Рішення № 136144979, 29.04.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2031/25

Провадження 2/172/879/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.04.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі: секретаря судового засідання Лук`яненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовомВасильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов, в обґрунтування якого позивач вказує, що матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 . Батьком неповнолітньої являється ОСОБА_3 , 1993 року народження, який на даний час мобілізований та проходить військову службу.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року шлюб між батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний.

12.07.2025 року було здійснено комісійне обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітньої дитини, під час якого було встановлено, що остання проживає у бабусі - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього зі слів бабусі, неповнолітня онука ОСОБА_1 та її батько проживають з нею з самого народженния дитини, мати життям доньки не цікавиться так як у 2018 році відмовилася від неї. За результатом обстеження санітарний стан помешкання де проживає неповнолітня дитина визначений як задовільний, в будинку чисто, у наявності є запас продуктів харчування, забезпечені належні умови для проживання та навчання неповнолітньої дитини.

З 2018 року відповідачка вихованням дитини не займається, станом здоров`я не цікавиться, матеріально не допомагає, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття нею освіти.Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з останньої аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.

Ухвалою від 20.08.2025 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за її відсутності не скористалася та не повідомила суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Представник третьої надав заяву про про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року шлюб між батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний.

Неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком який перебуває в ЗСУ та бабусею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про встановлення фактичного місця проживання від 14.07.2025 року.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 12.07.2025 року встановлено, що неповнолітня ОСОБА_1 , 2014 р.н. проживає у бабусі - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього зі слів бабусі, неповнолітня онука ОСОБА_1 та її батько проживають з нею з самого народженния дитини, мати життям доньки не цікавиться так як у 2018 році відмовилася від неї. За результатом обстеження санітарний стан помешкання де проживає неповнолітня дитина визначений як задовільний, в будинку чисто, у наявності є запас продуктів харчування, забезпечені належні умови для проживання та навчання неповнолітньої дитини.

Згідно довідки наданої директором Письменського ліцею Васильківської селищної ради Дніпропетровської області від 21.07.2025 року мати ОСОБА_1 , учениці 4-го класу контакту з навчальним закладом, де навчається дитина не підтримує, із класним керівником не спілкується.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Васильківської селищної ради від 11.12.2025 року яка вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , 1994 року народження по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, які полягають у такому: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

На підставі належних, допустимих та достатніх доказів судом встановлено, що відповідачка без будь-яких об`єктивних на те причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не забезпечує доньку нормального фізичного та розумового розвитку, матеріально не утримує, її вихованням не займається, не забезпечує їй належних умов для навчання, не цікавляться їх розвитком та здоров`ям.

При вирішенні справи суд також враховує висновок служби у справах дітей Васильківської селищної ради, відповідно до якого доцільно позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки, що повністю відповідає інтересам останньої.

За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також за правилами статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Тому позов підлягає задоволенню також і в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263 ЦПК України,

У Х В А Л И В

1. Позов Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

2. Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з послідуючою індексацією цієї суми згідно закону, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 18 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 6056,00гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Є.Філіппов