Рішення № 13615754, 03.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11                                                                                           Справа№ 5015/202/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів», м. Городок, Львівської області,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавдо», м. Львів,

Про стягнення з відповідача на користь позивача 168574 грн. 18 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Шпунт М.Б. –п/к,

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права та обов»язки визначені ст. 20, 22 ГПК України. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом ТзОВ «Ельпласт-Львів», м. Городок, до ТзОВ «Мавдо», м. Львів, про стягнення з відповідача на користь позивача 168 574 грн. 18 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, документи, які вимагалися судом (оригінали –для огляду), подав оригінал листа-гарантії ТзОВ «Мавдо ЛТД»за № 31 від 22.09.2010р.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду не виконав, був належним чином, під розписку, повідомлений про день, час та місце розгляду справи (оригінал поштівки –в матеріалах справи).

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

26 травня 2009 року між позивачем (ТзОВ «Ельпласт-Львів», м. Городок) та відповідачем (ТзОВ «Мавдо», м. Львів), був укладений Договір № 35-09 (надалі Договір) купівлі-продажу (оригінал договору оглянуто в судовому засіданні, належним чином завірена копія –в матеріалах справи).

Зазначений договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором купівлі –продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору № 35-09 купівлі-продажу від 26.05.2009р. позивач (Продавець) зобов»язується виготовити та передати у власність відповідачу (Покупця) товар: труби поліетиленові (п. 1.2. договору), а покупець зобов»язується прийняти товар та на умовах цього договору оплатити його вартість.

Кількість товару визначена сторонами договору у розділі 2 договору, ціна –у розділі 3 договору, умови поставки –у розділі 5 договору.

Порядок розрахунків –у розділі 4 договору.

Порядок оплати: післяоплата протягом 60 календарних днів з дня отримання товару (п. 4.1.), оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на р/р продавця, або внесення готівки в касу підприємства (п. 4.2.).

Як вбачається із п. 5.3. договору, право власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем від продавця, що підтверджується підписами відповідальних осіб у приймально-здавальних документах.

Відповідальність сторін за невиконання умов договору сторони визначили у розділі 9 договору.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, за видатковими накладними № ЕЛ-06919 від 01.06.2009р. на суму 127 859,04 грн., № ЕЛ-07095 від 25.06.09р. на суму 40 715,14 грн., всього на суму 168 574,18 грн., передав відповідачу, а відповідач, згідно Довіреності № 27 від 17.06.2009р., через заст. директора Пахольчук Олега Васильовича (паспорт серії КА № 474167 виданий 01.07.1997р. Галицьким РВ УМВСУ у Львівській області), отримав труби ПЕ., в асортименті, що підтверджується видатковими накладними № ЕЛ-06919 від 01.06.2009р., № ЕЛ-07095 від 25.06.09р., Довіреністю № 27 від 17.06.2009р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, належним чином завірені копії –в матеріалах справи).

Відповідач за куплений у позивача товар своєчасно та у повному обсязі відповідно до п. 4.1. Договору, не розрахувався, заборгував перед позивачем 168 574,18 грн. (127 859,04 грн. + 40 715,14 грн.).

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, позивач, в порядку визначеному частиною 2 статті 530 ЦК України, направив відповідачу Вимогу про оплату за № 344 від 15 липня 2010р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія –в матеріалах справи).

Відповідач, 22.09.2010р. за № 31, надав позивачу лист-гарантію, якою зобов»язувався погасити заборгованість перед позивачем в повному обсязі не пізніше, ніж 01 червня 2011р. та повідомив позивача, що він (відповідач) планує залучати позивача як постачальника труб та комплектуючих на нових та існуючих об»єктах (оригінал листа – гарантії –в матеріалах справи).

Представник позивача щодо гарантії відповідачем строків оплати за отриманий товар до 01.06.11р., пояснив, що з зазначеним строком він не погоджується, так як це є порушення умов договору, товар був проданий відповідачу, на який він набув право власності, ще 01.06.09р. та 25.06.09р. (п. 5.3. договору, ст. 334 ЦК України), оплата за товар мала бути проведена відповідачем протягом 60 календарних днів з дня отримання товару (п. 4.1.), однак до цього часу відповідач не вжив жодних заходів, навіть, до погашення боргу частинами.

Згідно ст. 334 ЦК України, момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Стаття 692 ЦК України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В нашому випадку господарське зобов”язання виникло з господарського договору купівлі-продажу.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов, документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Позивачем двома платіжними дорученнями сплачено 1750,00 грн. (1250,00 грн. + 500,00 грн.) державного мита.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Надмірно сплачене позивачем державне мито в сумі 64 грн.82 коп. (1750,00 грн. –1685,74 грн.) повернути позивачеві з Державного бюджету України

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, 82 –85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавдо»(79035, м. Львів, Сихівський район, вул. Зелена, 252, код ЄДРПОУ 13822063) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів»(81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Заводська, 4, ідентифікаційний код 23957545) 168574 грн. 18 коп. - основного боргу, 1 685 грн. 74 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статті 116, 117 ГПК України.

4.          Надмірно сплачене позивачем державне мито в сумі 64 грн. 82 коп. повернути йому з Державного бюджету України відповідно до ст. 47 ГПК України, про що видати довідку.

Суддя