Рішення № 136157890, 29.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/182/26

2/296/192/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (позивач) Усенко М.І. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №399700 від 02.09.2022 в розмірі 38 903,21 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначав, що 02.09.2022 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання споживчого кредиту №399700, відповідно до умов якого, відповідачу було надано грошові кошти у сумі 6000 грн. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

1.3. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 6000 грн., проте, відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 38 903,21 грн., з яких: 4 957,30 грн - заборгованість по тілу кредиту та 33 945,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

1.4. Зазначав, що 01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, відповідно до умов якого до ТОВ ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №379700 від 02.09.2022. Відповідно до реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу №01022024 від 01.02.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача в сумі 38 903,21 грн., з яких: 4 957,30 грн - заборгованість по тілу кредиту та 33 945,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 30.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/182/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.111, 112).

2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

2.7. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1.02.09.2022 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №399700 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (а.с.12-32).

3.2. Відповідно до п.1.2 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

3.3. Згідно з пунктом 1.3 сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 грн.

3.4. Строк кредиту 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п.1.4 договору).

3.5. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (п.1.4 договору).

3.6. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п.1.4 договору).

3.7. У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 2,2% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору.

3.8. У пункті 1.5.2 вказаного договору сторони погодили знижену процентну ставку 1,54% в день та застосовується, якщо споживач до 17.09.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).

3.9. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

3.10. Відповідно до п.1.7 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 359497,12% річних, за зниженою відсотковою ставкою 210116,81% річних.

3.11. Відповідно до п.1.8 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 48 331,97 грн., за зниженою відсотковою ставкою 48780,67 грн.

3.12. Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки 4731-21хх-хххх-6821.

3.13. Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

3.14. Згідно з графіком платежів, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С774, чиста сума кредиту (сума платежу за розрахунковий період) становить 47 737,97 грн., з яких: 6000 грн - сума кредиту за договором, 42 780,67 грн - проценти за користування кредитом (а.с.33-34).

3.15. Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація щодо умов кредитування (а.с.35-37).

3.16. На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано лист ТОВ «Пейтек» №20251020-3545 від 20.10.2025, згідно якого ТОВ «Селфі Кредит» 02.09.2022 перерахувало 6000 грн на банківську картку НОМЕР_1 хх-хххх-6821, яка належить ОСОБА_1 (а.с.40).

3.17. Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 6000 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260223/86969-БТ від 25.02.2026, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку НОМЕР_1 хх-хххх-6821, на яку 02.09.2022 були зараховані грошові кошти у розмірі 6000 грн (а.с.113).

3.18. 01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №399700 від 02.09.2022 (а.с.55-64).

3.19. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01022024 від 01.02.2024 та акту приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №399700 від 02.09.2022 в розмірі 38 903,21 грн., з яких: 4 957,30 грн - заборгованість по тілу кредиту та 33 945,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом (а.с.65, 66).

3.20. Відповідно до платіжної інструкції №74877 від 01.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» згідно договору факторингу №01022024 від 01.02.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «Селфі Кредит» (а.с.67).

3.21. Згідно розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість за договором №399700 від 02.09.2022 в розмірі 38 903,21 грн., з яких: 4 957,30 грн - заборгованість по тілу кредиту та 33 945,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом (а.с.41-53).

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2022 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №399700 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до якого товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 6 000 грн терміном на 365 днів, а споживач одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

5.2. Сторонами також погоджено стандартну процентну ставку 2,2% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору та знижену процентну ставку 1,54% в день у випадку, якщо споживач до 17.09.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

5.3. Також сторонами погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

5.4. Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» №20251020-3545 від 20.10.2025, ТОВ «Селфі Кредит» 02.09.2022 перерахувало 6000 грн на банківську картку НОМЕР_1 хх-хххх-6821, яка належить ОСОБА_1 .

5.5. Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 6000 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260223/86969-БТ від 25.02.2026, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку НОМЕР_1 хх-хххх-6821, на яку 02.09.2022 були зараховані грошові кошти у розмірі 6000 грн.

5.6. Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

5.7. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

5.8. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

5.9. Надані позивачем листи ТОВ «Пейтек» №20251020-3545 від 20.10.2025 та АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260223/86969-БТ від 25.02.2026 містять інформацію про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_1 хх-хххх-6821, визначену відповідачем в договорі №399700 від 02.09.2022 (п.2.1 договору), що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу у розмірі 6 000 грн.

5.10. Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказані листи є належними первинними документами, що підтверджують транзакцію про перерахування 9 000 грн на банківський рахунок 4731-21хх-хххх-6821.

5.11. Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.12. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.13. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.14. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.15. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.16. 01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №399700 від 02.09.2022.

5.17. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01022024 від 01.02.2024 та акту приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №399700 від 02.09.2022 в розмірі 38 903,21 грн., з яких: 4 957,30 грн - заборгованість по тілу кредиту та 33 945,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

5.18. Суд визнає, що копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.19. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.20. Згідно розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість за договором №399700 від 02.09.2022 в розмірі 38 903,21 грн., з яких: 4 957,30 грн - заборгованість по тілу кредиту та 33 945,91 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

5.21. Відповідно до розрахунку заборгованості слідує, що на виконання умов договору відповідачем сплачено: 19.09.2022 614 грн тіла кредиту та 1386 грн відсотків; 03.10.2022 388 грн тіло кредиту та 2112 відсотків; 19.10.2022 40,70 грн тіло кредиту та 1759,30 грн відсотків; 19.06.2023 170 грн відсотки, а всього на погашення тіла кредиту сплачено 1042,70 грн та на погашення відсотків 5447,30 грн.

5.22. Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.23. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 4957,30 грн є обґрунтованими та доведеними.

5.24. Щодо стягнення відсотків.

5.25. У пункті 1.5.1 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 2,2% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору.

5.26. У пункті 1.5.2 вказаного договору сторони погодили знижену процентну ставку 1,54% в день, яка застосовується, якщо споживач до 17.09.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

5.27. Оскільки, відповідач 19.09.2022 сплатив 614 грн тіла кредиту та 1386 грн відсотків, до кредитних правовідносин за період з 02.09.2022 по 17.09.2022 застосовується знижена процентна ставка 1,54%, в подальшому у період з 18.09.2022 по 28.08.2023 стандартна відсоткова ставка в розмірі 2,2%.

5.28. Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом складає 39 653,59 грн., що обраховані наступним чином: - 1663,20 грн за період з 02.09.2022 по 19.09.2022 (із розрахунку 6000 грн х 18 днів х 1,54%); - 1658,88 грн за період з 20.09.2022 по 03.10.2022 (із розрахунку 5386 грн х 14 днів х 2,2%); - 1759,30 грн з 04.10.2022 по 19.10.2022 (із розрахунку 4998 грн х 16 днів х 2,2%); - 34 572,21 грн з 20.10.2022 по 28.08.2023 (із розрахунку 4957,30 грн х 317 днів х 2,2%).

5.29. Відповідачем на виконання умов договору відсотків сплачено 5447,30 грн., відтак заборгованість за відсотками складає 34 206,29 грн.

5.30. Пред`являючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 33 945,91 грн заборгованості за нарахованими процентами.

5.31. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

5.32. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

5.33. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення» роз`яснено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

5.34. У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 33 945,91 грн є доведеними та підлягають задоволенню.

5.35. Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 02.09.2022 грошові кошти, шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 38 903,21 грн., з яких: тіло кредиту 4 957,30 грн та проценти 33 945,1 грн.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання позовної заяви до суду.

6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.73), копію акту №304 наданих послуг від 08.12.2025 (а.с.74), згідно якого загальна вартість послуг складає 8000 грн., копію детального опису наданих послуг від 08.12.2025 (а.с.75), копію ордеру на надання правничої допомоги від 02.07.2025 (а.с.76).

6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 38 903,21 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №399700 про надання споживчого кредиту від 02.09.2022 у розмірі 38 903 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот три) гривні 21 копійку, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

3. У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал»,

місцезнаходження за адресою:

79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх,

код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Олена РОЖКОВА