Вирок № 136154443, 01.05.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"01" травня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/215/26

Номер провадження: 1-кп/150/46/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (в режимі відео конференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 14 лютого 2026 року за № 12026020160000069 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено та діє на даний час, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій проти громадської безпеки та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи про те, що для придбання та зберігання боєприпасів необхідний спеціальний дозвіл, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, у вечірню пору доби в кінці листопада 2025 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено, перебуваючи в лісі поблизу с. Абрамівська Долина Могилів-Подільського району Вінницької області, близько 150 метрів від будинку, де він проживає, знайшов 277 патронів калібру 5,45 мм та усвідомлюючи, що знайдені ним патрони є боєприпасами, не маючи ні дійсного, ні уявного на це права, привласнив їх, і таким чином придбав боєприпаси, переніс їх за місцем свого проживання у будинок АДРЕСА_1 , де почав незаконно зберігати в одній із кімнат будинку.

При цьому, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу є забороненим, не повідомив до районного відділу поліції про зберігання боєприпасів, не здійснив їх добровільну видачу та незаконно зберігав у період з листопада 2025 року до 25 лютого 2026 року, коли в період часу з 08:46 год. по 09:19 год. працівниками Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області за місцем проживання ОСОБА_4 проведено санкціонований обшук. В ході обшуку, в будинку АДРЕСА_1 , в одній із кімнат виявлено та вилучено 277 патронів калібру 5,45 мм, які є боєприпасами та які ОСОБА_4 незаконно зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу до часу їх вилучення.

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи надані на дослідження боєприпаси є бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї проміжними патронами калібру 5,45 мм, зразка 1974 року, призначеними для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова (АК-74, РПК-74). Дані патрони придатні для стрільби та мають достатню вражаючу здатність.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає в повному обсязі, у скоєному щиро розкаюється, просив суворо не карати. Щодо обставин вчиненого правопорушення, суду показав, що точної дати пригадати не може, у вечірній час доби в листопаді 2025 року, в лісі, що неподалік будинку, в якому він проживає знайшов банку з патронами. Йому відомо про те, що в Україні запроваджено воєнний стан, який діє і на даний час, а також те, що законних підстав для зберігання вказаних патронів у нього не було, втім органи Національної поліції про знахідку він не повідомив, натомість відніс їх додому, поклавши у одній із кімнат, де зберігав. В лютому 2026 року до будинку, де проживає обвинувачений приїхали працівники поліції, з метою проведення обшуку та ОСОБА_4 показав їм кімнату, де зберігалися патрони та повідомив обставини, за яких він їх знайшов.

Суд, враховуючи думку учасників судового процесу, переконавшись у правильному розумінні змісту обставин кримінального правопорушення, у тому, що їхня позиція є добровільною, роз`яснивши, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого.

На підставі наведеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого дозволу.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд встановив наступне.

Обвинувачений раніше не судимий, про що свідчить вимога про судимість від 16.02.2026.

Згідно довідки Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 17.02.2026 №199, за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо.

Згідно довідок КНП «Чернівецька районна лікарня» №№29, 41 від 30.03.2026 ОСОБА_4 на обліку у кабінеті лікаря нарколога не перебуває, за психіатричною допомогою не звертався.

Згідно досудової доповіді складної відносно особи обвинуваченого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середній, тому орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства у тому числі інших осіб.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 67 КК України в ході судового розгляду не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі статтею 75 КК України у разі якщо суд крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, дотримуючись при цьому загальних принципів встановлених законом щодо призначення покарання.

Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, що його пом`якшують, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, характеристику обвинуваченого за місцем проживання, відсутність судимостей, його ставлення до скоєного, характер вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до довідки, виданої Чернівецькою селищною радою 17.02.2026 №199, проживає з дружиною, яка є інвалідом ІІ групи, згідно досудової доповіді, здійснює догляд за дружиною, яка є інвалідом ІІ групи, а також відомості досудової доповіді, згідно із якою виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, що не становитиме небезпеки для суспільства у тому числі інших осіб, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 Особливої частини КК України у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, вказана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень), а також, що такою, що відповідає особі обвинуваченого, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно вимог статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтвердженні процесуальні витрати.

В кримінальному провадженні проводилось балістичне дослідження, вартість проведення якого складає 2 674,20 грн.

Тому вказані витрати підлягають до стягнення з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт майна накладений ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2026 року по справі №138/537/26 на 277 металевих предметів зовні схожих на боєприпаси патрони калібру 5,45 мм.

Долю речових доказів вирішити в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати від дня проголошення вироку 01 травня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2026 року по справі №138/537/26.

Речові докази:

-20 гільз, що поміщено до пломбу вального пакету № 5774526 та знаходяться на зберіганні на складі озброєння ГУНП у Вінницькій області, знищити у встановленому законом порядку;

-257 патронів калібру 5,45х39 мм, що поміщено до пломбу вального пакету № 5774526 та знаходяться на зберіганні на складі озброєння ГУНП у Вінницькій області, - передати на потреби Збройних сил України.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Чернівецький районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_6