Рішення № 136144453, 01.05.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1325/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 травня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої- судді Єгорової Н.І.,

при секретареві Маковецькій Л.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду с.Доманівка, в режимі відеоконференції за участі відповідача, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15.09.2022 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №413922, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в кредит в сумі 2300 грн, на умовах визначених кредитним договором. Відповідно до умов договору позикодавець зобов"язався надати кошти в кредит на умовах строковості та оплатності, а споживач зобов`язався повернути кошти , сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Договір укладено в електронній формі відповідно до ст. 12 «ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом його підписання відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до умов договору споживач зобов`язався у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором (п. 4.4 договору). Однак, відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла коредитна заборгованість.

01.02.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 01022024. Відповідно до умов цього договору ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №413922 від 15.09.2022.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 20516 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2300 грн; заборгованість за процентами в розмірі 18216 грн, , а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Враховуючи ,що заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши суду, що він дійсно отримав кошти в кредит та своєчасно їх не повернув. Однак, відповідач вважає, що ТОВ, в якому він брав кредит неправомірно визначило розмір відсотків за користування кредитом в розмірі 2,20%, що є значно завищенним і суперечить вимогам закону. Просить зменшити розмір відсотків за користування кредитом та не стягувати витрати на правничу допомогу.

Представником відповідача адвокатом Січеславським І.А. подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив проти задоволення позову. Зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано жодних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували нарахування за кредитним договором №413922 від 15.09.2022, а також видачу кредитних коштів позичальнику первісним кредитором відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, на думку представника відповідача, позивач не надав належних доказів отримання відповідачем грошових коштів за вказаним кредитним договором.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.09.2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 413922 від 15.09.2022 , згідно з умовами якого відповідач отримав кошти в кредит в сумі 2300 грн., строком на 365 днів, зі сплатою процентів 2,2% в день, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Договір укладено в електронній формі і підписано споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Споживач ОСОБА_1 був ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені умови надання, користування та повернення кредиту, строк кредитування, процентна ставка за користування кредитом, загальні витрати, про що свідчитиь електронний підпис споживача під даним документом.

Крім того, до договору про надання споживчого кредиту, долучено графік платежів та реквізити для оплати, з якими також був ознайомлений споживач, про що свідчить електронний підпис відповідача.

Позикодавець виконав свої зобов"язання щодо надання коштів в кредит, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок, що підтверджується повідомленням АТ "Універсал Банк" на ухвалу суду. Відповідно до даного повідомлення на ім"я ОСОБА_1 банком емітовано банківську карту НОМЕР_1 та 15.09.2022 здійснено транзакцію в сумі 2300 грн.

Відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов"язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість. Згідно дослідженого судом розрахунку заборгованості, здійсненого станом на 01.02.2024, за період з 15.09.2022 по 10.09.2023, відповідачем не внесено жодного платежу по поверненню кредиту. Відповідач не заперечував проти того, що жодного платежу не вносив, пояснивши, що не мав матеріальної можливості.

01.02.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу №01022024, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 413922 від 15.09.2022.

Із витягу з реєстру боржників до Договору факторингу вбачається, що сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором становить 20516грн., з них: заборгованість за тілом кредиту - 2300 грн, заборгованість за процентами - 18216 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Із матеріалів справи вбачається, що фінансова установа виконала свої зобов`язання за договором позики, надавши відповідачеві кредитні кошти, що підтверджено письмовими доказами та проти чого не заперечує відповідач ОСОБА_1 ..

Однак, в порушення умов договору позики, відповідач свої зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 18216грн. сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач ОСОБА_1 вважає розмір відсотків за користування кредитом значно завищений та такий, що суперечить вимогам закону. Однак, суд не погоджується з думкою відповідача. Відповідач самостійно обрав фінансову установу для укладення кредитного договору. Ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, умовами договору про надання коштів на умовах спорживчого кредиту та погодився з такими умовами, поставивши електронний підпис під зазначеними документами, що не суперечить вимогам ст.627, 1048 ЦК України. Розмір заборгованості про процентам за користування кредитом розрахований в межах строку дії договору, а тому підстав для його зменшення у суда не має.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8000 грн. Відповідач просить відмовити у задоволенні даної вимоги, посилаючись на те, що він також звертався за правовою допомогою і витратив на це певні кошти.

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи( категорія малозначності) , співмірність ціни позову до розміру гонорару адвоката, невеликий обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними , а тому підлягають зменшенню..

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 4000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості - задовольнити частково. .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх код 35234236) заборгованість за кредитним договором № 413922 від 15.09.2022 у розмірі 20516, з них: заборгованість за тілом кредиту - 2300 грн, заборгованість за процентами -18216 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх код 35234236) судові витрати у виді судового збору у сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

суддя : Н. І. Єгорова