Ухвала суду № 136151461, 30.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/2033/26

Провадження №2-з/521/93/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши заяву представника позивача адвоката Кобильника Д.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Жосан Тетяна Юріївна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акт державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Жосан Тетяна Юріївна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акт державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна.

27 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Кобильник Д.О. подано заяву про забезпечення позову у якій просить суд:

-заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 3.

-заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вселятися до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виселяти з цієї квартири ОСОБА_1 та членів її сім`ї, укладати будь-які договори щодо спірної квартири, в тому числі, але не виключно, щодо її відчуження, а також з приводу постачання/споживання комунальних послуг, реєструвати своє місце проживання в цій квартирі, а також інших осіб.

Заява мотивована тим, що на момент подання позову до суду існує імовірність, що на час розгляду справи відповідачі можуть вчинити дії, які ускладнюють або роблять неможливим реалізацію її права на оскарження результатів електронних торгів.

Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 у всіх інстанціях може зайняти значний проміжок часу, переможець електронного аукціону, а нині новий власник спірної квартири, має реальну можливість вчиняти дії, направлені на володіння, користування та розпорядження нею, зокрема вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення, вселення або розірванні діючих та укладання нових договорів постачальниками комунальних послуг до набрання законної сили рішення у цій справі по суті.

Викладене свідчить про існування обґрунтованих ризиків для позивача залишитися без єдиного житла під час воєнного стану в країні та при постійних обстрілах, що має наслідком пряму загрозу для її життя та здоров`я.

Ознайомившись та дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч. 1 ст.153 ЦПК України.

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами у позові.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав), урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону державна реєстрація прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав).

Державний реєстр прав єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Законом встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації (положення статті 3 Закону).

Норми абзаців першого та другого частини п`ятої статті 12 Закону передбачають, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1ст. 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

суб`єкти державної реєстрації прав:

-виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори)

Суд, при прийнятті рішення враховує правовий статус квартири, а тому вважає необхідним заяву задовільнити частково шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, якщо суд частково задовольнить заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, заявником доведено наявність обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушеного права (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову позивача).

Щодо зустрічного забезпечення позову, суд наголошує наступне:

Частинами першої-п`ятої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Суд також звертає увагу, що ухвалою суду від 11.03.2026 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 було застосовано зустрічне забезпечення позову та зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) внести на депозитний рахунок Хаджибейського районного суду м. Одеси (Рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172) грошові кошти в розмірі 922 663,10 (дев`ятсот двадцять дві тисячі шістсот шістдесят три гривні десять копійок).

Ухвалою суду від 22.04.2026 року, у зв`язку з не виконанням ОСОБА_1 ухвали суду від 11.03.2026 року заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою суду від 19 лютого 2026 року у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . були скасовані.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача. Фактично це є збереженням status-quo між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із цим.

Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення вказується розмір останнього або інші дії, які повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення, а також строк його надання, котрий не може перевищувати 10-ти днів з дня постановлення ухвали.

Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення та з`ясувати спроможність позивача компенсувати відповідачу у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

З матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була реалізована у межах виконавчого провадження шляхом проведення електронного аукціону. Торги проведено через систему електронних торгів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». За результатами електронного аукціону було складено акт про проведення електронного аукціону від 12.01.2026 року, відповідно до якого переможцем торгів визначено ОСОБА_2 . Відповідач повністю сплатив вартість майна у розмірі 922 663,10 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами. На підставі акта електронних торгів приватним нотаріусом було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 10.02.2026 року. Право власності відповідача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом.

З матеріалів справи, а також як зазначив в підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_3 , позивачка знята з реєстраційного обліку з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підтвердження будь якого іншого зареєстрованого місця проживання позивачки станом на час розгляду даної заяви адвокатом Кобильник Д.О. суду не надано.

До заяви про забезпечення позову також не додано підтверджень наявності у ОСОБА_1 грошових коштів у банківських установах, які б могли слугувати гарантією відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Будь які інші підтвердження майнового стану позивачки відсутні.

Матеріали справи також не містять інформації щодо наявного у позивачки на праві власності рухомого або нерухомого майна, яке б також могло слугувати гарантією відшкодування ймовірних для відповідача збитків.

Отже, не встановлено обставин щодо фінансової можливості позивачки у майбутньому відшкодувати збитки понесені відповідачем внаслідок застосованих судом заходів забезпечення її позову.

Таким чином, з метою забезпечення балансу та рівності сторін, існуючого status quo між сторонами до вирішення судом цієї справи по суті спору, ураховуючи фактичні обставини та докази надані учасниками справи, суд приходить до висновку, що є підстави для застосування заходів зустрічного забезпечення у цій справі.

З огляду на ціну позову, відсутність зареєстрованого у позивачки місця проживання, з урахуванням інформації щодо майна належного позивачці, а також її фінансового стану, суд вважає, що справедливим розміром грошових коштів, в рахунок зустрічного забезпечення позову щодо заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є 922 663,10 грн., шляхом внесення на депозитний рахунок суду ОСОБА_1 , грошових коштів у сумі 922 663,10 гривень протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили цієї ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 150-154 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_4 - адвоката Кобильника Д.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Жосан Тетяна Юріївна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акт державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна - задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частині заяви - відмовити.

Застосувати зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Жосан Тетяна Юріївна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акт державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна, шляхом внесення:

- ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на депозитний рахунок Хаджибейського районного суду м. Одеси (Рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172) грошові кошти в розмірі 922 663,10 (дев`ятсот двадцять дві тисячі шістсот шістдесят три гривні десять копійок).

Строк внесення коштів визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Відповідно до положень ч. 9 ст.154 ЦПК України протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення необхідно надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Згідно до положень ч.10 ст. 154 ЦПК України, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію.

Суддя Хаджибейського

районного суду м. Одеси Д.Д. Громік