Рішення № 13615106, 27.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/56627.01.11 За позовом Закритого акціонерного товариства "Екостандарт"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 029 241,88 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Сліпачук Ю.О. - довіреність №41 від 22.11.2010;

від відповідача: Дудко О.В. - довіреність №64-2989 від 18.08.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 1 029 241,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 430023 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002р. не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 1 029 241,88 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 029 241,88 грн. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –10 292, 42 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 28.12.2009 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.01.2011.

27.01.2011 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав письмовий відзив на позовну заяву в якому визнав суму боргу в розмірі 308 739,46 грн.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 430023 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався постачати, а відповідач отримавати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності.

Визначення кількості спожитої теплової енергії протягом звітного періоду здійснюється по приладах обліку (п. 5.1. Договору).

Розрахунки за теплову енергію здійснюється за тарифами, затвердженими у встановлено порядку (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунку, які отримує відповідач від позивача.

Щомісяця сторони підписують акти звірки (п. 6.4. Договору).

Оплата використаної енергії здійснюється не пізніше 28 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п.6.5 Договору).

Виходячи зі змісту позовної заяви, у листопаді 2010 року відповідачем за Договором було отримано 6789.79559 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 1 037 341,88 грн., що не заперечується відповідачем. Однак, відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, внаслідок чого за листопад 2010 року виникла заборгованість, яка на 01.12.2010 становить 1 029 241,88 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 308 739,46 грн. з наступних підстав.

Судом встановлено, за спожиту у листопаді 2010 року теплову енергію відповідач розрахувався частково, перерахувавши відповідачу 728602, 42 грн.

Згідно наданої суду довідки Форма 5/1 виданої КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" КМДА про зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, які надійшли від мешканців, відповідачем сплачено 720 502,42 грн.

Крім того, позивачу відшкодовано 8 100,00 грн. перерахувань відшкодованих державою субсидій населення за комунальні послуги, яке здійснює Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, що підтверджується Реєстром підприємств Дніпровського району м. Києва, яким зменшена заборгованість по житловим субсидіям у листопаді 2010 р. за теплопостачання ЗАТ "Екостандарт" за рахунок субвенцій з державного бюджету України згідно ст. 38 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. № 2154-VІ.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 308 739,46 грн., оскільки лише в цьому розмірі нормативно та документально доведені.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код 03366612) на користь Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022) - 308 739 (триста вісім тисяч сімсот тридцять дев’ять) грн. 46 коп. - основного боргу, 3087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 39 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко