Рішення № 136152809, 27.04.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1819/25

Номер провадження №2/351/380/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Мартинюка В.І,

з участю секретаря Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою адвоката Зленка Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом адвоката Фармуги Василя Степановича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_3 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно. Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 . Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме частка у житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 01.07.1990 та 15.04.1991 у житловому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після зміни імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, кожному із членів колгоспного двору належало по 1/4 частини спірного будинку з господарськими будівлями і спорудами. Згідно заповіту ОСОБА_1 все своє майно заповів сину ОСОБА_1 , на підставі його заяви заведена спадкова справа. На день смерті ОСОБА_1 з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_4 , яка відмовилася від обов`язкової частки у спадщині. Отже, позивач успадкував 1/4 частину спірного житлового будинку, яка належала його батьку ОСОБА_1 , як члену колгоспного двору.

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що позивач не надав правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок, який би підтверджував право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивача ОСОБА_4 . Згідно заповіту все своє майно ОСОБА_4 заповіла своєму синові ОСОБА_1 . На підставі його заяви у нотаріуса заведена спадкова справа. На день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована одна. Позивач успадкував 1/4 частину житлового будинку, яка за життя належала його матері, як члену колгоспного двору. Після смерті батьків позивач успадкував 3/4 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який належав до суспільної групи колгоспний двір. Тому просить суд визнати за ним право власності на 3/4 частини спірного житлового будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обгрунтовує тим, щожитловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 у цьому житловому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після зміни імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, кожному із членів колгоспного двору належало по 1/4 частини спірного будинку з господарськими будівлями і спорудами

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер батько позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який все своє майно заповів сину ОСОБА_1 , відповідачу за зустрічним позовом. ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 , відповідачу за зустрічним позовом. Отже, відповідач за зустрічним позовом успадкував 3/4 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 , як член колгоспного двору, має право на 1/4 частку спірного житлового будинку АДРЕСА_1 . З метою отримання права власності на частки житлового будинку та надвірних споруд у спільній частковій власності членів колгоспного двору і виникла необхідність звернутися до суду із зустрічною позовною заявою.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Зленко В.А. подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без участі позивач та його представника, просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини спірного житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 232).

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Фармуга В.С. подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без участі відповідача та його представника, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини спірного житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 233)

Представник відповідача Заболотівської селищної ради в судове засідання не з`явилася. 16 березня 2026 року від представника до суду надійшла письмова заява, в якій вказала, що справу розглядати без її участі, рішення винести на розсуд суду (а.с. 227).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

13 грудня 2025 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття загального позовного провадження у справі, призначення підготовчого судового засідання та витребування у Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лахнюк Оксани Михайлівни (місце знаходження: вул. Відродження, 1 Ж, с-ще Заболотів, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.) належним чином засвідченої копії спадкової справи № 153/2024, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у АДРЕСА_1 та належним чином засвідченої копії спадкової справи №93/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 у АДРЕСА_1 .

07 січня 2026 року на адресу суду надійшли копії матеріалів спадкових справ.

04 лютого 2026 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява адвоката Фармуги Василя Степановича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заболотівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно, в якій просить суд визнати за ним право власності на 1/4 частини спірного житлового будинку АДРЕСА_1 .

18 лютого 2026 року ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області зустрічну позовну заяву адвоката Фармуги Василя Степановича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заболотівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно.

18 лютого 2026 року ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.11.1977 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Хлібичин Снятинського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за № 28. Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 13).

Із копії свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 30.04.2004 вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Хлібичин Снятинського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 14. Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 203).

Копією свідоцтва про переміну прізвища, імені та по батькові від 12.07.1997, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Снятинської райдержадміністрації Івано-Франківської області, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перемінив прізвище на ОСОБА_8 (а.с. 201).

Відповідно до копії свідоцтва про переміну прізвища, імені та по батькові від 02.04.2004, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перемінив прізвище та ім`я на ОСОБА_10 (а.с. 202).

У відповідності до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.06.2024 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 117 (а.с. 12).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Лахнюк О.М., ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом буде мати право заповів своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 16).

