Рішення № 136144495, 14.04.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5254/25

Провадження № 2/488/1137/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через свого представника Усенко М.І., звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 455931 від 20.10.2022 року у розмірі 16 504,34 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1999,99 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 14 504,35 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Вимоги позову обґрунтовує тим, що 20.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 455931 відповідно до умов якого первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» надав ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 2000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало для ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2000 грн. на строк визначений умовами кредитного договору, при цьому, відповідач не виконала свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, не сплачувала процентів за користування кредитом.

01.02.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № 01022024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 455931 від 20.10.2022 року.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 16 504,34 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 1999,99 грн.; заборгованість за відсотками - 14 504,35 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.12.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача просив про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, судом про дату і час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. У поштових повідомленнях від 29.01.2026, 16.02.2026 та 31.03.2026 року листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 20.10.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 455931, відповідно до якого товариство надало позичальнику кредит у сумі 2 000,00 грн строком на 365 днів із встановленням періодичності сплати процентів кожні 30 днів.

Згідно з умовами договору, проценти за користування кредитними коштами нараховуються за стандартною ставкою 2,2% на день, яка застосовується протягом строку кредитування, визначеного п. 1.4 цього Договору (п.п. 1.5.1 Договору).

Сторони погодили, що відповідач як позичальник зобов`язаний здійснювати сплату процентів кожні 30 днів. Конкретні строки (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графіку платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору (п. 1.4 Договору).

Також сторони передбачили, що кредит надається у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Окрім зазначеного, договором врегульовано й інші умови, зокрема порядок його укладення, механізм повернення кредитних коштів, права та обов`язки сторін, а також відповідальність сторін.

Згідно з п. 9.8 кредитного договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства. Клієнт підтверджує, що до укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Того ж дня, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 підписали додаток № 1 до договору (графік платежів), відповідно до якого погодили суму для погашення заборгованості та дати платежів, а також паспорт споживчого кредиту, в якому наведено, зокрема, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту тощо.

В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 455931, була ідентифікована товариством. Акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором «А759» 20.10.2022 року за номером телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», станом на 01.02.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 16 504,34 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 504,35 грн. - заборгованість за відсотками.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 2000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується інформаційним листом №20251020-1523 від 20.10.2025 року, наданим ТОВ «ПЕЙТЕК», згідно якого 20.10.2022 року о 09:31:25 на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було перераховано кошти в сумі 2000 грн.

Окрім того, 03.12.2025 року ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва за клопотанням представника позивача було витребувано докази у справі від АТ КБ «Приват Банк».

01.04.2026 року до суду надійшли витребувані докази, з яких встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Повідомлено, що клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 26-04-2022 р., окрім того, повідомлено, що по раханку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 2000 UAH за період 20.10.2022-20.10.2022р.: від 20.10.2022р.

01 лютого 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 01022024, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

01 лютого 2024 року між тими самим сторонами було підписано акт приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року. Також позивачем надано до суду платіжну інструкцію № 74875 від 01/02/2024 року на підтвердження оплати за відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1999,99 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 14 504,35 грн., а тому суд приходить до висновку що вимоги позивача є доведеними та підлягають задоволенню в розмірі 16 504,34 грн.

Згідно з статтею 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн., а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Окрім заборгованості за кредитним договором, позивач також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

З огляду на це, суд вважає за необхідне зазначити, що до витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, розподіляються між сторонами також на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу представник позивача - адвокат Усенко М.І. подав суду Договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт №862 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 10.11.2025 р.; Детальний опис наданих послуг від 10.11.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 року.

З урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, а також враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено повністю, доказів неспівмірності цих витрат суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 504,34 грн., з яких: 1999,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 504,35 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса:, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ: 35234236, МФО: 300614, рахунок № НОМЕР_6 в АТ Креді Агріколь Банк, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська