Ухвала суду № 136156637, 01.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/252/15-ц

Провадження № 6/522/239/26

УХВАЛА

01 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участі секретаря судвого засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони (стягувача), заінтерсовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , ТОВ «Кампсіс Лігал», Приморський відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити стягувача у виконавчому листі № 522/252/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» боргу та видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення боргу

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Заявник просив дане питання розглядати за його відсутності. Указане відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви, а згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2015 року позов задоволено; стягнуто з відповідача ОСОБА_2 суму в розмірі 955474,32 грн. та судовий збір.

Ухвалою від 22.10.2020 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство « Альфа-Банк» на правонатспуника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749 у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа по справі № 522/252/15-ц за позовом Акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

22.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» було укладено Договір № 23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Лігал», а ТОВ «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11157603000.

25.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 25-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 11157603000.

14.01.2021 року Приморським відділом державної виконавчої служби в м. Одесі у виконавчому провадженні № 59523018, закінчено виконавче провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс 13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10, підстави для відступу від якого відсутні.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження№ 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Таким чином, особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу.

Таким чином, ТОВ «ДЕБТ ФОРС» є правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» у правовідносинах по стягненню заборгованості по кредитному договору укладеному з ОСОБА_1 ..

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Вердикт Капітал» вибуло з виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 522/252/15-цчерез укладення договору факторингу, а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» є його правонаступником, у зв`язку з чим вимоги заяви ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у цій частині заяви підлягають задоволенню.

Щодо вимоги заявника про видачу дублікату виконавчого листа № 522/252/15-ц суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.».

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року, прийнятій у справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) дійшов висновку, що аналіз пункту 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09, від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Жодних доказів на підтвердження того, що оригінал зазначеного виконавчого документу на адресу стягувача не надходив та первісний стягувач повідомив про відсутність в нього оригіналу виконавчого документу, матеріали заяви не містять.

Сама по собі інформація з АСВП про відсутність відкритих виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ «АльфаБанк», не може свідчити про дійсну втрату оригіналу виконавчого документу.

Матеріали заяви не містять доказів звернення ТОВ «Дебт Форс» до АТ «Альфа Банк», на адресу якого повернуто виконавчі листи, з приводу наявності чи відсутності таких.

Також матеріали справи не містять докази звернення до інших правонаступників про наявність чи відсутність у них виконавчих листів № 522/252/15-ц, оскільки із заявами про видачу дубліката виконавчого листа № 522/252/15-ц останні до суду не звертались.

З огляду на те, що доказів, на підтвердження обставини того, що оригінал виконавчого листа № 522/252/15-ц дійсно втрачений, заявником не надано, суд приходить висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити.

Водночас, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, подавши докази на підтвердження обставин втрати виконавчого листа № 522/252/15-ц.

Керуючись ст.ст. 247, 432, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа, заінтерсовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , ТОВ «Кампсіс Лігал», Приморський відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Замінити вибулого стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 522/252/15-ц Приморським районним судом міста Одеси на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальності «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ 43577608).

В задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа № 522/252/15-ц відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. Д. Абухін

01.05.2026