Ухвала суду № 136153258, 30.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14178/18

Провадження № 2-п/638/36/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ліквідатора арбітражного керуючого Бєляєвої Олени Володимирівни, Товарної біржі «Ресурс-Інформ», ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна про визнання недійсними відкритих торгів у формі аукціону та свідоцтва про право власності, -

встановив:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено. Відкриті торги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року з продажу на Товарній біржі «Ресурс-Інформ» квартири АДРЕСА_1 визнано недійсними. Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане 01 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною на ім?я ОСОБА_5 , визнано недійсним. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

12 грудня 2025 року представник ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками не отримував. Копію заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року також не отримував. Про існування оскаржуваного заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року відповідачу стало відомо випадково, коли йому повідомили, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за новим власником. Зі змістом заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року представник відповідача ознайомився 03 грудня 2025 року і цього ж дня він отримав копію вказаного рішення. Вказує, що оскільки відповідач був відсутнім в судових засіданнях з поважних причин, заяву про перегляд заочного рішення подано у строки, встановлені ч. 3. ст. 284 ЦПК України.

Також зазначає, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. Вказує, що постановою господарського суду Харківської області від 08 липня 2014 року у справі №922/2459/14 було визнано ПТ «Євтушенко і КО» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року у справі №922/2459/14 квартира АДРЕСА_1 була включена до ліквідаційної маси. 24 вересня 2014 року відбулися відкриті торги у формі аукціону через товарну біржу «Ресурс-Інформ» з продажу майна Повного товариства «Євтушенко і КО», на яких було реалізовано, зокрема, спірну квартиру. За результатами аукціону переможцем визнано ОСОБА_5 . Таким чином, на думку представника відповідача спірна квартира була передана у власність саме на виконання рішення суду, а отже не може бути витребувана від добросовісного набувача.

Крім того, зазначає, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 березня 2013 року у справі № 635/334/13-ц, на яке посилається позивач у своїй позовній заяві було поділено майно набуте в період шлюбу та встановлено право користування цим майном а саме за позивачем 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . З моменту поділу майна за рішенням суду припиняється право спільної сумісної власності подружжя на майно і кожен з них стає власником своєї частини майна (режим) спільної часткової власності) з моменту державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, позивач своє право спільної часткової власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстрував, а отже не виконав вимоги ч. 1 ст. 182 ЦК України та не став повноцінним власником цієї частини квартири. Представник відповідача зазначає, що позивач на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2022 року безпідставно додатково набув право власності на 12 частини спірної квартири та став одноосібним власником, тобто безпідставно набув право власності і на іншу частину майна, яка йому не належить і не належала.

Також, представник відповідача зазначає, що у цій справі не залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме - ОСОБА_7 . Вказує, що ОСОБА_2 став власником спірної квартири на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 05 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною, зареєстровано в реєстрі № 2923. Продавцем квартири за цим договором є ОСОБА_7 . У випадку задоволення позовної заяви позивача у ОСОБА_2 з`явиться право пред`явити позов до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів сплачених ОСОБА_7 за договором купівлі продажу квартири.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , представник Товарної біржі «Ресурс-Інформ», ОСОБА_5 та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено. Відкриті торги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року з продажу на Товарній біржі «Ресурс-Інформ» квартири АДРЕСА_1 визнано недійсними. Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане 01 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною на ім?я ОСОБА_5 , визнано недійсним. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 копію заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року не отримував. Вказане судове рішення отримав представник відповідача 03 грудня 2025 року про що в матеріалах справи міститься відповідна заява та розписка останнього (Том 3 а.с. 35).

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача про поновлення відповідачу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на момент розгляду вказаної справи був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (Том 1 а.с. 68).

З матеріалів справи встановлено, що судом, вживались заходи для виклику ОСОБА_2 в судове засідання шляхом направлення судової повістки за адресою місця його реєстрації. Однак вказані судові повістки були повернуті до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за зазначеною адресою» (Том 2 а.с. 226, Том 3 а.с. 3).

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Таким чином, судом виконано обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_2 та він був належно повідомлені про розгляд справи.

Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги процесуального законодавства щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Також суд звертає увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши подану представником відповідача заяву про перегляд заочного рішення, суд зазначає, що останнім у заяві не наведено посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що у свою чергу не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Враховуючи, що представником ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не підтверджено наявність у сукупності двох обставин, передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. ст. 287 ЦПК України, суд,-

постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ліквідатора арбітражного керуючого Бєляєвої Олени Володимирівни, Товарної біржі «Ресурс-Інформ», ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна про визнання недійсними відкритих торгів у формі аукціону та свідоцтва про право власності

Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ліквідатора арбітражного керуючого Бєляєвої Олени Володимирівни, Товарної біржі «Ресурс-Інформ», ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна про визнання недійсними відкритих торгів у формі аукціону та свідоцтва про право власності - залишити без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.М. Рибальченко