Єдиний державний реєстр судових рішень ЄУН 387/613/26
Номер провадження по справі 1-кс/387/101/26
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
27 квітня 2026 року селище Добровеличківка
Слідчий суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора
( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_3
слідчого в кримінальному провадженні
СВ ВП № 2 ( селище Добровеличківка)
Новоукраїнського РВП ГУНП
в Кіровоградській області ОСОБА_4
захисника
( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання слідчого в кримінальному провадженні СВ ВП № 2 ( селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62025100130008187 від 26.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 246 КК України відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миропіль Маловисківського району Кіровоградської області, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого повну середню освіту, одруженого, має на триманні двоє малолітніх дітей 2015 та 2021 р.н., проходить військову службу за мобілізацією в званні «солдат» на посаді курсанта 5-ї позаштатної зведеної навчальної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше судимому: 28.03.2025 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області, за ч. 1 ст.126 КК України, до штрафу в розмірі 650 грн.; 03.06.2025 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області, за ч. 2 ст. 125 КК України, до штрафу в розмірі 850 грн, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,-
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.4 ст.246 КК України
В С Т А Н О В И В :
У провадженні слідчого відділення відділення поліції № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 62025100130008187 від 26.12.2025 щодо ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 246 КК України.
Зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 ОСОБА_6 був призваний на військову службу за мобілізацією 01.09.2025 та направлений до військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби є день відправлення до військової частини з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для осіб, призваних під час мобілізації.
Таким чином, з 01.09.2025 ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця та приступив до проходження військової служби.
У подальшому, згідно з розпорядженням начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ ЗС України від 16.10.2025 № 6394/р, ОСОБА_6 направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_1 для проходження базової загальновійськової підготовки, а наказом командира цієї частини від 23.10.2025 № 317 зараховано до складу навчальної роти на посаду курсанта.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також положень Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані сумлінно виконувати службові обов`язки, дотримуватися військової дисципліни та виконувати накази командирів.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та станом на 04.05.2026 є чинним.
Установлено, що 01.11.2025 ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді курсанта військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив місце служби без дозволу командира та ухилявся від проходження військової служби до 25.04.2026.
25.04.2026 о 09:50 год. він був затриманий у порядку ст. 208 КПК України в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, перебуваючи у період самовільного залишення військової частини, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, організував незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях на перегоні «Бешкетово Помічна» без спеціального дозволу (лісорубного квитка), чим порушив вимоги Постанови КМУ № 761 від 23.05.2007.
У другій декаді січня 2026 року, але не пізніше 19.01.2026, ОСОБА_6 спільно з невстановленими особами прибув до лісосмуги поблизу м. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, де за допомогою бензопили здійснив незаконну порубку 77 дерев породи дуб та ясен.
У подальшому деревину було розпиляно, перевезено до місця його проживання та реалізовано третім особам за готівкові кошти.
Згідно з актом № 4 Знам`янської дистанції захисних лісонасаджень, розмір шкоди, завданої АТ «Укрзалізниця», становить 655 806 грн 50 коп., що відповідно до примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливістю переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі на значний строк. З метою уникнення кримінальної відповідальності він може залишити місце свого проживання, маючи для цього відповідні можливості та засоби, у тому числі шляхом незаконного перетину державного кордону України.
Крім того, в умовах збройної агресії російської федерації проти України існують об`єктивні складнощі у здійсненні належного контролю за окремими ділянками державного кордону, що може сприяти незаконному виїзду за межі України. Також слід враховувати ускладненість процедур екстрадиції в умовах воєнного стану, що у разі виїзду підозрюваного за межі України може унеможливити його притягнення до кримінальної відповідальності.
Сторона обвинувачення також вказує, що підозрюваний може здійснити спробу залишити територію, підконтрольну Україні, зокрема шляхом переміщення на тимчасово окуповану територію, що фактично унеможливить його розшук та притягнення до кримінальної відповідальності.
Окрім цього, існує ризик незаконного впливу на свідків як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду до моменту безпосереднього допиту свідків судом.
З урахуванням наведеного, на думку слідчого, застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме зазначеним ризикам.
Також зазначено, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є неможливим у зв`язку з відсутністю осіб, які заслуговують на довіру та можуть взяти підозрюваного на поруки, а застосування особистого зобов`язання не забезпечить належного контролю за його поведінкою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини. Просив застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави 657 845 гривень.
Також прокурор та слідчий зазначили щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовуючи доводами, які зазначені у клопотанні та існування ризиків, які надають підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні відмовився надавати будь-які пояснення.
Захисник у судовому засіданні не заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що альтернативні запобіжні заходи, на його думку, застосуванню не підлягають. Водночас просив визначити найменший розмір застави, посилаючись на те, що підзахисний не працює, у зв`язку з чим його майновий стан не дозволяє внести заставу у розмірі, заявленому прокурором. Також захисник зазначив, що ОСОБА_6 має намір продовжити проходження військової служби в Збройних Силах України, у зв`язку з чим, на його думку, можуть виникнути підстави для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України. Крім того, захисник просив врахувати, що підозрюваний має на утриманні двох неповнолітніх дітей, перебуває у зареєстрованому шлюбі та характеризується наявністю міцних соціальних зв`язків.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до таких висновків.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 246 КК України.
Факт затримання 25.04.2026 підтверджується протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України.
