Рішення № 13615137, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/38320.01.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдінг», м.Синельникове, Дніпропетровської обл.

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 14 968,32 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Брайко М.В. (за довіреністю № 40 від 18.10.2010р.)

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдінг», м.Синельникове, Дніпропетровської обл. (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 14 968,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки № 3686 від 05.03.2009р., Договір відступлення вимоги від 30.08.2010р., лист від 30.08.2010р. № 14 про передачу права вимоги з доказами направлення Відповідачу, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, Довідку АБ № 021271 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 30.08.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, видаткову накладну № 41619089 від 19.08.2009р та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 512-517, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 13, 15, 54-57, 66-68 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 16.12.2010р. Позивачем було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2010р. розгляд справи був продовжений на 15 днів.

В судовому засіданні 20.01.2011р. Позивач надав для залучення до матеріалів справи платіжні доручення та оригінал Витягу з ЄДРПОУ станом на 30.08.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Позивач у судове засідання 20.01.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка про вручення судової кореспонденції на поштовому повідомленні про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»(Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Договір поставки №3686 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації та є невідємною частиною цього Договору.

Згідно п.1.3. Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками Сторін накладної.

Відповідно до п.3.1.Договору Ціни на товар вказуються у Специфікації на товар, що є додатком до цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Згідно п.3.2.Договру Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дня її поставки, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

Як вбачається з п.4.1. Договору Поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку Покупця, які узгоджуються з Постачальником, за цінами вказаними у Специфікації.

Відповідно до п.5.5. Договору у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.3.2.Договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п.3.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобовязань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Згідно п.7.1.Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, а у частині не виконаних зобовязань до їх повного виконання. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна сторона письмово не повідомить одна одну про припинення дії Договору, Договір вважається пролонгованим на той саме строк і на тих самих умовах.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»була здійснена поставка продукції, факт постачання якої, її обсяг і вартість підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем була здійснена часткова оплата поставленого товару в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 12536,47 грн.

30 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»(первісний кредитор) та Позивачем (новий кредитор) був укладений договір № б/н про відступлення вимоги (далі за текстом Договір відступлення вимоги).

Згідно п.1 Договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 14968,32 грн., належне первісному кредитору на підставі Договору поставки № 3686 від 05.03.2009р. (надалі - договір) укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі іменується - Боржник).

За цим Договором новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання його зобов'язань за Договором (п.2 Договору відступлення вимоги)

Згідно п.3. Договору відступлення вимоги Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема але не виключно: Договір поставки №3686 від 05.03.2009р., видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за цим договором інші документи.

Відповідно до п. 6 Договору відступлення вимоги новий кредитор зобов'язується в строк до 31.10.2010 р. здійснити сплату в безготівковій формі на поточний рахунок первісного кредитора за право вимоги в розмірі, вказаному в п. 1 цього Договору.

Договір відступлення вимоги, згідно до п.10 Договору набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором.

16.09.2010 року на адресу Відповідача був направлений лист, у якому Позивач довів до відома Відповідача, що згідно договору відступлення вимоги заборгованість належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдінг». Позивач вимагав погасити заборгованість, надав копію Договору про відступлення вимоги Відповідачу. Вказане підтверджено описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.09.2010р. Проте Відповідач не здійснив сплату боргу.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки товару та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»та Відповідачем Договір поставки № 3686 від 05 березня 2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»була здійснена поставка продукції, факт постачання якої, її обсяг і вартість підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем не були виконані грошові зобовязання із сплати поставленої продукції у повному обсязі. Судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції, на суму 12 536,47грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену у січні 2009р. продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, а розмір підтверджується підписаним актом звірення взаємних розрахунків, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 12 536,47 грн.

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобовязанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

30 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»(первісний кредитор) та Позивачем (новий кредитор) був укладений договір № б/н про відступлення вимоги (далі за текстом Договір відступлення вимоги).

Згідно п.1 Договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 14968,32 грн., належне первісному кредитору на підставі Договору поставки № 3686 від 05.03.2009р. (надалі - договір) укладеного між первісним кредитором та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі іменується - Боржник).

За цим Договором новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання його зобов'язань за Договором (п.2 Договору відступлення вимоги)

Згідно п.3. Договору відступлення вимоги Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема але не виключно: Договір поставки №3686 від 05.03.2009р., видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за цим договором інші документи.

Відповідно до п. 6 Договору відступлення вимоги новий кредитор зобов'язується в строк до 31.10.2010 р. здійснити сплату в безготівковій формі на поточний рахунок первісного кредитора за право вимоги в розмірі, вказаному в п. 1 цього Договору.

Договір відступлення вимоги, згідно до п.10 Договору набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором.

16.09.2010 року на адресу Відповідача був направлений лист, у якому Позивач довів до відома Відповідача, що згідно договору відступлення вимоги заборгованість належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдінг». Позивач вимагав погасити заборгованість, надав копію Договору про відступлення вимоги Відповідачу. Вказане підтверджено описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.09.2010р. Проте Відповідач не здійснив сплату боргу.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання Договору про відступлення вимоги (цесії), була здійснена заміна кредитора у зобовязанні.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 12 536,47 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Первісного кредитора та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п 5.5. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1 281,47 грн. за період з 19.09.2009р. по 22.03.2010р.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 19.09.2009р. по 22.07.2010р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 315, 61 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з жовтня 2009р. по червень 2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 834,77 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з жовтня 2009р. по червень 2010р., а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 834,77грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдінг», м.Синельникове Дніпропетровської обл., ідентифікаційний код 37029549 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг», м.Синельникове Дніпропетровської обл., ідентифікаційний код 37029549 основну суму боргу у розмірі 12 536,47 грн., пеню у розмірі 1 281,47 грн., 3% річних у розмірі 315,61 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 834,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг», м.Синельникове Дніпропетровської обл., ідентифікаційний код 37029549 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 149,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.01.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева