Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 27.04.2026
Справа № 334/9186/25
Провадження № 2/334/584/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Комунального підприємства «Водоканал» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення, -
ВСТАНОВИВ:
30.10.2025 року до суду надійшла позовна заява КП «Водоканал» ЗМР до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення.
В позові посилалися на те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносить не в повному обсязі, тому за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року утворилась заборгованість в сумі 8758,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Оскільки відповідачі не зверталися до позивача з питання переоформлення особистого рахунку, в розрахунку вказано, що особистий рахунок № НОМЕР_1 оформлений на ім`я ОСОБА_4 .
Рішення Запорізької міської ради №546 від 28.10.1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» є актом органу місцевого самоврядування, який є обов`язковим для виконання на території м. Запоріжжя та є підставою для виникнення правовідносин між КП «Водоканал» та споживачами по водопостачанню та водовідведенню.
01.03.2022 року на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» http://www.vodokanal.zp.ua було розміщено текст публічного договору приєднання.
Відповідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022 року) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Таким чином з 01.04.2022 року за зазначеною адресою укладено публічний договір.
Прохали стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 борг у розмірі 8758,88 грн. за спожиту воду і послуги водовідведення на користь КП «Водоканал», судові витрати віднести на відповідачів на загальну суму 3028 грн.
06.11.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28.11.2025 року до суду звернулася ОСОБА_3 з відзивом на позов, в якому посилалася на те, що отримала копію позовної заяви 20.11.2025 року, тому подає відзив у встановлений процесуальний строк.
Відповідачі не є належними, оскільки фактично не проживали в Україні: згідно з відповідями Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 виїхала з України 10.03.2022 року та жодного разу не поверталась; ОСОБА_2 виїхала 12.10.2022 року та також не поверталась. Після виїзду вони постійно проживають на території Королівства Іспанія, про що свідчать документи NIE, Certificado de Empadronamiento. Таким чином, з 2022 року вони фізично були відсутні в Україні, не мали доступу до квартири та не могли споживати послуги водопостачання. Позивач не подав жодного доказу протилежного. Факт відсутності проживання означає відсутність статусу споживачів у розумінні ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги», а отже відсутність підстав для їх відповідальності.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 оформлено на померлу особу ОСОБА_4 , який помер у 2016 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Позивач не здійснив переоформлення особового рахунку та не встановив реальних споживачів послуг. Нарахування на особу, яка померла, та залучення до справи третіх осіб без доведення їхнього статусу споживачів є порушенням ст.12 Закону «Про ЖКП» та суперечить базовим принципам виникнення зобов`язань.
Відсутність договірних відносин: позивач не надав: підписаного договору; заяви на приєднання; будь-якого документу, який підтверджує виникнення зобов`язальних правовідносин; доказів направлення чи акцепту договору. Доданий типовий договір 2022 року є формуляром, не містить підписів чи даних сторін і не відповідає вимогам ст. 205207 ЦК України щодо укладення договору. За відсутності договору між сторонами зобов`язання щодо сплати послуг не виникають.
Позов подано з пропуском строку позовної давності: позивач вимагає стягнення заборгованості, що виникла починаючи з 20192020 років. Позов подано у жовтні 2025 році, тобто з порушенням строку позовної давності більш ніж удвічі. У зв`язку з цим вимоги позивача щодо періоду понад 3 роки підлягають відхиленню.
Відсутні докази фактичного надання послуг: позивач не надав: актів зняття показників лічильників, контрольних актів, актів відключення / підключення, доказів доступу до квартири, доказів реального споживання. Формальні розрахунки, не підтверджені актами чи показниками, не є належним доказом.
Вимоги про встановлення персональних даних є неправомірними: просити суд встановити ІПН, дату народження та інші персональні дані у межах позову про стягнення боргу є неправомірним та суперечить ст.11 Закону «Про захист персональних даних».
Прохала виключити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з числа відповідачів як неналежних; у разі відмови відмовити у задоволенні позовних вимог повністю щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; застосувати позовну давність строком у 3 роки та відмовити у стягненні нарахувань, що виходять за межі цього строку.
04.12.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 з клопотанням про витребування доказів, в якому прохала витребувати у Департаменті адміністративних послуг ЗМР інформацію про зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 фізичних осіб та їх персональні дані, а саме: прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) фізичних осіб.
14.01.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 з запереченнями на клопотання, в яких прохала залишити клопотання ОСОБА_3 про виключення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зі складу відповідачів без задоволення.
15.01.2026 року до суду звернувся представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 з клопотанням про витребування доказів, в якому прохала витребувати відомості з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
15.01.2026 року ухвалою суду витребувано з Департаменту реєстраційних послуг ЗМР відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано з Департаменту адміністративних послуг ЗМР інформацію про зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 фізичних осіб та їх персональні дані, а саме: прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) фізичних осіб.
05.02.2026 року Департамент адміністративних послуг ЗМР на виконання ухвали суду від 15.01.2026 року повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.01.1993 по теперішній час; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 29.11.2013 по теперішній час; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 16.12.2015 по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28.10.2004 по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 25.06.2002 по теперішній час; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 15.08.2019 по теперішній час: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 07.09.2011 по теперішній час. Згідно розпорядженням Голови районної адміністрації ЗМР по Дніпровському району від 22.12.2022 №439р, №440р за вказаною адресою закріплено право користування житлом за дітьми, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості щодо рнокпп містяться в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, розпорядником якого є Державна податкова служба України. Надали інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.01.2026 № 462219671.
26.02.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 з клопотанням про витребування доказів, в якому прохала витребувати у ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» інформацію про право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
26.02.2026 року ухвалою суду витребувано з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» інформацію про право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
16.03.2026 року ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали суду від 26.02.2026 року повідомило, що БТІ не має доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а так само до Реєстру прав власності на нерухоме майно, тому позбавлені можливості надати інформацію про реєстрацію права власності.
14.04.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача за довіреністю Барчишена Г.В. з додатковими поясненнями, в яких посилалися щодо належних відповідачів та оформлений особовий рахунок на померлу особу: відповідачі в період, охоплений позовними вимогами, були та є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а отже є належними відповідачами. Обов`язок щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення встановлено на підставі закону і поширюється на всіх повнолітніх осіб, що зареєстровані чи проживають за вказаною адресою, а також є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-якого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом. Посилання на те, що позивачем було порушено вимоги законодавства через те, що не переоформив особовий рахунок на іншу особу, суперечить нормам законодавства, оскільки згідно п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» саме на споживачів покладено обов`язок надавати інформацію щодо кількості зареєстрованих осіб та про зміну власника. Відповідачі не зверталися до КП «Водоканал» щодо питання переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 на іншого споживача, про що було зазначено в позовній заяві.
Щодо відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення: правовідносини між КП «Водоканал» та споживачами виникли на підставі акту органу місцевого самоврядування, який є обов`язковим до виконання на території м. Запоріжжя. Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, тобто не є підставою для невиконання зобов`язань. Відсутність письмової форми договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення між КП «Водоканал» та споживачами до укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання (тобто до 01.04.2022 року) не спростовує наявність фактичних правовідносин між вказаними суб`єктами.
Щодо позовної давності: вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності. За наданим позивачем розрахунком протягом всього періоду відповідачами здійснювались платежі на загальну суму 405,62 грн. (в лютому 2020 року 122,60 грн. та в березні 2021 року 283,02 грн.). Таким чином, відповідачі протягом всього періоду заборгованості здійснювали періодичні платежі на погашення заборгованості, що свідчить про визнання боргу перед позивачем та факту отримання послуги в повному обсязі та належної якості. Таким чином, строк позовної давності не є пропущеним.
Щодо персональних даних: оскільки дана інформація необхідна для здійснення правосуддя та виконання повноважень, передбачених законом, вона є законною, оскільки здійснюється на підставі п.2-6 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист персональних даних» для виконання правосуддя.
Щодо нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення: для обліку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_4 . У період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 здійснювались за обсягами визначеними за показаннями двох вузлів розподільного обліку встановлених за зазначеною адресою, нарахування за послугу з централізованого водовідведення гарячої води здійснювались на підставі інформації про обсяг спожитої гарячої води, що надавалась Концерном «Міські теплові мережі». Вузли розподільного обліку встановлено з 01.03.2003 року, остання повірка 03.10.2019 року. Саме на відповідачів, як споживачів комунальних послуг, покладено обов`язок щомісяця передавати покази лічильника, однак враховуючи те, що відповідачі свої обов`язки виконували не належним чином не надаючи показники приладу обліку щомісяця, КП «Водоканал» періодично здійснював перерахунок нарахувань за надання послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням наданих показань приладу обліку відповідачами, а саме: в період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року показання вузлів розподільного обліку споживачем надавались не щомісяця, нарахування по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснювались відповідно ст.11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а саме: у вересні 2020 року показання приладів обліку не надавались, після надання у жовтні 2020 року показань приладів обліку води здійснено перерахунок за період з вересня 2020 року по жовтень 2020 року; у січні 2021 року показання приладів обліку не надавались, після надання у лютому 2021 року показань приладів обліку води здійснено перерахунок за період з січня 2021 року по лютий 2021 року; у червні та липні 2021 року показання приладів обліку не надавались, після надання у серпні 2021 року показань приладів обліку води здійснено перерахунок за період з червня 2021 року по серпень 2021 року; у грудні 2021 року та січні 2022 року показання приладів обліку не надавались, після надання у лютому 2022 року показань приладів обліку води здійснено перерахунок за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року; у березні 2022 року та квітні 2022 року показання приладів обліку не надавались, після надання у травні 2022 року показань приладів обліку води здійснено перерахунок за період з березня 2022 року по травень 2022 року; у період з серпня 2022 року по серпень 2023 року показання приладів обліку не надавались, після зняття контрольних показань представником КП «Водоканал» у вересні 2023 року здійснено перерахунок за період з серпня 2022 року по вересень 2023 року; у період з жовтня 2023 року по листопад 2024 року показання приладів обліку не надавались, після надання у грудні 2024 року показань приладів обліку води здійснено перерахунок за період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року.
Вважають доводи відповідача необґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
27.04.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, подали заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити.
27.04.2026 року в судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, подала відзив на позов.
27.04.2026 року в судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.
27.04.2026 року в судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Водоканал» ЗМР, ЄДРПОУ 03327121, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая буд.61, здійснює такі види діяльності, зокрема: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Згідно статутних документів основним видом діяльності КП «Водоканал» є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя та області питної води та водовідведення, тому позивач в силу закону є виконавцем комунальних послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована з 28.10.2004 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1955651 від 31.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрована з 05.01.1993 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 03.11.2025 року.
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстрована з 25.06.2002 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 03.11.2025 року.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають на території Королівства Іспанія, про що свідчать копії документів NIE, Certificado de Empadronamiento, згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 24.11.2025 року ОСОБА_3 виїхала з України 10.03.2022 року; згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 20.11.2025 року ОСОБА_2 виїхала з України 12.10.2022 року.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_5 від 22.04.1998 року, виданого Ленінською районною радою м. Запоріжжя, квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності на ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.01.1993 по теперішній час; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 29.11.2013 по теперішній час; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 16.12.2015 по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28.10.2004 по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 25.06.2002 по теперішній час; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 15.08.2019 по теперішній час; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 07.09.2011 по теперішній час, що підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 05.02.2026 року.
Рішення Запорізької міської ради №546 від 28.10.1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» є актом органу місцевого самоврядування, який є обов`язковим для виконання на території м. Запоріжжя та є підставою для виникнення правовідносин між КП «Водоканал» та споживачами по водопостачанню та водовідведенню.
01.03.2022 року на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» http://www.vodokanal.zp.ua було розміщено текст публічного договору приєднання до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та централізованого водовідведення.
Відповідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022 року) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином, з 01.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 укладено публічний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та централізованого водовідведення.
Відповідно довідки КП «Водоканал» по особовому рахунку № НОМЕР_1 квартиронаймач ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість до стягнення за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року: холодне водопостачання 3749,16 грн.; холодне водовідведення 2026,94 грн.; гаряче водовідведення 1971,80 грн.; абонентське обслуговування з централізованого водопостачання 506,17 грн.; абонентське обслуговування з централізованого водовідведення 504,81 грн.; всього в сумі 8758,88 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 зареєстровано на ОСОБА_4 (квартиронаймач), зареєстровано 7 осіб, за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року нараховано 9164,50 грн., зараховано в оплату поточного періоду 405,62 грн., заборгованість становить в сумі 8758,88 грн.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 06.02.2016 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:
Відповідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Стаття 64 ЖК України визначає, що члени сім`ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з договору найму житлового приміщення.
Відповідно ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення і водовідведення; раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньо будинкових мереж та обладнання; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.
Згідно ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з … постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого водовідведення …
Згідно ч.1 ст.6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно ч.2 ст.6 цього Закону виконавцями комунальних послуг є: 5) послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Згідно ч.2 ст.7 цього Закону індивідуальний споживач зокрема зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч.1,3 ст.9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно ч.1,2 ст.12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Згідно п.1 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
Згідно п.5 вказаних Правил послуги надаються споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуг, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про житлово-комунальні послуги (далі - договір), та вимогами цих Правил.
Згідно п.14 вказаних Правил надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Згідно п.32 вказаних Правил вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами.
Згідно п.37 вказаних Правил розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Відповідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, який є виконавцем комунальних послуг, зокрема централізованого водопостачання та водовідведення, з позовом до відповідачів, які відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами комунальних послуг, зокрема централізованого водопостачання та водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , з вимогою про стягнення на його користь боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року в сумі 8758,88 грн.
Суд не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що позивач не здійснив переоформлення особового рахунку та не встановив реальних споживачів послуг, так як особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито на ім`я ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 - оскільки згідно п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що відповідачі є неналежними - оскільки відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є співвласниками даної квартири, а отже в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а отже є належними відповідачами. При цьому, обов`язок щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення поширюється на всіх повнолітніх осіб, що зареєстровані чи проживають за вказаною адресою, а також є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-якого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на відсутність договірних відносин оскільки правовідносини між КП «Водоканал» та споживачами виникли на підставі акту органу місцевого самоврядування, який є обов`язковим до виконання на території м. Запоріжжя. Факт відсутності підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, не спростовує наявність фактичних правовідносин між сторонами та не є підставою для невиконання зобов`язань.
Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на відсутність доказів фактичного надання послуг оскільки нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснювались за обсягами визначеними за показаннями двох вузлів розподільного обліку встановлених за зазначеною адресою, нарахування за послугу з централізованого водовідведення гарячої води здійснювались на підставі інформації про обсяг спожитої гарячої води, що надавалась Концерном «Міські теплові мережі». Вузли розподільного обліку встановлено з 01.03.2003 року, остання повірка 03.10.2019 року. Саме на відповідачів, як споживачів комунальних послуг, покладено обов`язок щомісяця передавати покази лічильника, однак враховуючи те, що відповідачі свої обов`язки виконували не належним чином не надаючи показники приладу обліку щомісяця, КП «Водоканал» періодично здійснював перерахунок нарахувань за надання послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням наданих показань приладу обліку відповідачами.
Тому, суд доходить висновку, що відповідачі, як співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами комунальних послуг, зокрема централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно Закону «Про житлово-комунальні послуги», в порушення умов Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та централізованого водовідведення, не сплачували в повному обсязі за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення, в результаті чого за споживачами по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 обліковується борг за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року в сумі 8758,88 грн., який на час розгляду справи судом не погашений.
Отже, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Однак, відповідачем ОСОБА_3 заявлено про застосування позовної давності.
Відповідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статей 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Відповідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно п.12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12, набрав чинності 02.04.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин.
Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 360 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651, карантин скасовано.
Крім того, відповідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (на час звернення до суду) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З 24.02.2022 року в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 року (з наступними змінами).
З 04.09.2025 року перебіг позовної давності відновлено згідно з Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Таким чином, строк позовної давності переривався та розпочинав свій перебіг заново, з 02.04.2020 року строк позовної давності продовжився у зв`язку з карантином, а з 24.02.2022 року строк позовної давності зупинився у зв`язку з воєнним станом в Україні.
Крім того, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року сплачувались кошти в рахунок сплати за централізоване водопостачання та водовідведення, а саме: лютий 2020 року в сумі 122,60 грн., березень 2021 року в сумі 283,02 грн., що згідно ч.1 ст.264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності.
Отже, позивачем строк позовної давності не пропущено, а тому заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.
Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача солідарно заборгованість за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року в розмірі 8758,88 грн.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відзив на позов не подали, будь-яких заперечень не заявили.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).
Таким чином, всебічне дослідження усіх обставин справи та наданих доказів, дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню, як такий, що підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 141, 258-259, 264-265, 268, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 256-267, 526, 610, 611, 901 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Комунального підприємства «Водоканал» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_4 , на користь Комунального підприємства «Водоканал» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 03327121) заборгованість за централізоване водопостачання і водовідведення за період з 01.05.2019 року по 31.12.2024 року в розмірі 8758,88 грн. (вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_4 , на користь Комунального підприємства «Водоканал» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 03327121) витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 01 травня 2026 року.
Суддя: С.М. Телегуз
Судове рішення № 136144013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 27.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/9186/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: