Ухвала суду № 136141980, 27.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4415/25 1-кс/335/1453/2026

27 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника (скаржника) адвоката ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025082060000109 від 24.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на бездіяльність старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження №12025082060000109 від 24.01.2025. В обґрунтування скарги зазначив, що 22 квітня 2026 року слідчим відділом Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №12025082060000109 віл 25 січня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

22.04.2026 року приблизно о 16 год. 00 хв. захисником подано через канцелярію Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області три клопотання в рамках кримінального провадження №12025082060000109, які були зареєстровані 22.04.2026 під № 30525-2026 (212219), № 30530-2026 (212228), № 30518-2026 (212198). Необхідність складання вказаних клопотань викликано тим, що підозрюваним 21.04.2026 повідомлено про підозру (змінено підозру).

Перебуваючи в приміщені Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області захисник підозрюваних зателефонував слідчій ОСОБА_4 та повідомив про надання клопотань і необхідність зустрічі з його клієнтом ОСОБА_5 , який перебував у кабінеті слідчого на той час. У зустрічі з ОСОБА_5 слідчим йому було відмовлено.

Разом із тим, того ж дня (22.04.2026), від ОСОБА_6 захиснику стало відомо, що слідча ОСОБА_4 приїжджала до нього додому о 18-30 год. та примушувала підписати якість документи без участі адвоката. Про зміст документу останньому не відомо. Про цю дію слідча захисника не повідомляла та на проведення її не запрошувала, таким чином, на переконання скаржника, слідча порушила право на захист ОСОБА_6 23.04.2026 при перегляді електронної пошти скаржник знайшов два повідомлення (відправник слідча ОСОБА_4 документи скановані, без електронного підпису) про завершення досудового розслідування, за підписом прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 , щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вказані повідомлення надійшли о 20-19 годин та 20-22 години 22.04.2026. Таким чином, вони були подані після реєстрації клопотань, про які захисник повідомляв слідчу ОСОБА_4 .

Далі у скарзі заявник зазначив, що слідча ОСОБА_4 надсилаючи повідомлення про завершення досудового розслідування не розглянула клопотання захисника, чим порушила права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на захист.

Просив, визнати бездіяльність слідчого СВ ВП 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 щодо порушення вимог ст. 220 КПК України з не розгляду клопотання захисника протиправною. Визнати бездіяльність слідчого СВ ВП 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 щодо порушення вимог ст. 290 КПК України, оскільки повідомлення про завершення досудового розслідування оголошено без виконання вимог ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання захисника, протиправною. Зобов`язати слідчого СВ ВП 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у встановлений законодавством строк виконати вимоги ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання захисника та повідомити про завершення досудового розслідування з дотриманням вимоги ст. 290 КПК України.

Для належного розгляду скарги слідчим суддею було зобов`язано старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 надати для дослідження матеріали кримінального провадження № 12025082060000109 від 24.01.2025 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КПК України в межах розглядуваної скарги.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу. В своїх поясненнях він зазначив, що в даному кримінальному провадженні ним здійснюється захист підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Останнім було повідомлено про змінену підозру 21.04.2026. В цей же час він особисто повідомив старшого слідчого ОСОБА_4 про надання клопотань про проведення додаткових слідчих дій та про ініціювання питання щодо продовження строку досудового розслідування. Слідчий відмовилася приймати такі клопотання безпосередньо в СІЗО, де утримується ОСОБА_5 . Через це він 22.04.2026 прибув до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та подав зазначені клопотання через канцелярію. Разом з тим, 22.04.2026 слідчим було вручено його підзахисним повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження. Таке вручення відбувалося з порушенням вимог діючого законодавства. При цьому, він вважає, що вручення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження є по своїй суті слідчою дією. Далі зазначив, що не заперечує, що на його електронну пошту надійшло з електронної пошти гр. ОСОБА_4 повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, з якими він зміг ознайомитися лише 23.04.2026. Засобами поштового зв`язку він їх отримав лише 24.04.2026. Тому, прибути до слідчого 23.04.2026 він не міг. Також йому було надано слідчим постанова від 23.04.2026 про відмову в задоволенні його клопотань, з якими він звернувся 22.04.2026. Зазначена постанова, на переконання скаржника, ухвалена слідчим вже за межами досудового розслідування і слідча не мала права її виносити. Бездіяльність слідчого полягає в тому, що вона не розглянула клопотання захисника у строки, передбачені ст. 220 КПК України. Просив скаргу задовольнити.

В судовому засіданні слідча ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Вважала, що адвокат не погодився ухваленою нею постановою від 23.04.2026, яка була винесена в межах строків, визначених ст. 220 КПК України. Додатково зазначила, що за дорученням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадження, нею 22.04.2026 було вручено підозрюваним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження. Таке ж повідомлення, цього ж дня, нею було скеровано на електронну пошту їх захиснику адвокату ОСОБА_3 . Останнього було запрошено разом з його підзахисними до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області на 23.04.2026 задля ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України. Також, 23.04.2026 їй було передано для розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 від 22.04.2026. Надходження клопотань в її провадження лише 23.04.2026 було обумовлено порядком ведення документообігу у ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та містило резолюцію її керівника. Цього ж дня зазначені клопотання нею були розглянуті, про що винесена відповідна постанова.

Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, надані матеріали кримінального провадження № 12025082060000109 від 24.01.2025 в межах скарги, вислухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що старшим слідчим СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082060000109 від 24.01.2025 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КПК України.

Адвокат ОСОБА_3 , на підставі відповідних ордерів, в зазначеному кримінальному провадженні здійснює захист підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

30.01.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за попередньою кваліфікацією, передбаченою ч. 5 ст. 190 КК України.

25.03.2026 останнім було вручено змінену підозру та продовжено строк досудового розслідування на три місяці.

Наразі строк досудового розслідування встановлений до 30.04.2026.

22.04.2026 старшим слідчим СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , за дорученням прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 від 22.04.2026, в присутності двох понятих, було вручено підозрюваним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлення про завершення досудового розслідування.

Цього ж дня, близько 20.20 год., таке повідомлення було надіслано на електронну пошту захиснику адвокату ОСОБА_3 . Зазначене також підтверджується змістом скарги, де зазначено, що скаржник отримав на свою електронну пошту 22.04.2026 о 20.19 год. та 20.22 год. повідомлення про завершення досудового розслідування, з якими він ознайомився 23.04.2026 при перегляді вхідної кореспонденції у своїй скринці.

Разом з тим, 22.04.2026 в робочий час ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, захисник підозрюваних адвокат ОСОБА_3 подав до канцелярії цієї установи три клопотання, які були зареєстровані за вхідними номерами: 30518-2026; 30525-2026; 30530-2026. Клопотання стосувалися проведення слідчих експериментів та ініціювання клопотання про продовження строків досудового розслідування.

22.04.2026 начальником ВП № 1 ЗРУН ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 надано вказівка шляхом проставлення відповідної резолюції заступнику начальника ВП № 1 начальнику слідчого відділення Роману Ногайцю щодо розгляду клопотання у встановленому порядку, відповідно до компетенції МВС та вимог законодавства.

В свою чергу, заступник начальника ВП № 1 начальник слідчого відділення ОСОБА_11 23.04.2026 передав клопотання захисника, з резолюцією щодо їх розгляду у встановлений законом строк, старшому слідчому СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 .

23.04.2026 старший слідчий СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 своєю постановою відмовила у задоволенні клопотань захисника-адвоката ОСОБА_3 , які ним були подані 22.04.2026 до канцелярії відділу поліції.

Згідно супровідних листів ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за вихідними номерами: 60328-2026; 60329-2026; 60340-2026 було направлено адвокату ОСОБА_3 копію постанови про відмову в задоволенні його клопотань для відома.

Зазначена копія постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотань отримана захисником підозрюваних-адвокатом ОСОБА_3 24.04.2026 та надана ним до суду при розгляді його скарги.

Відомостей про оскарження такої постанови слідчого слідчому судді не надано.

Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного розслідування.

Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Така бездіяльність передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

В ч. 1 ст. 303 КПК України зазначений перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Скаржник звернувся до слідчого суді зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в межах зазначеного кримінального провадження, яка полягає у нерозгляді його клопотань в кримінальному провадженні №12025082060000109 від 24.01.2025 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КПК України.

Вимоги даної скарги на бездіяльність слідчого входять в перелік процесуальних дій, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні та слідчий суддя уповноважений Кримінальним процесуальним кодексом України розглядати таку скаргу під час досудового розслідування.

Разом з тим, слідча суддя наголошує, що відповідно до ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування. Детектив Національного антикорупційного бюро України зобов`язаний виконувати доручення та вказівки тільки прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які надаються у письмовій формі. Невиконання детективом законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення детектива від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Зокрема, згідно ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За визначенням ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК).

Згідно ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Тобто, період з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування не включається. При цьому день такого направлення рахується у строк досудового розслідування.

Водночас суд зауважує, що відповідно до сталої практики ВС, факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту.

Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, передбаченою главою 6 КПК України, і полягає у повідомленні учасників кримінального провадження про певні факти та обставини, що вже відбулись або мають відбутися у майбутньому, зокрема, прийняті процесуальні рішення або заплановані чи вже проведені процесуальні дії.

За своєю суттю, повідомлення є інформаційним листом. Воно не може створювати або скасовувати юридичних фактів або подій, а також не несе жодних юридичних наслідків, крім наслідку інформування особи, якій воно направлено про зміст інформації, що у ньому викладена.

