Постанова № 136158474, 29.04.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/35/26

Справа № 382/77/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за вказаним вище позовом.

18.03.2026 позивач ОСОБА_1 через канцелярію разом із заявою від 18.03.2026 повторно подав до суду заяву-ініціацію 3 з доданими до неї у встановленому законом порядку квитанціями на підтвердження надсилання копій такої заяви іншим учасникам справи, в якій позивач окрім раніше заявлених вимог, просить суд зобов`язати ОСОБА_3 повернути зірвані нею ворота і поставити їх на попереднє місце, тобто на місце, що на ділянці спільного користування.

В підготовчому засіданні позивач подану заяву підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала щодо всіх заяв ОСОБА_1 .

Решта учасників в підготовче засідання не з`явились, у поданих 15.03.2024 та 18.04.2024 заявах ФОП ОСОБА_4 просив розгляд справи проводити за його відсутності, представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи викладене, думку позивача, положення ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за відсутності вказаних учасників.

Заслухавши думку позивача, проаналізувавши подану заяву з наведеними в її обґрунтування доводами, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, встановленого статтею 13 ЦПК України, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09.07.2020, у справі № 657/1024/16-ц від 24.04.2024 позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Судом встановлено, що подані до суду заява від 18.03.2026 разом із заявою-ініціацією 3 за своєю правовою природою є заявами про збільшення позовних вимог, що містять самостійні позовні вимоги немайнового характеру - про зобов`язання відповідача ОСОБА_3 вчинити дії, а саме повернути зірвані нею ворота і поставити їх на попереднє місце, що не була заявлено у первісному позові та є відмінним способом захисту.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивач додає нові матеріально-правові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову. Фактично позивач доповнив позовну заяву новими вимогами, що суперечить п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України і є недопустимим.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 49, 175, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: І. О. Капшученко