Рішення № 136144779, 01.05.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/566/2026

Справа № 679/1366/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі головуючого судді Стасюка Р.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 03.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 3803681 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 7100,00 грн та взяв на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісію за надання кредиту у розмірі 710,00 грн, що нараховується за ставкою 10,00% відсотків від суми кредиту одноразово, а також виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредитний договір був укладений в електронній формі, який відповідач підписав шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок вказаний позичальником при укладенні договору.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та у строк, передбачений умовами договору.

Однак, відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у загальному розмірі 40736,25 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 7100,00 грн, заборгованості за відсотками 32926,25 грн, заборгованість за комісією 710,00 грн.

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №26-01/2022-83, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 3803681 від 03.11.2021 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 3803681 від 03.11.2021 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином позивач, який отримав право вимоги до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним договором про споживчий кредит у загальному розмірі 40736,25 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 гривень.

Ухвалою судді від 29.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.12.2025 Нетішинським міським судом Хмельницької області у вказаній справі ухвалено заочне рішення яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 3803681 від 03.11.2021 у загальному розмірі 40736,25 копійок, 2422,40 гривень судового збору та 16000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

25.02.2026 відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оліферук Ж.А., звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 06.03.2026 заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.12.2025 у справі № 679/1366/25 (провадження №2/679/931/2025) скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.03.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача адвоката Оліферук Ж.А. на позовну заяву у якому представник не заперечуючи факту укладення 03.11.2021 між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору №3803681 та отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 7100,00 грн, зазначила про визнання відповідачем позовних вимог лише в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7100,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 1331,25 грн, які нараховані у межах строку кредитування за період з 04.11.2021 по 18.11.2021 (15 днів). В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що будь-яких доказів на підтвердження вчинення позичальником дій щодо пролонгації кредитного договору позивачем до позовної заяви не долучено, а тому відсутні підстави для нарахування відсотків за договором після 18.11.2021. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 710,00 грн зазначила, що умови договору щодо її нарахування є несправедливими та суперечить вимогам ч. 1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, при прийнятті рішення у справі представник відповідача просила врахувати, що станом на час подання до суду відзиву на позовну заяву приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В., в межах виконавчого провадження № 80116994 з примусового виконання заочного рішення у справі №679/1366/25 (провадження №с2/679/931/2025), з відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3803681 стягнуто 2136,93 гривень, які слід врахувати при визначенні загальної суми заборгованості за кредитом, яка підлягатиме стягненню.

Також представник відповідача у відзиві просила суд відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на те, що належних доказів понесення таких витрат позивачем суду не надано. Так у матеріалах справи відсутні копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом, яким надавалась правнича допомога, докази фактичного понесення витрат, зокрема платіжного доручення/квитанції про оплату вартості таких послуг. Позивачем з незрозумілих міркувань ставиться питання про відшкодування витрат у розмірі 16000,00 грн, у той час як заявка і витяг з акту про надання юридичної допомоги містять загальну суму 5000,00 грн.

20.03.2026 до суду надійшла відповідь представника позивача ТОВ «Коллект Центр» на відзив на позовну заяву у якій зазначено, що підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, комісії розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Позивач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав певні умови договору несправедливими. Натомість, позивач погодився, зі своєї сторони, на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень, визнаючи його умови, в тому числі і щодо пролонгації строку кредитування.

Що стосується витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу то до позовної заяви долучено належні докази понесення таких витрат і зважаючи на те, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, враховуючи складність справи, великий обсяг доказів, які необхідно було дослідити та описати, представник позивача вважає, що заявлена до стягнення сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи.

У спростування заперечень представника відповідача на стягнення з відповідача 04.03.2026 у межах виконавчого провадження 2136,93 гривень у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, зазначив, що з наданих стороною відповідача доказів неможливо встановити в межах якого саме виконавчого провадження відбулося списання коштів, оскільки не зазначено номер виконавчого провадження або інші ідентифікаційні дані, що унеможливлює їх належну ідентифікацію.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 03.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі поданої останнім анкети-заяви на кредит № 3803681 від 03.11.2021, був укладений договір про споживчий кредит № 3803681 із додатками у вигляді графіку платежів та паспорта споживчого кредиту.

Відповідно до умов укладеного договору позикодавець ТОВ «Мілоан» надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7100,00 грн на 15 календарних днів із 03.11.2021 зі строком повернення (включено зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом) до 18.11.2021 (п.п. 1.1-1.4).

Комісія за надання кредиту складає 710,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1).

Проценти за користування кредитом складають 1331,25 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6).

Тип процентної ставки за договором - фіксована (п. 1.7).

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (п.2.4.1 договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (п. 2.2.2 договору).

У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.5.3 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.2 договору).

Вказаний кредитний договір був укладений у формі електронного правочину (п. 6 договору), що також підтверджується хронологією вчинення дій щодо укладення цього договору та довідкою про ідентифікацію, складеними ТОВ «Мілоан» та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W13856.

Як вбачається з квитанції № 1812234199 від 03.11.2021 ТОВ «Мілоан» здійснило переказ грошових коштів на платіжну карту НОМЕР_1 у розмірі 7100,00 грн за кредитним договором № 3803681.

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за договором №3803681, станом на 17.01.2022 утворилася заборгованість у розмірі 30441,25 грн, яка складається з наступного: 7100,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 22631,25 грн заборгованість за процентами, 710,00 грн заборгованість за комісією.

26.01.2022 право вимоги за договором про споживчий кредит № 3803681 від 03.11.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022.

10.01.2023 право вимоги за кредитним договором № 3803681 від 03.11.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр».

Як вбачається з розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 (дату відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр»), загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3803681 складає 40736,25 гривень, з яких: 7100,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту, заборгованість по комісії 710,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (26.01.2022) 22631,25 грн, нараховані відсотки за кредитним договором (відсоткова ставка 5% денних за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 включно) 10295,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Коллект Центр» станом на 04.09.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором № 3803681 становить 40736,25 грн, з яких: 7100,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 32926,25 заборгованість за відсотками (на дату набуття права вимоги 10.01.2023), заборгованість за комісією 710,00 грн.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Досліджені судом докази вказують на те, що 03.11.2021 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 3803681, у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме: щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору, тощо.

На виконання умов договору 03.11.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти (7100,00 грн) на вказаний позичальником при укладенні договору картковий рахунок, однак відповідач в установлені договором строки і розмірах тіло кредиту не повернув, не сплатив проценти за користування кредитом та комісію за його видачу.

Надалі право вимоги за договором про споживчий кредит № 3803681 укладеним з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Кредит-Капітал», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача.

Вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Отже, сторони кредитного договору вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку та водночас зауважила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦПК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, викладений у постанові від 18.01.2022 у справі 910/17048/17, щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦПК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Умовами договору про споживчий кредит № 3803681 від 03.11.2021 передбачено, що кредит надається строком на 15 днів з 03.11.2021, термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 18.11.2021. Також сторони передбачили можливість пролонгації умов договору, зокрема, на пільгових або стандартних (базових) умовах. Для пролонгації на пільгових умовах позичальник мав вчиняти дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (п. 2.3.1.1.), а для пролонгації на стандартних умовах позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не більше 60 днів (п. 2.3.1.2.)

Відповідно до п. 2.2.2. договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3. договору.

Оскільки відповідач після 18.11.2021 продовжив користуватися кредитними коштами та не вчинив дій, щодо продовження строку кредитування на пільгових умовах, зокрема, сплатити комісії за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту, вказане свідчить про пролонгацію договору починаючи з 19.11.2021 на стандартних (базових) умовах не більше як на 60 днів, тобто до 17.01.2022, що відповідає умовам укладеного договору.

З вказаних підстав, які свідчать про пролонгацію договору на умовах передбачених договором, суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що строк дії кредитного договору завершився 18.11.2021, а тому нарахування процентів після спливу вказаного строку є неправомірним.

