Рішення № 136156654, 28.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11022/22-Е

Провадження № 2-др/522/62/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Запольської А.М.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 - адвоката Петрова Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 522/11022/22-Е за позовом ОСОБА_2 до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення батьківства та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення батьківства та визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням суду від 26.03.2026 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

До суду 30.03.2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Петрова Є.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 582 грн.

Матеріали заяви суддя отримала 31.03.2026 року.

З 06.04.2026 року по 10.04.2026 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання на 28.04.2026 року.

У судове засідання 28.04.2026 року сторони не з`явилися, були повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_1 адвоката Петрова Є.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 01.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення батьківства та визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням суду від 26.03.2026 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

До суду 30.03.2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Петрова Є.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 582 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 адвокат Петров В.С. 02.11.2022 року надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які будуть понесені під час судового провадження з урахуванням орієнтованого розрахунку суми судових витрат.

Згідно ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст.ст. 79, 84 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Верховний суд зазначав, що у підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17 та від 16.09.2019 року у справі № 755/6702/16-а.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи із системного аналізу Великої Палати, надання адвокатом правової допомоги та факт оплати таких послуг може підтверджуватися різними доказами, зокрема, наступними:

- відповідний договір про надання правової допомоги;

- розрахунок наданих послуг;

- детальний опис виконаних доручень клієнта;

- акт прийому-передачі виконаних робіт;

- платіжні доручення, квитанції або касові чеки на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом;

- інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц; від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18; від 04.03.2021 року по справі № 280/429/19.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

22.10.2022 року між адвокатом Петровим Євгеном Володимировичем та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги № б/н.

Відповідно до п. 3.6 Договору розмір гонорару Адвоката визначається із розрахунку роботи адвоката за одну годину роботи, яка визначена за домовленістю сторін у розмірі 2 481,00 грн. Зазначена вартість за одну годину визначена також за участь адвоката в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості такого засідання.

26.03.2026 року сторонами підписано Акт № 1 приймання-передачі послуг, відповідно до якого адвокат Петров Є.В. надав наступні правові послуги:

- ознайомлення з матеріалами позову та вивчення правового обґрунтування - 3 години, вартість 7 443,00 грн.;

- складання відзиву на позовну заяву та підготовка правової позиції - 4 години, вартість 9 924,00 грн.;

- участь адвоката у судових засіданнях - 15 засідань, вартість 37 215,00 грн.

Загальна вартість послуг за Актом складає 54 582,00 грн.

Судом встановлено, що протягом розгляду справи № 522/11022/22-Е було проведено 22 судових засідання, з яких у 15 адвокат Петров Є.В. взяв участь, а саме: 08.11.2022 року, 15.11.2022 року, 16.01.2023 року, 22.01.2024 року, 04.03.2024 року, 22.04.2024 року, 30.05.2024 року, 05.07.2024 року, 13.09.2024 року, 13.11.2024 року, 01.04.2025 року, 21.05.2025 року, 02.07.2025 року, 03.09.2025 року, 26.03.2026 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

За таких обставин, з урахуванням вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України, а саме: критерію реальності наданих адвокатських послуг - конкретних обставин справи, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, складності справи та обґрунтованості витрат, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи, надані представником відповідача, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, відсутність будь-якої заяви від сторони позивача щодо таких витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 адвокат Петрова Є.В., оскільки такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є обґрунтованим та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 54 582 грн.

Керуючись ст.ст. 79-81, 84, 133, 137, 141, 246, 247, 258, 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Постановити у справі додаткове рішення.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петрова Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 582 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного додаткового судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 01.05.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.