Ухвала суду № 136149177, 30.04.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

30 квітня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3027/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Згода Олександра Васильовича про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до фізичної особи-підприємця Згода Олександра Васильовича, м. Харків про стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

стягувача - не з`явився

боржника - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Згода Олександра Васильовича, відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1 255 848,14 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Франківській, 14 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 12.10.2018 №б/н за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 18 837,72 грн позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 02.09.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №922/3027/25, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25.12.2025 Господарським судом Харківської області у справі №922/3027/25 ухвалено судове рішення, яким позов задоволений та стягнуто з фізичної особи-підприємця Згода Олександра Васильовича на користь Харківської міської ради 1 255 848,14 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Франківській, 14 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 12.10.2018 №б/н за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та 18 837,72 грн судового збору.

16.04.2026 до суду від фізичної особи-підприємця Згода Олександра Васильовича надійшла заява, в якій він просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3027/25 строком на 12 (дванадцять) місяців та встановити порядок виконання рішення шляхом сплати заборгованості рівними щомісячними платежами у розмірі 106 223,82 грн, відповідно до наведеного графіка погашення заборгованості.

В обґрунтування заяви боржник вказує на те, що відповідач обізнаний, що згідно зі статтею 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Разом з тим, станом на момент подання цієї заяви відповідач об`єктивно не має можливості виконати рішення суду одноразово у повному обсязі у зв`язку зі значним розміром присудженої до стягнення суми та складним фінансовим становищем. На підтвердження зазначеного до заяви відповідач надав довідку про фінансовий стан відповідача, яка свідчить про відсутність достатніх грошових коштів для одноразового виконання рішення суду у повному обсязі. Фінансові труднощі відповідача зумовлені, зокрема: істотним зменшенням доходів від підприємницької діяльності, що пов`язано, у тому числі, з наслідками збройної агресії російської федерації, в результаті чого господарська діяльність відповідача не забезпечує достатнього рівня прибутку для одноразового виконання рішення суду; наявністю постійних витрат, необхідних для підтримання господарської діяльності, включаючи витрати на забезпечення її безперервності в умовах прифронтового міста Харкова; необхідністю збереження функціонування підприємницької діяльності як джерела доходу, що є передумовою для подальшого виконання судового рішення та одночасно забезпечує надходження до бюджету, у тому числі місцевого бюджету Харківської міської ради, що відповідає публічному інтересу територіальної громади. Відповідач, незважаючи на складне фінансове становище та триваючі умови воєнного стану, продовжує належним чином виконувати свої податкові зобов`язання, сплачуючи податки та обов`язкові платежі до бюджету, що свідчить про його добросовісність як суб`єкта господарювання та платника податків. У разі примусового одноразового стягнення всієї суми заборгованості існує реальний ризик припинення підприємницької діяльності відповідача, оскільки застосування заходів примусового виконання у межах виконавчого провадження, зокрема, арешт грошових коштів та рахунків, звернення стягнення на майно, а також блокування господарських операцій, фактично унеможливить здійснення господарської діяльності, призведе до втрати джерела доходу, припинення податкових надходжень до бюджету та, як наслідок, може ускладнити або зробити неможливим повне виконання рішення суду. Таким чином, надання розстрочки виконання рішення суду забезпечить баланс інтересів сторін, сприятиме реальному виконанню судового рішення та відповідатиме як приватному інтересу сторін, так і публічному інтересу територіальної громади. Поданням даної заяви відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, повідомляє, що має намір виконати його у повному обсязі, однак просить суд надати можливість виконання рішення шляхом сплати заборгованості частинами. З метою забезпечення реального виконання рішення суду відповідач просить встановити розстрочку виконання строком на 12 місяців та запропонував графік погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 17.04.2026 заява була прийнята судом та призначена до розгляду у судовому засіданні на 30.04.2026 об 11:00.

28.04.2026 до суду від боржника надійшла заява в якій він просить суд розглянути заяву про розтрочення виконання рішення за відсутності заявника, заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника боржника судом не визнавалась.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

При вирішенні питання про надання розстрочки суд дотримується балансу інтересів як стягувача так і боржника, позаяк він не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану, адже стягувач також знаходиться в складних економічних умовах.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд враховує, що в силу закріплених у пункті 1 статті 6 Конвенції принципів, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

У рішенні по справі Савіцький проти України від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції.

Водночас розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов власне для подальшого виконання рішення суду, виконання боржником зобов`язань перед стягувачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, враховуючи причини, що не дозволяють виконати рішення суду в повному обсязі одразу після набрання ним законної сили, суд вважає за доцільне застосувати процесуальний інструмент у вигляді розстрочення виконання рішення, який забезпечить інтерес стягувача щодо поступового погашення суми заборгованості в розумні строки та дозволить боржнику виконати свій обов`язок щодо погашення заборгованості.

Водночас, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 331 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та надання боржнику розстрочки виконання рішення суду строком на вісім місяців - до 25.12.2026 року.

Керуючись ст.ст. 232 - 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Згода Олександра Васильовича про розстрочення виконання судового рішення у справі №922/3027/25 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3027/25 строком на вісім місяців та виконувати його у наступному порядку: до 25.05.2026 - 159 335,73 грн, до 25.06.2026 - 159 335,73 грн, до 25.07.2026 - 159 335,73 грн, до 25.08.2026 - 159 335,73 грн, до 25.09.2026 - 159 335,73 грн, до 25.10.2026 - 159 335,73 грн, до 25.11.2026 - 159 335,73 грн, до 25.12.2026 - 159 335,75 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Повна ухвала підписана 01 травня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.