Отже, з урахуванням неповернення відповідачем 18.11.2021 (і дотепер) кредиту, пролонгації договору на 60 днів, що відбулася внаслідок продовження користування ним кредитними коштами, заборгованість відповідача за відсотками відповідно до проведеного ТОВ «Мілоан» розрахунку склала 22631,25 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих у період з 26.01.2022 по 23.02.2022 відсотків у розмірі 10295,00 грн є необґрунтованими. При цьому звертаючись до суду підставою позову ТОВ «Коллект Центр» визначив саме несплату процентів за користування кредитом (відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України), вимог про застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України стягнення процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, позивач не заявляв, а тому самостійне застосування судом таких наслідків є неприпустимим з огляду на порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України).

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо стягнення з нього комісії за надання кредиту зважаючи на таке.

Укладаючи договір № 3803681 від 03.11.2021 сторонами було узгоджено розмір комісії пов`язаної з наданням кредиту, що складає 10% від суми кредиту та дорівнює 710,00 грн. Вказана комісія нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Відповідно до паспорту споживчого кредиту комісія за надання кредиту є супровідною послугою кредитодавця обов`язковою для укладення договору, включена при визначенні орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за видачу кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Враховуючи наведене, комісія за видачу кредиту, з врахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», відноситься до платежів, передбачених договорами про споживчий кредит, сплата такої комісії була обумовлена договором та додатками до нього, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 3803681 від 03.11.2021 у загальному розмірі 30441,25 грн, з яких: 7100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 22631,25 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 710,00 грн заборгованість за комісією.

Щодо вимоги позивача зарахувати в рахунок погашення заборгованості 2136,93 грн, які були стягнуті в межах виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення суду від 05.12.2025, яке у подальшому було скасовано, суд зазначає, що порядок розгляду питання про поворот виконання рішення, яке скасовано врегульовано ст. 444 ЦПК України. При цьому суд погоджується із доводами представника позивача про те, що з наданих відповідачем доказів неможливо встановити в межах якого саме виконавчого провадження відбулося списання коштів з його карткового рахунку.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з матеріалів позовної заяви позивачем визначено суму понесених судових витрат яка складається із судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Понесення витрат на сплату судового збору підтверджується платіжною інструкцією № 0555130121 від 15.09.2025, а витрат на професійну правничу допомогу: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 укладеним між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.

Як вбачається з п.4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємним додатком до цього Договору. Пунктом 4.3 цього ж договору визначено, що факт надання послуг за Договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, яка готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1339 від 01.08.2025 сторони погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договорами № 3803681, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000,00 грн з розрахунку 2000,00 грн за 1 год роботи, складання позовної заяви 12000,00 грн, з розрахунку 3000,00 грн за 1 год роботи, всього 16000,00 грн.

Згідно з витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 13.08.2025 сторони погодили надання правових (юридичних) послуг по заявці на надання юридичної допомоги №1339 від 01.08.2025.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Судом встановлено, що договір про надання правничої допомоги у справі, що є предметом розгляду, укладено між ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М. та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.

Заявка на надання юридичної допомоги №1339 від 01.08.2025 та витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 13.08.2025 також підписані зазначеними вище особами.

Зважаючи на норми ч.1 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат, відсутні підстави вважати, що Бурдюг Т.В. не є адвокатом, який надавав позивачу професійну правничу допомогу (усну консультацію та складання позовної заяви) за договором №01/07/2024 від 01.07.2024, у зв`язку із зверненням до суду з позовом до ОСОБА_1 , що свідчить про те, що позивачем надано належні та достовірні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечення сторони відповідача про відсутність доказів фактичного понесення таких витрат не заслуговують на увагу, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Вказаний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/10548/19.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких, а заперечення у відзиві на позовну заяву про відсутність належних доказів понесених судових витрат не є тотожним клопотанню про їх зменшення, у суду відсутні підстави стверджувати про неспівмірність таких витрат.

Відповідно до ч. 1, п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене те, що позовні вимоги задоволено частково (75% ціни позову), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3803681 від 03.11.2021 у загальному розмірі 30441 (тридцять тисяч чотириста сорок одну) гривню 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1816,80 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 гривень, всього 13816 (тринадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.05.2026.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.М. Стасюк