Рішення № 136156586, 28.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27697/25

Провадження № 2/522/2089/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24 грудня 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього суму майнової шкоди у розмірі 66 128,03 грн. та судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.01.2025 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №41/25-Т/О, забезпечений транспорт «ТOYOTA Rav 4 hybrid» д.н.з. НОМЕР_1 . 07.05.2025 року сталося ДТП, за участю автомобіля «TOYOTA Rav 4 hybrid» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та т.з. «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП застрахованому у позивача автомобілю спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у розмірі 151 996,00 грн. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року (справа №522/10849/25), винним у вчиненні вищезазначеного ДТП було визнано ОСОБА_1 . Позивач визнав випадок страховим та виплатив власнику застрахованого автомобіля 151 996,00 грн. Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» з лімітом відповідальності 160 000 грн, франшиза 0,00 грн.

ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням зносу автомобіля у розмірі 85 867,97 грн. До позивача перейшло право вимоги до відповідача на отримання різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2025 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.

14.01.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що у даному випадку його відповідальність була застрахована, право вимоги позивача реалізоване шляхом звернення до страховика відповідача та страховик відповідача здійснив виплату в межах та у спосіб, прямо передбачених законом. Добровільне рішення позивача виплатити страхове відшкодування без урахування зносу за договором КАСКО не може покладати на нього додаткові фінансові зобов`язання. В рамках вказаної події страховик відповідача здійснив виплату у повному обсязі, передбаченому законом, а «недостатність» виплати зумовлена виключно особливостями правового регулювання ОСЦПВ, а не його діями, тому вважає що, підстави для застосування ст. 1194 ЦК України відсутні.

28.01.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що предметом позову є саме стягнення з винної особи різниці заподіяних збитків в порядку ст. 1194 ЦК України, що становить розмір коефіцієнту фізичного зносу, на відшкодування якої у ПАТ «СК «УСГ» не виникає обов`язку ні по полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземним транспортних засобів № ЕР-225559102, ні з урахуванням умов договору страхування цивільно правової відповідальності власника транспортного засобу №HF-241219-1714-IZV від 19.12.2024 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача, заперечував щодо позову в повному обсязі, з обставин викладених у відзиві.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» і ОСОБА_2 уклали 10.01.2025 договір добровільного страхування наземного транспорту №41/25-Т/О, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «TOYOTA Rav 4 hybrid» д.н.з. НОМЕР_2 .

07 травня 2025 року о 09:00 год. у м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 45, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_4 , під час руху не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Rav 4» д.н.з. НОМЕР_5 , чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Внаслідок даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2025 у справі №522/10849/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої прийнята постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до Рахунку СТО №54 від 08.05.2025 р. та Рахунку №66 від 26.05.2025 р., вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «ТOYOTA Rav 4 hybrid» д.н.з. НОМЕР_1 , складає 151 996,00 грн.

«Арсенал Страхування» понесло збитки, виплативши страхове відшкодування у розмірі 151 996,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №62538145 від 15.05.2025 р. та №62540214 від 30.05.2025 р.

16.05.2025 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було надіслано на адресу ПАТ «СК «УСГ» Претензію про відшкодування збитків з додатками копій необхідних документів.

Згідно Полісу № ЕР/225559102, ліміт відповідальності ПАТ «СК «УСГ» за шкоду, заподіяну майну. складає 160.000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.

20.05.2025 р. ПАТ «СК «УСГ», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу що становить 59,67%, було перераховано страхове відшкодування у розмірі 69 301,06 грн. (з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), що підтверджується платіжною інструкцією №№69689.

03.06.2025 р. до ПАТ «СК «УСГ» було направлено доповнення до претензії про здійснення доплати страхового відшкодування.

11.07.2025 р. ПАТ «СК «УСГ», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу що становить 59,67%, було перераховано страхове відшкодування у розмірі 16 566,91 грн. (з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), що підтверджується платіжною інструкцією №75330.

Таким чином, загальна сума сплаченого страхового відшкодування становить 85 867,97 грн., тобто 151 996,00 грн мінус мінус 66 128,03 грн коефіцієнт зносу замінених складових (а.с.42).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 66 128,03 грн, тобто вартість відновлювального ремонту у розмірі 151 996,00 грн мінус вартість сплаченого страхового відшкодування у розмірі 85 867,97 грн.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі в редакції чинній на час настання події) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

У постанові Верховного Суду України від 22.04.2021 року по справі №759/7787/18 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають замінні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

При цьому пунктом 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

За таких обставин, розмір не сплаченої страховою компанією вартості фізичного зносу автомобіля у сумі 66 128,03 грн. підлягає стягненню з винної у ДТП особи ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) суму майнової шкоди у розмірі 66 128 (шістдесят шість тисяч сто двадцять вісім) гривень 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 01 травня 2026 року.

Суддя Р. Д. Абухін

28.04.26