Ухвала суду № 136152763, 30.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5359/25

Провадження № 2-п/346/17/26

УХВАЛА

про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

30 квітня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия Івано-Франківської області в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2026 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

15.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила скасувати заочне рішення від 13.04.2026р. у справі № 346/5359/25 та призначити справу до повторного розгляду у порядку, визначеному судом.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона фактично не проживає за адресою своєї реєстрації, на момент розгляду справи проживала в м.Івано-Франківськ, що унеможливило отримання нею судових повісток, а тому вона не була обізнана про наявність в суді спору та не мала змоги подати відзив зі своїми запереченнями проти позовних вимог. Не погоджується із розміром нарахованих їй відсотків та загальною сумою заборгованості, вважає їх неспівмірними та такими, що порушують принципи справедливості, добросовісності та розумності. Вказує, що процента ставка в розмірі 1,45% в день є економічно необгрунтованою, не відповідає принципу справедливості та фактично перетворює кредит на кабальне зобов`язання. Зазначає, що працює фрілансером, має нерегулярний дохід, а її заробіток залежить від наявності замовлень. Таким чином, умови кредитування для неї є несправедливими та такими, що ставлять її у вкрай невигідне становище. За вказаних обставин просила задовольнити вимоги її заяви.

22.04.2026р. представник ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. подала до суду письмові заперечення в яких просила заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення. Свою позицію мотивувала тим, що судові виклики направлялися ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, а отже остання вважається такою, що була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Нарахування відсотків відповідає умовам договору, з яким відповідачка ознайомилася та погодилася, підписавши даний правочин електронним одноразовим ідентифікатором. Таким чином, представник відповідача вважає, що підстав для скасування заочного рішення не вбачається.

В судове засідання сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 286 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви про перегляд заочного рішення з доданими до неї документами та доводи письмових заперечень, суд прийшов до наступного.

Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.04.2026р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9857859 від 16.07.2024р. в сумі 14638,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн., а всього: 20060 (двадцять тисяч шістдесят) гривень 40 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вказана правова норма передбачає необхідність наявності одночасно двох підстав для скасування заочного рішення, а саме обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, докази, що їх підтверджують, а також докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості позивач звернувся 20.10.2025р.

Частиною 6 ст. 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

20.10.2025р. судом було направлено запит до начальника Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання в Івано-Франківській області щодо підтвердження зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1

07.11.2025р. до суду надійшла відповідь на запит в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За вищевказаною адресою відповідачу неодноразово направлялися судові повістки про виклик до суду на судові засідання. Однак, поштові відправлення були повернуті без вручення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.78-80, 83-84).

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Отже, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи по якій вона була стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу її проживання та відсутності від неї повідомлень про зміну даної адреси.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 не проживала за місцем своєї реєстрації, як вказано в її заяві, не була обізнана про наявність в провадженні суду позову до неї та не могла взяти участь в розгляді справи з дійсних поважних причин.

Таким чином, доводи відповідача про те, що вона не проживає за адресою своєї реєстрації будь-якими доказами не підтверджуються та правового значення не мають.

Навпаки, матеріалами справи , що 10.11.2025р. ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику її, як сторони, на підставі письмових матеріалів, поданих до суду. Також зазначила, що її позиція щодо позовних вимог викладена у відзиві від 29.10.2025р. (а.с. 67).

Однак, жодного відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «ЕЙС» від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило, а відтак, через відсутність заяви по суті спору від відповідачки та у зв`язку з її неявкою в судове засідання, розгляд справи за письмовою згодою представника позивача було здійснено в заочному порядку.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження поважності неприйняття нею участі в розгляді справи та неможливості подати відзив.

Разом із цим, суд зазначає, що самі по собі причини неявки не можуть бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 зазначено, що суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Викладений висновок Верховного Суду узгоджується з обставинами даної справи, оскільки долучений позивачем до справи Договір кредитної лінії №00-9857859 від 16.07.2024р. був підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Заперечуючи проти кредитної заборгованості в тому числі і за розміром боргу за відсотками, ОСОБА_1 доказів неправомірності їх нарахування, зокрема нарахування за процентною ставкою, яка не визначена умовами договору, за період, не погоджений сторонами або всупереч іншим умовам укладеної між позивачем та відповідачем угоди, суду не надала, наданий позивачем розрахунок заборгованості неспростувала, свій контррозрахунок суми заборгованості не подала.

В зв`язку з вищевикладеним, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення від 13.04.2026р. та відмовляє в задоволення заяви.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 287 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2026 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя: Третьякова І. В.