Слідчий суддя у судовому засіданні дослідив матеріали, зібрані у вказаному кримінальному провадженні, а саме: витяг з ЄРДР від 26.12.2025; акт службового розслідування, проведеного 13.11.2025 військовою частиною НОМЕР_1 , щодо факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_6 ; результати огляду місця події від 19.01.2026 у лісосмузі на перегоні «Бешкетово Помічна» (за прив`язкою до залізничної колії 196 км + 200 196 км + 400, ліва сторона колії) поблизу м. Помічна Новоукраїнського району, під час якого зафіксовано факт незаконної порубки 77 дерев породи ясен та дуб; акт № 4 від 19.01.2026 огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, відповідно до якого встановлено розмір заподіяної шкоди АТ «Укрзалізниця» у сумі 655 806,50 грн, що згідно з приміткою 1 до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками; показання свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що працює начальником ПЧЛ-3 та здійснює постійний огляд лісонасаджень, що належать АТ «Укрзалізниця» і розташовані вздовж залізничних колій. Свідок повідомив, що неодноразово виявляв у лісосмузі перегону «Бешкетово Помічна» ОСОБА_6 , який прибував на автомобілі «УАЗ» р.н. НОМЕР_3 зеленого кольору та здійснював незаконну порубку дерев бензопилою, після чого залишав місце події на вказаному транспортному засобі. Востаннє він був виявлений на місці події за вказаними координатами, однак після викриття знову залишив місце вчинення правопорушення; показання свідка ОСОБА_8 , які за змістом є аналогічними показанням свідка ОСОБА_7 ; протокол обшуку від 25.04.2026, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Добровеличківського районного суду, під час якого за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 вилучено 172 відрізки деревини, бензопилу, шини та ланцюги до неї, а також три транспортні засоби, які, за даними слідства, використовувалися для перевезення незаконно заготовленої деревини; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейський суд з прав людини (зокрема, у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства») вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які об`єктивно пов`язують особу з кримінальним правопорушенням.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наявні у кримінальному провадженні докази свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення.
Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, слідчий суддя доходить до висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407, ч.4 ст.246 КК України, є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі доведення прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії злочинів, щодо яких під час дії воєнного стану законодавець передбачив особливий режим застосування запобіжних заходів.
Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 КК України.
Отже, питання визначення застави у даному провадженні не є обов`язковим елементом ухвали та вирішується виключно на розсуд суду з урахуванням конкретних обставин справи та ступеня доведеності ризиків.
Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного:
ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є доведеним, з огляду на тяжкість інкримінованого покарання та фактичні обставини самовільного залишення військової частини;
ризик незаконного впливу на свідків є обґрунтованим, враховуючи характер інкримінованих діянь та коло осіб, які підлягають допиту;
ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є імовірним з урахуванням встановлених обставин.
Сукупність зазначених ризиків свідчить про те, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас слідчий суддя зазначає, що сам по собі розмір завданої шкоди у кримінальному провадженні не є правовою підставою для визначення розміру застави, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України він не входить до переліку визначальних критеріїв. Визначальними є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та принцип пропорційності.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги дію воєнного стану, характер інкримінованого злочину, наявність доведених ризиків та положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави, виходить із вимог ст. 182 КПК України, відповідно до яких застава визначається з урахуванням характеру та тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також принципів розумності, справедливості та співмірності.
Разом із тим слідчий суддя зазначає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у сумі 657 845 грн обґрунтований виключно посиланням на розмір завданої шкоди, встановлений у межах кримінального провадження. Водночас завдані збитки як наслідок інкримінованого кримінального правопорушення не є самостійним та визначальним критерієм для визначення розміру застави у розумінні ст. 182 КПК України, а можуть враховуватися лише як додатковий обставинний фактор.
Застава у кримінальному процесі не має характеру відшкодування шкоди або забезпечення цивільного позову, а є виключно процесуальним запобіжним заходом, спрямованим на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний не має стабільного підтвердженого джерела доходу, а значний розмір застави може фактично перетворитися на надмірний фінансовий бар`єр, що не відповідає меті запобіжного заходу та принципу пропорційності втручання у права особи.
З урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень, встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного та його майнового стану, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення застави у розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Такий розмір застави, що становить 216 320 гривень, є співмірним із цілями запобіжного заходу, не носить карального характеру, забезпечує баланс між інтересами правосуддя та правами підозрюваного і відповідає вимогам практики Європейського суду з прав людини щодо недопустимості надмірного фінансового тиску при застосуванні застави.
Таким чином, підстав для визначення застави у розмірі, заявленому прокурором, слідчий суддя не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миропіль Маловисківського району Кіровоградської області, фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , громадянин України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням застави.
Термін тримання під вартою рахувати з часу затримання з 09 години 50 хвилин 25 квітня 2026 року до 09 години 50 хвилин 23 червня 2026 року.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 65 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 216 320 гривень, а саме: платіжні реквізити депозитного рахунку: одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; МФО 820172; рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505. Призначення платежу ПІБ особи, яка вносить заставу на рахунок та ПІБ особи за яку внесено застава, найменування суду, що виніс рішення, номер справи.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд ( в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- уникати спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали визначити до 09 години 50 хвилин 23 червня 2026 року.
Копії даної ухвали надати учасникам судового розгляду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 08 годині 30 хвилин 01 травня 2026 року.
Слідчий суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Судове рішення № 136152870, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 27.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 387/613/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: