Рішення № 136144674, 01.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3354/26

н\п 2-а/490/81/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правоворушення.

В обгрунтування вимог в позовній заяві зазнчено, що відносно позивача було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6988474, з якої вбачається, що 08.04.2026 року о 10:13:44 на трасі Н-24 221 км+263м водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Альфа Ромео Стельвіо д.н. НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування транспортним засобом терміном на 1 рік рішенням Приморського районного суду м. Одеса у справі №522/12748/25 від 17.09.2025 року чим порушив п.2.1.а ПДР за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП. Тоді ж 08.04.2026 року на місці поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення і виніс відносно позивача постанову серії ЕНА № 6988474, якою визнав винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та наклав стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн.

При цьому, позивач категорично не згоден із даною постановою, вважає її противоправною та такою, що підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю, виходячи з наступного.

Так, на думку позивача, матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача про позбавлення його права керування транспортними засобами до дня отримання копії судової постанови. Відтак, в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме вина у формі прямого умислу, що виключає наявність в його діях складу вказаного правопорушення та, відповідно, накладення адміністративного стягнення. Водночас, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому копію постанови позивач не підписував, до постанови не долучено будь-яких доказів, , оскільки як видно з оскарженої постанови у графі №7 додатків до цієї постанови не було зазначено жодного доказу, яким могло б бути підтверджено викладені у постанові факти, а саме не вказано жодної інформації про свідків та про здійснення відео фіксації даного адміністративного правопорушення.

Позивач категорично заперечує факт керування ним транспортним засобом, вказуючи на відсутність його вини. Більш того, дане правопорушення не зафіксовано ані свідками, до самої постанови в графі 7 зовсім не надаються будь-які документи, що також підтверджують дане правопорушення. Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що позивач за обставин зазначених в оскарженій постанові керував транспортним засобом, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що нібито водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

З урахуванням наведеного, позивач просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА№6988474 від 08.04.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень, скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

16.04.2026 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 21.04.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.04.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції зазначає про необґрунтованість позовної заяви та просить в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що під час несення служби на блок-посту за адресою автодорога Н-24, 221 км +263м, 08.04.2026 року, було зупинено транспортний засіб ALFA ROMEO STELVIO з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Поліцейський під час перевірки документів через базу ІПНП та огляду транспортного засобу відповідно до пункту 20 Постанови Кабінету міністрів Україна №1455 від 29.12.2021 року Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, та пункту 3, пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів № 1456 від 29.12.2021 року Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану помітив, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ALFA ROMEO STELVIO з державним номерним знаком НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом на 1 рік постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/12748/25 від 20.08.2025 року. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Ксенжик Костянтин Вікторович подав апеляційну скаргу. Постановою Одеського апеляційного суду від 17.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 року без змін. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.1 а) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поліцейський виніс постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 6988474 від 08.04.2026 року та наклав стягнення на позивача відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови серії ЕНА № 6988474 від 08.04.2026 року копію постанови позивач отримав на місці під підпис.

Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеними компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписами з нагрудного відео-реєстратора інспектора. На відеозаписі з бодікамери 470801 на 10:13:43 хв. поліцейський на блок посту зупиняє транспортний засіб ALFA ROMEO STELVIO з державним номерним знаком НОМЕР_1 , представляється, та попросить документи водія на перевірку зазначені в п. 2.1 ПДР України та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу про пред`явлення документів для встановлення його особи, спеціального права на керування даним видом транспортного засобу. На відеозаписі з бодікамери 470801 на 10:14:31 хв. поліцейський під час перевірки документів через базу ІПНП встановив, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ALFA ROMEO STELVIO з державним номерним знаком НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом на 1 рік Постановою Приморського районного суду м. Одеси № 522/12748/25 від 20.08.2025 року. На відеозаписі з бодікамери 470801 на 10:14:57 хв. поліцейський надав водію інформацію про те, що він позбавлений права керування на 1 рік постановою Приморського районного суду м. Одеси № 522/12748/25 від 20.08.2025 року за ст. 130 КУпАП, на що водій відповів, так, ст.130 КУпАП була. На відеозаписі з бодікамери 470801 на 10:15:10 хв. позивач стверджує, «що справа за ст. 130 КУпАП була в Приморському суді, а потів була апеляція». Водій на місці, через застосукок «ДІЯ» був ознайомлений з рішенням першої інстанції та Постановою Одеського апеляційного суду від 17.09.2025 року де зазначено, що його позбавлено права керування. Після чого водій погодившись з порушенням, запропонував поліцейському домовитись (10:16:36 хв.) На відеозаписі з бодікамери 470801 на 10:50:13 хв. водію було повідомлено, що на нього буде винесена постанова за ч.4 ст. 126 КУпАП. Позивача було ознайомлено з його правами, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На відеозаптсі з бодікамери 470801 на 10:03:20 хв. за результатами розгляду справи було винесено постанову ЕНА № 6988474 про накладення адміністративного стягнення, водія було ознайомлено зі змістом постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП та під підпис вручено її копію.

Таким чином, на думку відповідача, постанова серії ЕНА № 6988474 від 08.04.2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню. З урахуванням наведеного вище, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».

Відповідно до ч. 2 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з постанови ЕНА №6988474 від 08.04.2026 року, така була складена інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській лейтенантом поліції Поліщуком Олександром Миколайовичем відносно громадянина ОСОБА_1 , в тому що, 08.04.2026 року о 10:13:44 на трасі Н-24 221 км+263м водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Альфа Ромео Стельвіо д.н. НОМЕР_1 при цьому будучи позбавленим права керування транспортним засобом терміном на 1 рік рішенням Приморського районного суду м. Одеса у справі №522/12748/25 від 17.09.2025 року чим порушив п.2.1.а ПДР за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП та наклав стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн.

Також в постанові ЕНА №6988474 від 08.04.2026 року (пункт 5) зазначено, що дана подія фіксувалася на нагрудний відео реєстратор 470801.

Також в постанові ЕНА №6988474 від 08.04.2026 року містяться підписи позивача - ОСОБА_1 про роз`яснення останньому прав за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП, а також про вручення копії постанови.

Судом встановлено, що Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20.08.2025 року у справі №522/12748/25 було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ грн. на користь держави України, та позбавлено його права керування транспортними засобами на строк один рік.

При цьому, постановою Одеського апеляційного суду від 17.09.2025 у справі №522/12748/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ксенжик Костянтин Вікторович, залишено без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2025 року залишено без змін.

Таким чином, на момент на момент винесення оскаржуваної постанови ЕНА №6988474 від 08.04.2026 року позивач ОСОБА_1 , був позбавлений права керувати транспортними засобами постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20.08.2025 року у справі №522/12748/25.

При цьому судом приймаються до уваги надані відповідачем докази, а саме відеозаписи з бодікамери 470801, якими підтверджується вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки фіксування вказаної події, як зазначено вище, здійснювалося на нагрудний відеореєстратор 470801, про що і зазначено в пункті 5 оскаржуваної постанови ЕНА №6988474 від 08.04.2026 року.

Крім того, судом відхиляються аргументи позивача, про безпідставну зупинку позивача, оскільки така була здійснена у відповідності до вимог пункту 20 Постанови Кабінету міністрів Україна №1455 від 29.12.2021 року Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, та пункту 3, пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів № 1456 від 29.12.2021 року Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Також судом не приймаються до уваги аргументи позивача про необізнаність з Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20.08.2025 року у справі №522/12748/25 та постановою Одеського апеляційного суду від 17.09.2025 у справі №522/12748/25, оскільки саме ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Ксенжик К.В., оскаржив в апеляційному порядку Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 20.08.2025 року у справі №522/12748/25 та відповідно знав про розгляд його справи судом та мав вільний та повний доступ до зазначених судових рішень.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Разом з тим, частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, законодавством обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення позивачем надано не було. Підтвердження наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність належними і допустимими доказами доведено не було.

Таким чином, дослідивши оскаржувану постанову, судом встановлено що вона відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України, а позивач порушив вимоги підпункт "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.

Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

Частиною шостою статті 157 КАС України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 122, 139, 143, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Постанову ЕНА №6988474 від 08.04.2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ст. 126 ч. 4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 гривень, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Саламатін О.В.