З аналізу зазначених положень кримінального процесуального закону вбачається, що повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в контексті ст. 290 КПК України є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.

Схожу правову позицію висловлено у постанові ККС ВС від 28 вересня 2022 року справі № 462/1930/21.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно у цьому кримінальному провадженні слідчою ОСОБА_4 були складені повідомлення про завершення досудового розслідування від 22.04.2026, які цього ж дня вручалися підозрюваному ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які від їх отримання відмовилися у присутності двох понятих, що засвідчено останніми на самих повідомленнях. Разом з тим, цього ж дня зазначені повідомлення слідчою були направлені на електронну пошту захиснику підозрюваних адвокату ОСОБА_3 , що останні не заперечувалося та такі ж обставини викладені у його скарзі.

Додатково повідомлення направлялися засобами поштового зв`язку 23.04.2026, про що надано експрес-накладну ТОВ «Нова Пошта» за № 59001633756426 та копії лицьового боку двох конвертів.

З огляду на встановлені обставини по справі, слідчий суддя звертає увагу на те, що повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів (відповідно до ст. 290 КПК України) це процесуальна дія, яка лише зупиняє перебіг строків розслідування на час ознайомлення з матеріалами, але не припиняє саму стадію досудового розслідування миттєво.

Ініціювання перед слідством проведення слідчих та процесуальних дій є однією з форм збирання доказів стороною захисту. Це дозволяє забезпечувати реалізацію принципів рівності та змагальності, а також ефективно здійснювати підготовку до захисту. У першу чергу це обумовлено тим, що захист позбавлений можливості самостійно проводити слідчі дії допити, обшуки тощо.

Відповідно до кримінального процесуального законодавства, стадія досудового розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Разом із тим КПК України, зокрема ст. 290, виділяє також поняття «завершення» досудового розслідування, що обумовлене відкриттям матеріалів для ознайомлення. Таким чином, етапами досудового розслідування є (1) «початок» внесення відомостей до ЄРДР, (2) «завершення» відкриття матеріалів для ознайомлення, (3) «закінчення» направлення обвинувального акта до суду або закриття кримінального провадження.

Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17 зазначила, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як вже зазначалося, то ст. 220 КПК України передбачає, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч.2 ст. 113 КПК).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК(в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як убачається із внесених змін, законодавець врахував частину наявної проблематики щодо застосування вказаної процесуальної норми, при цьому конкретизував те, що день прийняття відповідної постанови та день повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування включаються в строк досудового розслідування.

Направлення цього повідомлення входить у перелік тих процесуально-організаційних заходів, які у сукупності покликані планово забезпечити подальший доступ до матеріалів. Разом з тим, направлення або вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування із вказівкою дати, часу та місця ознайомлення, не слід розцінювати (тлумачити), як фактичне (реальне) забезпечення доступу до матеріалів досудового розслідування.

Забезпечення безпосереднього доступу до матеріалів досудового розслідування має бути максимально наближене до дня повідомлення про завершення досудового розслідування. Це також випливає зі змісту завдань кримінального провадження у частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК).

Разом з тим, проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб`єкти об`єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.

Таким чином, день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.

До такого висновку дійшла ОП ККС ВС у постанові від 24 жовтня 2022 року по справі № 216/4805/20 (провадження №

Як було встановлено слідчим суддею в судовому засіданні, то строки досудового розслідування в даному кримінальному провадженні визначені до 30.04.2026.

На час звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка надійшла до суду 23.04.2026, захисник підозрюваних адвокат ОСОБА_3 не подавав відомості про те, що він приступив до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в дату, яка була визначена слідчим у повідомленні про завершення досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що наявність повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів від 22.04.2026 з призначенням дати можливого ознайомлення учасників кримінального провадження на 23.04.2026, не свідчить про те, що строки досудового розслідування закінчилися.

Розгляд клопотань захисника, з якими він звернувся до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 22.04.2026, слідчим, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, 23.04.2026 відбулося в межах строків, визначених ст. 220 КПК України та не за межами досудового розслідування.

Разом з тим, в межах розгляду даної скарги, слідчим суддею не досліджується зміст та відповідність постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотань захисника від 23.04.2026, оскільки вона не є предметом оскарження.

Протиправна бездіяльність це форма правової поведінки, що полягає в пасивному невчиненні особою (фізичною чи юридичною) дій, які вона зобов`язана була і могла вчинити згідно з вимогами закону, інших нормативно-правових актів чи договору.

Таким чином, з врахуванням підстав та мотивів скарги, слідчий суддя не вбачає в цьому випадку допущення слідчим протиправної поведінки у формі бездіяльності.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що скарга на бездіяльність слідчого не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 303, 306-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025082060000109 від 24.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України -залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 30.04.2026 о 14.30 год..

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1