Рішення № 136151822, 01.05.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/492/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Федишина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Панасюк Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (надалі ТОВ «ФК «Позика») Міньковська А.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 54124763 від 25.10.2021 в розмірі 27690 грн., судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат за надання правничої допомоги в розмірі 5500 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (надалі ТОВ «Ірбіс») 25.10.2021 був укладений кредитний договір № 54124763, умовами якого встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього, та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Згідно умов договору відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 7800 гривень.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладений Договір факторингу № 01092025/1, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 54124763 від 25.10.2021. В зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Позика» складає 27690 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7800 гривень; заборгованість за відсотками 19890 гривень.

Враховуючи наведене та порушення відповідачем строку повернення кредиту, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором у вищевказаному розмірі та судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 гривень.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Також зазначила, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

30.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з позивача 7800 грн заборгованості за тілом кредиту та відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 19890 грн заборгованості за відсотками та будь-яких інших штрафних санкцій. Представник відповідача стверджує, що вимога про стягнення суми відсотків безпідставна, оскільки відсутні докази укладення кредитного договору з визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач. Крім того, зазначає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, що порушує його права як споживача. Відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 в справі № 342/180/17.

Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

У позовній заяві представник позивача просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

У відзиві представник відповідача зазначив про слухання справи у його та відповідача відсутності.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

25.10.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 54124763 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товариство надає кредит клієнту в розмірі 7800 грн з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно пункту 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

У пункті 3.2 договору передбачено пільгову процентну ставку 2,5% та стандартну - 3% від суми наданого кредиту.

У пункті 5.11.1 договору зазначено, що процентна ставка є фіксованою та складає 2,5% в день, реальна річна процентна ставка за кредитом складає 900%.

За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується в межах строку, визначеного в пункті 4.2 цього договору та в межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 23.01.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства (пункт 4.2 договору).

Пунктом 11.1 договору визначено, що він набирає чинності з моменту його укладення і діє до 23.01.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором.

У додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту від 25.10.2021 № 54124763 сторони погодили графік погашення боргу.

З довідки про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 вбачається, що акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 54124763 підписано унікальним ідентифікатором 336685, направленим на номер 0732191792, номер карти НОМЕР_1 .

ТОВ «ФК «ІРБІС» зобов`язання за договором від 25.10.2021 № 54124763 виконало, перерахувавши ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 7800 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 24.10.2025 № 3152_251024112804, в якому вказано, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021, відповідно до умов якого успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта «25-10-2021 21:50:34 на суму 7800 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 116299413, призначення платежу: Зачисление 7800 грн на карту НОМЕР_1 ».

З відзиву вбачається, що відповідач факт укладення договору та отримання коштів у розмірі 7800 грн визнає.

Відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту та процентами.

У відповідності до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Ірбіс» за договором про надання фінансового кредиту від 25.10.2021 № 54124763 заборгованість ОСОБА_1 становить 27690 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7800 грн; заборгованість за відсотками становить 19890 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором від 25.10.2021 № 54124763 в розмірі 27690 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7800 грн; заборгованість за відсотками становить 19890 грн, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 01.09.2025 та витягом з реєстру боржників до вказаного договору.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Кредитний договір укладається в письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) в мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (в будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних з грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором від 25.10.2021 № 54124763 суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 27690 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7800 грн; заборгованість за відсотками - 19890 грн, підлягають задоволенню.

Щодо доводів відзиву про те, що нарахування заборгованості за відсотками є безпідставною, слід зазначити, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і детальний розпис його сукупної вартості, розмір процентних ставок, строк кредитування, строк дії договору, порядок розрахунків та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.

Пунктом 3.2 договору від 25.10.2021 № 54124763 визначено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку в розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується в межах строку, визначеного в пункті 4.2 цього договору та в межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта.

Відповідач була ознайомлена з усіма умовами договору та погодилася з ними.

Відповідач взяла на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків та не виконала їх належним чином, у тому числі не повернула тіло кредиту та нараховані проценти за користування кредитними коштами в повному розмірі.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору не є нікчемними в силу положень частини 2 статті 215 ЦК України.

Отже, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені в ньому істотні умови кредитування та взяла на себе відповідні зобов`язання. При цьому, нерозуміння умов зобов`язання не звільняє сторону від його виконання. Це загальний принцип цивільного права, який означає, що особа, яка прийняла на себе зобов`язання, несе відповідальність за його виконання.

Розрахунок, наданий позивачем у частині нарахованих процентів, відповідачем не спростовано та не вказано, в якій частині нараховані проценти є необґрунтованими.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн та судового збору в сумі 2662,40 грн. суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн. та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Позивачем ТОВ «ФК «Позика» в особі генерального директора Міньковської А.В. 02.01.2026 укладено договір № 39493634/03 про надання правової допомоги та 16.02.2026 укладено Додаткову угоду № 77685364 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 з адвокатом Горобей Р.Г. Відповідно до умов яких остання взяла на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта перед фізичними, юридичними особами, органами державної влади та зокрема в судах.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано: договір № 39493634/03 про надання правової допомоги та 16.02.2026, Додаткову угоду № 77685364 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, предметом якого виступають зобов`язання адвоката надавати юридичну (правничу) допомогу для ТОВ «ФК «Позика»; Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 адвокат Горобей Р.Г., в якому зазначено про склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість, яка складає 5500 грн.

Згідно акта надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 відповідно до договору про надання правової допомоги від 02.01.2026, № 39493634/03, додаткової угоди, детального опису виконаних робіт, сторони підтверджують надання правової допомоги на суму 5500 грн: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 500 грн, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» - 1500 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 3000 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 500 грн.

З урахуванням наведеного, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн.

В зв`язку із задоволенням позову, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»), що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 54124763 від 03.03.2026.

На підставі викладеного, керуючись стст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», стст. 509, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, стст. 2, 3, 12, 13, 23, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272-279, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 54124763 від 25.10.2021 в розмірі 27690 (двадцять сім тисяч шістсот дев`яносто) гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7800 грн.; заборгованість за процентами 19890 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 5500 грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ: 39493634, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, будинок 21/1, м. Бровари, поштовий індекс 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. В. Федишин