Ухвала суду № 136141354, 30.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3265/25

1-кп/522/9/26

УХВАЛА

29 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

перекладача - ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_15 про продовження строку застосованих запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , про продовження строку обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 62024150020000693 від 08.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 109 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України,

установив:

І. Суть питання, що вирішується.

На розгляді у Приморському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження за № 62024150020000693 від 08.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 109 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2026 року стосовно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.05.2026 без визначення розміру застави, та продовжено на два місяці обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до кожного з них окремо, строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про продовження строку обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою та про продовження строку обов`язків покладених на обвинувачених.

ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.

1. Клопотання прокурора.

Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_8 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку обов`язків передбачених ст.194 КПК України покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку обов`язків передбачених ст.194 КПК України покладений на обвинувачену ОСОБА_9 , 24.12.1971 року строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_9 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку обов`язків передбачених ст.194 КПК України покладений на обвинувачену ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_10 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку обов`язків передбачених ст.194 КПК України покладений на обвинувачену ОСОБА_11 , 19.04.1988 року строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_11 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку обов`язків передбачених ст.194 КПК України покладений на обвинувачену ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованого обвинувачення, а також продовження існуванням ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_12 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, та клопотання про продовження строку обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У своїх доводах захисник наголосив, що подане клопотання не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки сторона обвинувачення належним чином не обґрунтувала необхідність подальшого застосування найсуворішого запобіжного заходу. Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що при кожному вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою суд зобов`язаний перевіряти наявність актуальних і достатніх доказів, які підтверджують існування відповідних ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, однак у даному випадку таких доказів надано не було. Окремо було підкреслено, що підзахисний протягом усього часу не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, належним чином співпрацював зі стороною обвинувачення та не вчиняв жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому обвинувачений наполягає на своїй невинуватості та вважає, що вона має бути встановлена виключно судом у передбаченому законом порядку. Разом із тим захисник зазначив, що раніше визначений розмір застави є явно непомірним для обвинуваченого, оскільки відсутні будь-які документи, які б підтверджували наявність у нього відповідних грошових коштів чи реальну можливість внесення такої застави. З огляду на викладене, з урахуванням вимог чинного законодавства, захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та, зменшити розмір застави, визначивши її у межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав доводи свого захисника, наполягав на тому, що перебуває під вартою по надуманим обвинуваченням, зазначив, що розмір застави визначений Одеським апеляційним судом є для нього непомірним.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 зазначила, що в цілому не заперечує проти продовження покладених на підзахисного процесуальних обов`язків, за винятком обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю. Захисник звернула увагу суду на те, що після покладення на обвинуваченого відповідного обов`язку нею було подано низку звернень до органів Національної поліції з метою забезпечення фактичного виконання такого заходу, зокрема щодо встановлення електронного браслета підзахисному. Водночас, 28.04.2026 року на адвокатський запит було отримано офіційну відповідь, відповідно до якої станом на теперішній час в УІАП ГУНП в Одеській області відсутні вільні та справні електронні засоби контролю. У зв`язку з викладеним, захисник наголосила, що фактичне виконання зазначеного обов`язку є об`єктивно неможливим. Крім того, адвокат підкреслила, що обвинувачений ОСОБА_7 сумлінно виконує всі інші покладені на нього процесуальні обов`язки. З огляду на зазначене, захисник просила суд не продовжувати обов`язок щодо носіння електронного засобу контролю, враховуючи відсутність технічної можливості його застосування, а також належну процесуальну поведінку підзахисного.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію адвоката ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи своїх захисників.

Захисник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечень щодо продовження обов`язків не висловила.

Обвинувачена ОСОБА_11 підтримала свого захисника.

Захисник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні принципових заперечень щодо продовження обов`язків не висловила.

Обвинувачена ОСОБА_9 підтримала свого захисника.

Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_4 не заперечувала проти продовження обов`язків.

Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала доводи свого захисника.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_4 не заперечувала проти продовження покладених на підзахисну обов`язків, однак вказала, що обов`язок "не відлучатися із Одеського району Одеської області без дозволу суду" не може бути продовжено.

Обвинувачена ОСОБА_12 підтримала доводи свого захисника.

ІІІ. Положення закону, яким керувався суд

За змістом ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

ІV. Висновки та мотиви суду.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд доходить висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зважаючи на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в цьому випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

На думку суду, обставини цього кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , який між іншим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру пов`язану з допитом осіб, які є свідками на стадії судового розгляду.

Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового засідання. Тому, у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній матиме можливість здійснювати на них вплив, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку суду у цьому кримінальному провадженні існує ризик того, що ОСОБА_8 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров`я. Стороною захисту суду також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою.

Також суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 24.02.2022, дію якого було продовжено до теперішнього часу. Воєнний стан введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації та повномасштабним вторгненням на територію України.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» №2198-IX, внесені зміни стосовно застосування запобіжних заходів.

Так, ст.176 КПК доповнено частиною 6 наступного змісту: «Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109114-1, 258258-5, 260, 261, 437442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини 1 цієї статті». Пункт 5 ч.1 ст.177 КПК встановлює вид запобіжного заходу - тримання під вартою.

Отже, внесенням згаданих змін законодавець імперативно встановив, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі, передбачених ст.ст.109, 260 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження Кримінального кодексу України.

Тобто в умовах введеного на території України воєнного стану, до ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому дій, може бути застосовано виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, що регламентовано положеннями ч.6 ст.176, ч.4 ст.183 КПК.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2026 року обвинуваченому ОСОБА_8 як альтернативний запобіжний захід визначено заставу у розмірі 1300 (одна тисяча триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 326 400 (чотири мільйони триста двадцять шість тисяч чотириста) гривень.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру застави, суд виходить із такого.

При визначенні розміру застави апеляційним судом уже було враховано сукупність обставин кримінального провадження, зокрема характер та ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, займається науковою діяльністю, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, визначений розмір застави був встановлений з урахуванням виключності обставин даного кримінального провадження, його специфіки, а також майнового стану обвинуваченого, і визнаний таким, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього.

Крім того, суд враховує, що визначений розмір застави має відповідати меті запобіжного заходу, а саме: гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та мінімізувати наявні ризики, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави, визначеної ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2026 року, оскільки вона є співмірною, обґрунтованою та достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .

Суд зазначає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому дій, з метою нівелювання існуючих ризиків, зокрема переховування від суду та незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень суд вважає, що на цей час, існують достатні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою визначення застави, оскільки саме такий запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та слугуватиме виконанню положень ст.2 КПК.

Доводи захисника ОСОБА_6 про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не враховуються судом з підстав вказаних вище.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 суд зазначає таке.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, без визначення розміру застави.

02.04.2026 ухвалою Одеського апеляційного суду обвинуваченому ОСОБА_7 у якості альтернативного запобіжного заходу визначено заставу у розмірі 1300 (одна тисяча триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 326 400 (чотири мільйони триста двадцять шість тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; зобов`язати носити електронний засіб контролю.

Однак, у зв?язку із внесенням застави, обвинуваченого звільнено з-під варти, з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто з метою запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України є необхідність у продовжені строку обов?язків покладених на ОСОБА_7 .

Стосовно заперечень захисника обвинуваченого ОСОБА_7 в частині недоцільності продовження обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю, суд зазначає таке.

Як убачається з наданих стороною захисту матеріалів, зокрема відповіді на адвокатський запит від 28.04.2026 року, у якому зазначено, що в УІАП ГУНП в Одеській області на даний час відсутні вільні та справні електронні засоби контролю, що унеможливлює їх фактичне застосування щодо обвинуваченого.

Водночас суд вважає, що наведені обставини не є належною та достатньою підставою для скасування відповідного процесуального обов`язку. Тимчасова відсутність у відповідних органах технічних засобів електронного контролю свідчить виключно про об`єктивні труднощі їх застосування на певний момент часу, однак не нівелює правову природу та мету покладеного на обвинуваченого обов`язку.

Крім того, відсутність технічної можливості негайного застосування електронного засобу контролю не позбавляє відповідні органи обов`язку забезпечити його виконання у разі появи такої можливості в подальшому.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що тимчасова відсутність електронних засобів контролю не є підставою для скасування обов`язку щодо їх носіння, а тому доводи сторони захисту не підлягають задоволенню.

Суд вважає за доцільне продовжити на два місяці обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) зобов`язати носити електронний засіб контролю.

Щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , суд зазначає таке.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, без визначення розміру застави.

05.11.2025 ухвалою Одеського апеляційного суду ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , скасовано та постановлено нову ухвалу, якою ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 60560 (шістдесят тисяч п?ятсот шістдесят) гривень, із покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: ???прибувати за кожною вимогою до суду; ???не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; ???повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

Однак, у зв?язку із внесенням застави, обвинувачених звільнено з-під варти, з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2026 ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 продовжено обов`язки, що покладені ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.11.2025.

На теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , покладених на них процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто з метою запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України є необхідність у продовжені строку обов?язків покладених на ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

Суд вважає за доцільне продовжити на два місяці обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до кожного з них окремо, строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

??1) прибувати за кожною вимогою до суду;

???2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; ???

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; ???

4) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

Щодо обвинуваченої ОСОБА_12 .

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку обов`язків покладених на обвинувачену ОСОБА_12 , суд зазначає таке.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, без визначення розміру застави.

05.11.2025 ухвалою Одеського апеляційного суду ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , скасовано та постановлено нову ухвалу, якою ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 60560 (шістдесят тисяч п?ятсот шістдесят) гривень, із покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: ???прибувати за кожною вимогою до суду; ???не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; ???повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

Однак, у зв?язку із внесенням застави, обвинувачену звільнено з-під варти, з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2025 року продовжено на два місяці обвинуваченій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; ???повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; ??? здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну, а також змінено обов?язок за клопотанням захисника ОСОБА_4 з "не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду" "на не відлучатися із Одеського району Одеської області без дозволу суду".

Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 17 листопада 2025 обов`язок обвинуваченій ОСОБА_12 за клопотанням її захисника - адвоката ОСОБА_4 був змінений на «не відлучатися з Одеського району Одеської області без дозволу суду», з обов`язку «не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду».

Надалі, ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2026 року, та від 11.03.2026 року ОСОБА_12 продовжено строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду;??? повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; ??? здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

На теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_12 , покладених на нею процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто з метою запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України є необхідність у продовжені строку обов?язків покладених на ОСОБА_12 .

Водночас суд звертає увагу на те, прокурор просить продовжити неіснуючий наразі обов`язок, який на обвинувачену ОСОБА_12 суд у попередній ухвалі не покладав.

Суд не може погіршувати становище обвинуваченої ОСОБА_12 , а тому у продовженні обов`язку «не відлучатися з Одеського району Одеської області без дозволу суду» слід відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити на два місяці обвинуваченій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

??1) прибувати за кожною вимогою до суду;

???2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; ???

3) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 315, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_15 задовольнити частково.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2026 року із визначенням обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 1300 (одна тисяча триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 326 400 (чотири мільйони триста двадцять шість тисяч чотириста) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провадження по справі 1-кп/522/9/26.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) зобов`язати носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить до 27 червня 2026 року включно.

Продовжити на два місяці обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) зобов`язати носити електронний засіб контролю.

Продовжити на два місяці обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до кожної з них окремо, строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

??1) прибувати за кожною вимогою до суду;

???2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; ???

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; ???

4) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

Продовжити на два місяці обвинуваченій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

??1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; ???

3) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, або інший документ, що дають право на виїзд з України і на в?їзд в Україну.

Строк дії ухвали суду в частині покладення обов`язків щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , становить до 29 червня 2026 року.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1