Рішення № 136151334, 01.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/650/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Вилківської міської ради

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Вилківської міської ради та просила суд встановити факт належності та визнати право власності на спадщину за нею. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позовній заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Мирнівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, загальною площею 2,5508 га, кадастровий номер 5122382200:01:001:1426 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ОД № 075144 від 04.03.2003 року та житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . При житті ОСОБА_2 склала заповіт за яким заповідала позивачу все своє майно на що вона матиме право за законом на день смерті. Позивач, відповідно до ст. 1233 ЦК України є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Позивач, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла фактично, оскільки проживала разом з нею на день смерті, доглядала за нею та проводила поховання. Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини після померлої ОСОБА_2 та їй нотаріусом було роз`яснено, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання. На теперішній час вищевказане унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

Зважаючи на викладене, позивач просила:

- встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований який розташований в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Мирнівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, загальною площею 2,5508 га, кадастровий номер 5122382200:01:001:1426 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ОД № 075144 від 04.03.2003 року та на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 35,6 кв. м. та загальною площею 92,9 кв. м., вбиральні літ. Б, огорожі - №1-6, споруд - № I-IV, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачем було надано заяву, відповідно до якої вона просила розглянути справу без її присутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Вилківської міської ради, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій просив суд розглянути справу у межах чинного законодавства України, за його відсутності.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.1960 р., запис акта про народження № 12 рос. « ОСОБА_3 » та рос. « ОСОБА_2 » є батьками: рос. « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.10.1983 р., рос. « ОСОБА_5 » та рос. « ОСОБА_4 » зареєстрували шлюб 24.10.1983 року, про що зроблено актовий запис за № 17. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_6 ».

Згідно заповіту від 23.01.2009 р. ОСОБА_2 заповідала все своє майно, на що вона матиме право при житті за законом ОСОБА_1 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 19.04.2019 р., ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно довідки Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 5 від 20.01.2026 р., ОСОБА_1 дійсно здійснювала догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 а також брала безпосередню участь в організації та проведенні її поховання.

Відповідно довідки Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 4 від 20.01.2026 р., житловий будинок АДРЕСА_1 станом на теперішній час згідно по господарської книги 4, особовий рахунок НОМЕР_5 зареєстрований за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Мирнівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, загальною площею 2,5508 га, кадастровий номер 5122382200:01:001:1426 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ОД № 075144 від 04.03.2003 року та витягу з ДЗК про земельну ділянку № НВ 5113201092020 від 08.01.2020 р.

Відповідно до технічного паспорту, житловий будинок в АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 35,6 кв. м. та загальною площею 92,9 кв. м., вбиральні літ. Б, огорожі - №1-6, споруд - № I-IV.

Згідно довідки КП КРР БТІ № 928 від 12.12.2018 р. станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 84861679 від 14.04.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 84861693 від 14.04.2026 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою, заповідачем є ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі 51377703 дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце посвідчення Мирнівська сільська рада Кілійського району Одеської області.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований який розташований в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований який розташований в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Мирнівської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, загальною площею 2,5508 га, кадастровий номер 5122382200:01:001:1426 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ОД № 075144 від 04.03.2003 року та на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 35,6 кв. м. та загальною площею 92,9 кв. м., вбиральні літ. Б, огорожі - №1-6, споруд - № I-IV, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников