Вирок № 136145796, 01.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4787/26

Номер провадження 1-кп/404/194/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12026121010000177 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бокове Долинського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

24.01.2026 року о 22:47 до чергової частини Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 24.01.2026 близько 21:12 невідома особа шляхом підпалу пошкодила будівлю, що розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Дарвіна, буд. 34

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 , заздалегідь підготувавши каністру з невстановленим в ході досудового розслідування нафтопродуктом із вогненебезпечними властивостями та запальничку, для здійснення підпалу адміністративної будівлі, а саме прокуратури, реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, останній 24.01.2026, близько 21 год. 10 хв. знаходячись поруч з будівлею прокуратури, за адресою: м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 34, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до вхідних дверей вказаної будівлі з каністрою в руках залишивши каністру з паливом біля вхідних дверей будівлі, після чого о 21 год. 12 хв. шляхом піднесення джерела відкритого вогню до каністри здійснив підпал біля приміщення вхідних дверей адміністративної будівлі, а саме прокуратури, та після розповсюдження вогню втік з місця вчинення підпалу у невідомому напрямку, чим спричинив матеріальної шкоди державі в особі Фонду державного майна України, в сумі 1 000 грн.

Вказаними діями ОСОБА_3 умисно пошкодив чуже майна, вчинене шляхом підпалу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими він 24.01.2026, близько 21 год. 10 хв. перебуваючи поруч з будівлею прокуратури, за адресою: м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 34, підійшов до вхідних дверей вказаної будівлі з каністрою в руках залишивши каністру з паливом біля вхідних дверей будівлі, після чого шляхом піднесення джерела відкритого вогню до каністри здійснив підпал біля приміщення вхідних дверей адміністративної будівлі, а саме прокуратури. Повністю визнає вину, погоджується з кваліфікацією його дій, зазначає, що розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.194 КК України, як пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України є закінченим умисним тяжким злочином, особу винного, який є осудним, на обліках в лікарнях не перебуває, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне визнання провини.

Визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений тяжкий злочин, не працює, на обліках в лікарнях не перебуває, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.2 ст.194 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до вчиненого, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Таку міру покарання суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, а й для його виправлення.

Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: флісові штани чорного кольору, фрагмент полімеру червоного кольору зі слідами термічної дії та кіптяви, фрагмент скла з нашаруванням кіптяви, фрагмент полімерної обшивки вхідних дверей, фрагмент обшивки дверей зі слідами термічної дії, змив кіптяви з вхідних дверей, чоботи чорного кольору, куртку темно-синього кольору, толстовку темно-коричневого кольору, змив з внутрішньої сторони правої руки, змив з тильної сторони правої руки, змив з внутрішньої сторони лівої руки, змив з тильної сторони лівої руки, контрольний змив, мобільний термінал «Google Pixel 3a XL» знищити; мобільний телефон марки «Nomi» червоного кольору, мобільний телефон сильного кольору «Tecno Pova» - повернути ОСОБА_3 .

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави 90 840 грн.

Після набрання вироком законної сили повернути заставу сумі 90 840 грн., що була внесена 10.03.2026 року, ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні на рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 згідно з квитанцією №5976320443777079 від 10.03.2026 року, повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 27.01.2026 року по 11.03.2026 рік.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницького від 02.02.2026 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 17 828 грн.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати у Фортечному районному суді м.Кропивницького копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1