Копією довідки приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Лахнюк О.М. встановлено, що після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом № 365 від 03.09.2024 сина померлого ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 153/2024. Також у спадковій справі є заява про відмову від обов`язкової частки у спадщині № 366 від 03.09.2024 дружини померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заяв від інших спадкоємців не надходило (а.с. 14).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт від імені ОСОБА_1 , зареєстрований у спадковому реєстрі за № 69186683, є чинним (а.с. 17).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_1 заведена, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Номер спадкової справи у спадковому реєстрі № 72921754, номер спадкової справи у нотаріуса 153/2024 (а.с. 15).

Згідно з довідкою Заболотівської селищної ради від 10.11.2025 № 398 про право власності, що видається в зв`язку з оформленням спадщини на день смерті ОСОБА_1 , 1939 р. нар., який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , в господарстві по АДРЕСА_1 крім померлого були зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт від імені померлого ОСОБА_1 у виконкомі Заболотівської селищної ради не посвідчувався (а.с. 18).

Копіями довідок Заболотівської селищної ради від 07.10.2025 № 346 та № 347 встановлено, що станом на 01.07.1990 та станом на 15.04.1991 в колгоспному дворі за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1939 р. нар., ОСОБА_4 ,1939 р. нар., ОСОБА_5 , 1972 р. нар., та ОСОБА_1 , 1977 р. нар (а.с. 10, 11).

07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що спадкоємець не надав правовстановлюючий документ з державною реєстрацією права власності за померлим на спадкове майно, а саме на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 22).

У відповідності до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28.04.2025 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 64 (а.с. 23).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Лахнюк О.М., ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом буде мати право заповіла своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 26).

Копією довідки приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Лахнюк О.М. встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом № 242 від 11.08.2025 сина померлої ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 93/2025. Заяв від інших спадкоємців не надходило (а.с. 24).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт від імені ОСОБА_4 , зареєстрований у спадковому реєстрі за № 69186455, є чинним (а.с. 27).

Згідно з довідкою Заболотівської селищної ради від 10.11.2025 № 397 про право власності, що видається в зв`язку з оформленням спадщини на день смерті ОСОБА_4 , 1939 р. нар., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , в господарстві по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 була зареєстрована одна. Заповіт від імені померлої ОСОБА_4 у виконкомі Заболотівської селищної ради не посвідчувався (а.с. 28).

Із копії виписки з інвентаризаційних матеріалів від 15.09.2025 № 85-34/3010761 вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с. 29).

Копією технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами встановлено, що замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 (а.с. 30).

Із копії висновку про вартість об`єкта оцінки вбачається, що ринкова вартість житлового будинку (згідно технічного паспорту загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 36,2 кв.м., рік спорудження 1971), господарські будівлі та споруди становить 344 179 грн (а.с. 37).

Отже, судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо захисту позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом свого права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, який відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено судам, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_1 та своєї матері ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, зокрема на спірний житловий будинок.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 на підставі досліджених у судовому засіданні доказів є членом колгоспного двору, а тому має право на 1/4 частину спірного житлового будинку, який відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Позивач за первісним позовом отримав від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, у зв`язку з тим, що не надав правовстановлюючий документ на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , який підтверджував би право власності спадкодавця ОСОБА_1 на будинок.

Проте, суд вважає, що право позивачів, у зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом вчинив усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, а позивачк за зустрічним позовом належить 1/4 частини житлового будинку відповідно до норм законодавства, підлягає захисту, а тому мають право на звернення до суду з позовом про визнання за ними права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Як встановлено у судовому засіданні спадковий житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після зміни імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, кожному із членів колгоспного двору належало по 1/4 частини спірного будинку з господарськими будівлями і спорудами.Після смерті ОСОБА_1 його частку на підставі заповіту успадкував син ОСОБА_1 . Тобто, позивач за первісним позовом має право на 2/4 частки житлового будинку після смерті батька. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем на все майно за заповітом є її син ОСОБА_1 , який успадкував 1/4 частину житлового будинку, яка за життя належала матері ОСОБА_4 .

На думку суду, без визнання права власності за позивачами на спадкове майно у судовому порядку позивачі позбавлені можливості оформити свою спадщину за заповітом.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що доводи, викладені позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 у позовних заявах в обґрунтування позовних вимог є достовірними, підтверджені належними та допустимими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно, підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивачів, якими судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивачів в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Зленка Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Заболотівська селищна рада, місцезнаходження: 78315, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт. Заболотів, пл. С. Бандери, 3, код ЄДРПОУ 04355355.

Повний текст судового рішення складено 01.05.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК