процесуальна дія відкриття матеріалів на даний час триває, підозрюваний об`єктивно підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, що обґрунтовується стороною обвинувачення зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння, може продовжувати здійснювати дії передбачені ст. 177 КПК України.

Таким чином під час судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України, за викладених у клопотанні обставин.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

На думку слідчого судді, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та суворість можливого покарання. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та ч. 3 ст. 358 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, враховуючи дані про його особу, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатніх підстав вважати, що ризики, враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованого зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

Слідчий суддя також зазначає про актуальність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя також зазначає про актуальність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час всі не встановлені, також нині не встановлені усі задіяні учасники.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та вони є дійсними, не зменшились.

Що стосується аргументів сторони захисту, вони не є суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики з огляду на вказані обставини.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи всі обставини по справі, слідчий суддя вважає, що строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 повинен бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Слідчий суддя також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно положень ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, суд також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

Враховуючи тяжкість та обставини злочинів, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу; не відлучатися за межі території міста Козятин Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку; утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_7 та з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України; носити електронний засіб контролю.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-186, 181, 193, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.05.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, при внесенні якої ОСОБА_6 з під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена на наступний депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду на першу вимогу;

-не відлучатися за межі території м. Козятин Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв`язку;

-утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_7 та з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з території України;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 10.05.2026.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити слідчому та начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України - для виконання, а прокурору, захиснику та підозрюваному - для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_9